Парниковий ефект та заходи попередження глобального потепління

Тема: ГЛОБАЛЬНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ.

1. Поняття «екологічна криза» та «екологічна катастрофа». Класифікація екологічних проблем

2. Парниковий ефект та заходи попередження глобального потепління.

3. Озонові дірки: причини та наслідки.

4. Проблема кислотних опадів.

5. Забруднення біосфери (фізичне, хімічне, біологічне, механічне).

6. Причини екологічної кризи ХХІ ст.

7. Прогноз розвитку цивілізації на третє тисячоліття.

Література:

Основна:

1. О.М. Царенко, Ю.А. Злобін. Навколишнє середовище та економіка природокористування. – К.: Вища школа, 1999, с. 24-67.

2. Г.О. Білявський та ін. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1995, с. 130-155, 164-176.

3. В.С. Джигирей. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. К.: «Знання», 2000, с. 68-75.

Додаткова:

1. Бюлетень «Екологічне перехрестя», випуск 3, – Суми, 2001 р.

2. «Робітнича газета» від 20 жовтня 1998 р.

Поняття «екологічна криза» та «екологічна катастрофа». Класифікація екологічних проблем

Поняття «кризи» вживають у тих випадках, коли фіксують суттєві зміни якоїсь системи, глибокий занепад чогось, погіршення звичних для сприйняття чи існування параметрів.

Водночас поняття «криза» передбачає зворотність у протіканні процесів, повернення до попереднього стану, такий стан системи, коли ще можна її ідентифікувати як самодостатню. Цим криза істотно відрізняється від поняття «катастрофа», за якої спостерігається повна руйнація системи.

Сутність екологічних криз полягає у тому, що вони протікають в екосистемах, включаючи біосферу. Екологічні кризи можуть загрожувати самому існуванню людини безпосередньо, або ж зачіпати її опосередковано.

Екологічні кризи бувають:

а) природного (пожежі); б) антропогенного походження.

Є кризи локальні (місцеві), регіональні (стосуються певного регіону) і глобальні (панойкуменні). Екокризи породжують екологічні проблеми. Сьогодні ми і розглянемо глобальні екологічні проблеми.

У міжнародній стратегії дій з освіти і підготовки кадрів у галузі навколишнього середовища, схваленій ЮНЕСКО, відмічається, що найважливішим фактором вирішення екологічних проблем повинне стати Глобальне виховання, яке передбачає постановку екологічних проблем у центр всіх навчальних програм, починаючи з дошкільних установ і закінчуючи вузами, підготовку вчителів і управлінського апарату. Тому ця тема особливо актуальна для вас, як майбутніх вчителів.

Парниковий ефект та заходи попередження глобального потепління.

Розглянемо таку з них, як глобальне потепління клімату, що може стати результатом парникового ефекту. Що ж таке «парниковий ефект»? Тепер лише в результаті спалювання паливних ресурсів в атмосферу планети щорічно викидається 22 мільярди тонн СО₂. Вуглекислий газ (СО₂) діє як скло в парнику: пропускає короткохвильові сонячні промені і затримує довгохвильові теплові промені біля поверхні землі. Моделювання на ЕОМ, проведене Каролем, свідчить, що парниковий ефект викликають і деякі інші гази, які називають «малими домішками»: N₂O, метан, водяна пара, фреон. Парниковий ефект може призвести до підвищення температури в глобальному масштабі на 2-4º С. Наслідки:

1. кліматичні зони змістяться на 400 км на північ, що викличе танення вічних снігів і льодів у високих широтах і підйом рівня світового океану на 2-4 м (за даними академіка Костянтина Меркурійовича Ситника – батька Миколи Вересня – на 20 м) і спричинить затоплення значних територій (Бангладеш, де, між іншим, найбільша щільність населення – 712 чол. на 1 км² – всього 150 млн. чол., в Україні – 163);

2. Внутрішні райони континентів стануть більш посушливими, клімат тут стане напівпустельним та пустельним і врожаї різко скоротяться (Україна, чорноземна зона Росії, «зернові» штати США).

Моделлю парникового ефекту є клімат на Венері, атмосфера якої на 98% складається із СО₂ і температура тут до 500º С. Проте є й інша точка зору: нам загрожує не парниковий ефект, а техногенна зима.

Дещо з історії зміни клімату.

Ще у 1896 р. шведський вчений Археніус дійшов висновку, що викиди двоокису вуглецю від згорання органічного палива можуть спричинити глобальне потепління на планеті.

Проте лише наприкінці 70-х років ХХ століття вчені серйозно замислились над цією проблемою.

У 1992 р. в Ріо-де-Жанейро на Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку була прийнята Рамкова Конвенція ООН «Про зміни клімату», яку підписали 154 держави. На теперішній час вона радифікована 186 державами.

З метою конкретизації і виконання зобов’язань Конвенції у 1997 р. був прийнятий Кіотський (Японія) Протокол зі зміни клімату. 23.07 2001 р. завершилася міжурядова зустріч у Бонні з питань зміни клімату.

«До кінця нинішнього століття середня світова температура підвищиться на 5,8º – майже вдвічі більше, ніж передбачалось ще 5 років тому»: стверджується в доповіді Міжнародної Ради ООН зі зміни клімату. Глобальне потепління призведе до величезних втрат врожаю; в найбідніших країнах обсяги виробництва продовольства можуть скоротитися на чверть. Зміни клімату спричинять також зростання кількості природних катастроф – повеней, ураганів та посух, а також танення льодовиків і підвищення рівня світового океану, що є серйозною загрозою для острівних держав.

У 1997 р. в Кіото лідери розвинених країн підписали Кіотський Протокол зі зміни клімату і взяли зобов’язання зменшити викиди парникових газів, щоб протидіяти глобальному потеплінню. Однак він досі не ратифікований більшістю країн. США навіть відмовились від нього, хоч вони викидають в атмосферу найбільше парникових газів – 34%. Проте ЄС настроєний на виконання Кіотського протоколу, а також Росія (викидає 17%) та Японія (8%). Україна готова ратифікувати угоду. Міністр екоресурсів Сергій Курикін заявив: «Ми вважаємо неприйнятною ідею торгівлі квотами на викиди, хоча … це дуже вигідно для України. Україна здатна зменшити викиди, модернізуючи промисловість».