2015-10-22
301
клієнтів. Кредити видаються з простого позичкового рахунка у безготівковій
формі шляхом оплати розрахункових документів на умовах контрактів як у національній, так і в іноземній валюті. В деяких випадках вони можуть зараховуватися на поточний рахунок позичальника в компенсаційному порядку або для використання на цілі, передбачені у кредитній угоді.
Кредит може видаватися одноразово, щоденно або періодично в інші строки, визначені у кредитному договорі. Клієнтам з безперервним виробничим циклом та стабільним фінансовим становищем відкривається «кредитна лінія» – надання кредиту відповідно до потреби (по частинах) у межах певної визначеної суми. За цю операцію комерційний банк отримує комісійні, які нараховуються на всю суму відкритого кредиту, в зв’язку з попереднім їхнім резервуванням.
Разом з кредитною угодою кредитним відділом складається строкове зобов’язання і передається розпорядження у бухгалтерію про відкриття позичкового рахунка.
Встановлення строків користування позикою залежить від багатьох факторів, а саме від:
• характеру об’єкта кредитування;
• забезпеченості банків кредитними ресурсами, їхнього складу та структури за строками залучення і запозичення;
• платоспроможності та кредитоспроможності позичальників;
• рівня фінансової стійкості банку-позичальника, стану дотриманняним економічних нормативів;
• характеру кредитної політики НБУ і комерційних банків та ін.
Терміни користування кредитами, конкретні строки і порядок погашення передбачаються у кредитному договорі між позичальником та банком.
Погашення кредиту може відбуватися у кілька способів:
• одноразово (водночас);
• у розстрочку: рівномірно з регресією платежів або з прогресією платежів.
Погашення проводиться за рахунок коштів позичальника на підставі ордерів-розпоряджень, строкових зобов’язань або платіжними дорученнями самого позичальника. Відповідно до кредитної угоди, позичальник має право достроково погасити позику та проценти за нею або банк може надати відстрочку на погашення позики. Відстрочку на погашення позики і процентів банк дозволяє у разі виникнення труднощів, які не залежать від дій самого клієнта (форс-мажорні обставини), але вживаються заходи щодо їхнього усунення. Вона оформляється додатковою угодою. При відмові в наданні відстрочки на погашення позики банк реалізує своє право стягнення кредиту і процентів шляхом реалізації заставленого майна або інших форм забезпечення.
У сучасних ринкових умовах кредит не може видаватися безпроцентно (безоплатно). Сума плати за користування коштами залежить від середньої суми кредиторської заборгованості та розміру процентної ставки на день отримання кредиту. Величина процентної ставки залежить від таких факторів:
• облікової ставки НБУ;
• відсоткових ставок за депозитними операціями;
• характеру наданого забезпечення кредиту;
• рівня кредитних ризиків;
• попиту і пропозиції на ринку кредитних ресурсів;
• строку користування позикою;
• об’єкта кредитування та ін.
Відсоткові ставки за кредитами встановлюються з урахуванням і того, що сума отриманих відсотків за позичковими коштами має покривати сплату відсотків за залученими коштами, повністю покрити операційні витрати, пов’язані з обслуговуванням кредитних операцій, та забезпечити певну суму прибутку для банку. При кредитуванні в іноземній валюті враховуються процентні ставки, які діють на міжнародних ринках позичкових капіталів. Рівень процентів, порядок нарахування і сплати обумовлюються у кредитній угоді.
Кредитні взаємовідносини між банками та позичальниками регламентуються у кредитних договорах, що укладаються, як правило, у письмовій формі. Зміст угоди складають такі розділи:
1. Предмет договору (ціль, сума, строк погашення, відсоток тощо).
2. Умови забезпечення кредиту (форма забезпечення, посилання на додаткові документи, наприклад, договір застави).
3. Зобов’язання банку (відкриття рахунка, надання консультацій, перевірка забезпечення та цільового використання кредиту й ін.).
4. Зобов’язання позичальника (використання на вказані цілі, стягнення банком штрафів, повернення кредиту в строк, інформація про хід виконання угоди, подача звітності й ін.).
5. Права банку (відстрочка погашення, перевірка використання та забезпечення, можливість розірвання угоди й ін.).
6. Права позичальника (дострокове погашення, можливість відстрочки та ін.).
7. Особливі умови договору (перерахунок суми кредиту, зміна процента, зміна умов договору, спірні питання, зміна юридичної адреси та ін.).
8. Реквізити сторін.
Комерційні банки мають право вносити свої зміни до умов договорів, які не суперечать чинному законодавству, і вимагати додаткової інформації від клієнта, якщо вона не суперечить інтересам сторін.
