Альтернативи майбутнього

РЕФЕРАТ

з навчальної дисципліни:
«Філософія»

НА ТЕМУ:

«Майбутнє як філософська проблема.
Сучасна футурологія про моделі майбутнього»

Перевірив ____________________Луковенко І.Г.

(підпис) (дата)

Розробив

Ст.гр.Соц-12 __________________Ордуханов С.А.

(підпис) (дата)

Красноармійськ 2015

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………….3

Сутність футурології……………………………………………………………………...4

Альтернативи майбутнього………………………………………………………………4

Майбутнє цивілізації: пошук нових цінностей і стратегій діяльності……………...…5

Сучасні футурологічні концепції про майбутні перспективи людства………………12

Висновок………………………………………………………………………………….16

Список використаної літератури………………………………………………………..18

Вступ

Минуле, сьогодення і майбутнє людства органічно пов'язані між собою загальними закономірностями поступального розвитку суспільства, які йдуть у глиб століть і проникають в доступну для огляду історичну перспективу. Сьогодення – це підсумок всієї всесвітньої історії і разом з тим почтаток його майбутнього. Майбутнє людини вже об'єктивно міститься в його теперішньому як у матеріальному, так і в духовному відношенні. Воно постає результатом творчої, практичної діяльності людей, які можуть бачити майбутнє, використовуючи лише те, що вони реально мають у своєму розпорядженні сьогодні. Свобода, якою володіє людство щодо свого майбутнього, схожа на свободу творчої думки архітектора: створюючи проект свого будинку, він повинен зважати на те, яким матеріалом він володіє, які кошти має у своєму розпорядженні, і на якій місцевості споруджується будівля. А те, якою постане ця будівля в очах його сучасників і нащадків, у величезній, якщо не вирішальній мірі залежить від його інтелектуального потенціалу.

Сутність футурології

Футурологія (від латинського слова futurum – майбутнє і грецького logos –слово, вчення), в широкому розумінні – сукупність уявлень про майбутнє людства, у більш точнішому – область наукових знань, що охоплює перспективи соціальних процесів; часто вживається як синонім прогнозування і прогностики. Термін «Футурологія» запропонував у 1943 році німецький соціолог О. Флехтхем в якості назви надкласової «філософії майбутнього». На початку 60-х років цей термін набув поширення на Заході в сенсі «історії майбутнього», «науки про майбутнє», покликаної монополізувати прогностичні функції існуючих наукових дисциплін. З кінця 60-х років термін «Футурологія», зважаючи на багатозначність і невизначеність, витісняється терміном «дослідження майбутнього». Поняття «Футурологія» збереглося переважно у вигляді синоніма останнього.

Альтернативи майбутнього

Сценарії майбутнього є одним з найдавніших методів прогнозування. Про них можна почути і в міфах, і ворожіннях віщунів, і у фантастичних оповіданнях письменників. Вони стають об'єктами пильної уваги людей. Особливо в критичні моменти людської історії їм даються найрізноманітніші тлумачення. Сценаріїв майбутнього безліч. Це і «пророцтва» Нострадамуса, і утопії сцієнтистів, і антиутопії антісціентистів. У всіх них дивним чином змішалися фантазії і конкретні знання, нестримний оптимізм і побоювання людей за власне життя.

Запобігання небажаних результатів і негативних наслідків науково-технічної революції стало нагальною потребою для людства в цілому. Воно передбачає своєчасне і випереджальне запобігання небезпек в поєднанні зі здатністю суспільства протидіяти їм, спираючись на екологічні, соціальні та політичні імперативи, що вбудовані в науково-технічний прогрес. Саме це багато в чому зумовить, які альтернативи в кінцевому рахунку візьмуть гору у майбутньому людства:

- нездатність передбачати і запобігати негативним наслідкам науково-технічної революції загрожує людству термоядерними, екологічними або соціальними катастрофами;

- зловживання досягненнями науково-технічного прогрессу, навіть в умовах певного контролю над їх використанням, може призвести до створення тоталітарного технократичного ладу, в якому переважна більшість населення може на тривалий історичний термін опинитися під владою привілейованої панівної олігархії;

- припинення цих зловживань, гуманістичне використання досягнень науково-технічної революції в інтересах всього суспільства і всебічного розвитку особистості супроводжується прискоренням прогресу суспільства.

Від моральної відповідальності вчених, від політичної свідомості широких мас, від соціального вибору народів залежить, в руслі якої з цих альтернатив науково-технічна революція буде формувати майбутнє людства у новому столітті.