Цілі і завдання шкільного курсу інформатики

Мета навчання інформатики в сучасній школі визначається значенням інформатики як науки в житті сучасного суспільства, глибоким проникненням інформаційно-комунікаційних засобів в усі сфери людської діяльності. Вивчення інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах служить загальним цілям освіти і виховання гармонійно розвиненої особистості, здатної розв’язувати завдання науково-технічного прогресу, зокрема, формувати інформаційну культуру, забезпечувати підготовку учнів до життя в умовах інформатизованого суспільства.

На сьогодні визначення цілей навчання інформатики залишається певною мірою дискусійним, але інформатики переважно консолідуються в тому, що інформатика як загальноосвітній предмет повинна робити свій внесок у системне розв’язання трьох основних завдань загальної освіти людини:

1. Формування основ наукового світогляду, при цьому поняття інформації подається як основоположне разом з речовиною (матерією) та енергією (полем). Розкривається соціальне значення інформатики та інформатизації.

2. Розвиток мислення школярів — теоретичного, творчого, операційного.

3. Підготовка школярів до практичної діяльності в умовах глобальної інформатизації суспільства.

Отже, мета навчання інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у школі полягає у формуванні в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок використання комп’ютерних засобів сучасних інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників школи основ інформаційної культури та інформаційно-комунікативної компетентності.

Сучасні дослідники під інформаційною культурою розуміють, перш за все, рівень розвитку інформаційних зв’язків у суспільстві та характеристику інформаційної діяльності людей.

В основу побудови змісту навчання інформатики і вимог до загальноосвітньої підготовки учнів за новою програмою покладено компетентнісний підхід. Поняття «компетентність» можна розуміти як результат якісного перетворення знань, умінь і навичок та власного досвіду діяльності за відповідної мотивації у новий стан — потенційну здатність чи готовність особистості до певного виду (роду) діяльності у нестандартних (непередбачуваних, змінних) умовах, тобто дієвість чи функціональність знань умінь та навичок.