Умови морального розвитку особистості дитини

Дошкільний вік є найсприятливішим періодом для мо­рального розвитку дітей. Уже в ранньому дитинстві дити­на засвоює багато предметних дій, вивчає способи вико­ристання предметів. Це формує її як носія суспільного способу виконання дій, зразка, з яким потрібно себе по­рівнювати. Вона пильно приглядається до світу дорослих, починає виокремлювати в ньому взаємини між людьми, відкриває закони (норми поведінки), за якими відбуваєть­ся їх взаємодія. Намагаючись стати дорослим, дошкіль­ник підпорядковує свої дії суспільним нормам і правилам поведінки.

Моральний розвиток - рівень засвоєння уявлень про моральні норми, сформованість моральних почуттів і моральної поведінки.

Засвоєння нормативів поведінки має першочергове значення для розвитку особистості дитини як соціальної істоти. У дошкільному дитинстві вона через спілкування з дорослими, однолітками і дітьми іншого віку засвоює соці­альні норми і правила поведінки: поступово починає розу­міти й усвідомлювати їх значення; у спілкуванні з іншими людьми виробляє звички поведінки; проймається певним емоційним ставленням до норм поведінки. У сюжетно-ро­льових іграх дошкільник моделює способи поведінки, дії, взаємини дорослих. Його все більше цікавлять стосунки між людьми і сенс їхньої праці. Виконуючи ролі, дитина вчиться діяти відповідно до прийнятих у суспільстві мо­ральних норм.

Моральні норми - суспільно вироблені правила поведінки, яки­ми керуються люди у своєму житті і вчинках.

У сфері моральних понять, суджень, уявлень діти ово­лодівають різноманітними сторонами суспільної мораль­ної свідомості, насамперед розумінням моральних вимог, критеріїв моральної оцінки. Вони вчаться добровільно дот­римуватися норм моралі, навіть коли її порушення пов'язане з особистою вигодою, і впевнені у безкарності. Оволодівши моральною поведінкою, мають змогу зробити правильний моральний вибір не на словах, а в дії. У сфері їх морально-ціннісних переживань виникають морально цінні і морально схвалені ставлення до інших людей. Так формуються гуманістичні, альтруїстські почуття і став­лення: увага до потреб та інтересів інших, співпереживан­ня чужим бідам і радощам, відчуття вини через порушен­ня норм.

Усі моральні норми закріплюють соціальний спосіб по­ведінки, констатують, що можна, а чого не можна робити («Не можна обманювати дорослих», «Маленьких не можна кривдити» тощо). Свідченням сформованості розуміння моральної норми є пояснення дитини, чому її необхідно дотримуватися. Чим молодша дитина, тим частіше вона пояснює необхідність виконання норми, посилаючись на можливі наслідки для себе або на вимоги дорослих, нап­риклад: «Потрібно говорити правду, а то дізнаються і по­карають», «Потрібно ділитися іграшками. Потім хтось по­ділиться з тобою». Старші дошкільники вже розуміють суспільну суть моральної норми, усвідомлюють її об'єк­тивну необхідність для регулювання взаємин між людьми. Для них важливе значення мають інтереси, бажання ін­ших людей. У своєму мовленні вони вживають слова, що позначають моральні якості та їх антиподи (добрий, забія­ка, жадібний, чесний, ябеда та ін.).

Дошкільник, спостерігаючи наслідки дотримання або порушення норми, легше розуміє її зміст і застосовує до се­бе. Чим конкретніша норма ближча до його досвіду, тим легше її усвідомити. Дитина не лише розуміє її, ай відно­сить до певної категорії («добре» - «погано»), прагне дати оцінку. У старшому дошкільному віці розвиток моральних оцінок пов'язаний з оцінюванням дорослими вчинків ді­тей. Вони легше розуміють і оцінюють якості, які частіше оцінює дорослий. Старший дошкільник може зініціювати розмову з батьками і вихователями про те, що «добре», а що «погано». У них виникають еталони-зразки, які міс­тять узагальнені уявлення про позитивну або негативну поведінку в життєвих ситуаціях. Дошкільник співвідно­сить свою поведінку з поведінкою конкретних дорослих, а також із узагальненими уявленнями. Тобто зовнішній зра­зок поведінки дорослого переходить у внутрішній план дошкільника, розширює можливості його морального роз­витку, який залежить також від її здатності співвідносити свої дії з моральними еталонами.

Моральний еталон - зразок високоморальної особистості, наді­леної доброчесністю, благородством тощо.

У дошкільному віці оцінка дорослого найвідчутніше впливає на поведінку дитини, оскільки він є зразком, ета­лоном, з яким вона порівнює себе і свої дії. За допомогою позитивної оцінки дорослий фіксує правильний спосіб по­ведінки, негативної - руйнує помилковий. Вплив оцінки на моральний розвиток малюка залежить від уміння педа­гога використати його педагогічний потенціал. Для цього дитина повинна відповідати таким вимогам:

- об'єктивність і тактовність. У вчинку спочатку ви­окремлюють позитивні сторони, про негативні говорять ні­би мимохіть, але так, щоб дитина зрозуміла, чим незадоволений дорослий. Оцінювати потрібно не дитину, а її вчи­нок. До санкцій слід вдаватися у виняткових випадках, показуючи, як потрібно діяти;

- орієнтованість на поведінку дитини. Не варто порів­нювати її з іншими дітьми, щоб не принижувати, не руй­нувати спільної діяльності;

- диференційованість. Загальні оцінки нічого не да­ють для розвитку особистості. Потрібно, щоб дитина зна­ла, які саме дії, вчинки оцінюють дорослі. Внаслідок цьо­го вона повторюватиме певні дії, щоб знову заслужити по­зитивну оцінку, і уникатиме тих, що викликають осуд;

- систематичність, послідовність;

- поєднання вербальних і невербальних способів впливу.

Результатом оволодіння моральним співвіднесенням дій є внутрішнє благополуччя дитини, від усвідомлення ідентичності своїх вчинків позитивній моделі або диском­форт - негативній. Несхвалення негативної моделі орга­нізовує волю дитини, стимулює її до прагнення відповіда­ти своїми вчинками позитивній.

Для ефективного формування позитивних особистіс­них якостей шляхом співвіднесення вчинків дитини з мо­ральними еталонами потрібно, щоб дорослі спілкувалися з нею довірливо, доброзичливо, виражали впевненість у то­му, що вона не може не відповідати позитивній моделі. Ба­чення дорослим майбутньої поведінки дошкільника відпо­відною позитивному еталону сприяє його повноцінному моральному розвитку.