Рекомендаціями Національного банку України

Ліквідність позичальника – це його здатність перетворювати свої активи на високоліквідні і розраховуватись за зобов’язаннями. Вона визначається співвідношенням ліквідних засобів, що можуть бути використані для погашення боргів, і розміру заборгованості.

Проте до використання фінансових коефіцієнтів потрібно підходити з особливою обережністю, тому що вони не завжди об’єктивно відображають реальну ситуацію.

Оцінювання ділової репутації клієнта вказує на важливість вихідних обставин попереднього аналізу «характеру» потенційного позичальника для будь-яких подальших дій банку з проведення аналізу основних параметрів функціонування підприємства.

Визначення репутації позичальника, що характеризує рівень його відповідальності, готовність і бажання погашати заборгованість за наданими

позиками, має охоплювати, зокрема, такі обов’язкові напрямки, як:

1. Кредитна історія позичальника.

2. Оцінювання періоду функціонування підприємства, складу його засновників, акціонерів і основних цілей виробничо-господарської діяльності.

3. Аналіз професійних якостей керівництва підприємства.

4. Вивчення ринків збуту, наявності попиту на продукцію підприємства і його конкурентних позицій.

5. Оцінювання організаційної структури виробництва, ефективності взаємодії між різними ланками управління, виробничого клімату, індикатором якого, власне, є плинність кадрів.

Не менш важливим при оцінюванні кредитоспроможності позичальників є аналіз грошових потоків. У положенні Національного банку України виділено коефіцієнт, що характеризує співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди:

де Нсм – середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів);

Ск – сума кредиту та відсотки за ним;

n – кількість місяців дії кредитної угоди;

Зм – щомісячні умовно постійні зобов’язання позичальника (адміністративно-господарські витрати та ін.);

Зі – податкові платежі та сума інших зобов’язань перед кредиторами, які мають бути сплачені з рахунка позичальника, крім сумм зобов’язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).