Поняття та ознаки права промислової власності

План.

1. Поняття та ознаки права промислової власності.

2. Система джерел права промислової власності.

3. Об’єкти промислової власності.

- Поняття та ознаки винаходу (корисної моделі).

- Об'єкти винаходу (корисної моделі).

- Умови патентоздатності винаходу (корисної моделі).

- Різниця між корисною моделлю та винаходом.

- Види винаходів.

- Об’єкти, що не визнаються винаходами (корисними моделями).

- Поняття й ознаки промислового зразка.

- Патентоздатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього.

4. Суб’єкти права промислової власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

5. Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.

Поняття та ознаки права промислової власності.

Традиційно результати творчої діяльності поділяють на дві основні групи. До першої належать результати інтелектуальної діяльності, що стосуються духовного світу людей (твори літератури, науки, мистецтва, виконавча діяльність артистів, звукозапис, радіо - і телемовлення), та до другої — ті результати творчої діяльності, які прийнято називати промисловою власністю, тобто йдеться про:
- винаходи та корисні моделі;
- промислові зразки;
- раціоналізаторські пропозиції;
- знаки для товарів та послуг, тощо.
Право промислової власності — це сукупність норм, що регулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виникають у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості, забезпечують правовий режим використання цих об'єктів та захист прав авторів і патентовласників.
Охоронний документ, який засвідчує набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок, називається патентом, а його видача обумовлена, зокрема, можливістю паралельного винахідництва, у зв'язку з чим існує потреба кваліфікації творчого досягнення і закріплення права на нього за конкретною особою, яка перша розкрила ці знання суспільству.
Усі охоронні документи підлягають обов'язковому внесенню Державним департаментом інтелектуальної власності до відповідного реєстру: Державного реєстру патентів України на винаходи, Державного реєстру патентів України на корисні моделі, Державного реєстру патентів на промислові зразки, Державного реєстру патентів України на секретні винаходи, Державного реєстру патентів України на секретні корисні моделі.
Коли є потреба захистити технічну суть об'єкта, то це можна зробити за допомогою винаходу чи корисної моделі, а коли зовнішній вигляд - промислового зразка.
Тому винахід та корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, а промисловий зразок -у галузі художнього конструювання.
Враховуючи територіальну дію прав інтелектуальної власності, кожна країна встановлює свої вимоги, які висуваються до того чи іншого об'єкта. Тому одному і тому ж результату творчої діяльності в одній країні може бути надана правова охорона, а в іншій - ні.
Однак певні вимоги є характерними для законодавства більшості країн. Так, правова охорона надається об'єктам патентного права, які не суперечать публічному порядку, принципам гуманності й моралі та відповідають умовам патентоздатності. Що стосується умов патентоздатності, тобто тих вимог, що висуваються законодавством до результатів творчої діяльності для кваліфікації їх як винаходів, корисних моделей чи промислових зразків, то їх кількість і зміст залежить від країни.
Україна для об'єктів патентного права передбачає три вимоги: новизна, винахідницький рівень і промислова придатність - у тому чи іншому їх поєднанні.

2. Система джерел права промислової власності

Виникнення права у сфері промислової власності, існування і дія його норм визначаються закономірностями розвитку економіки. Це право забезпечується державою, шляхом видачі охоронного документа (патенту, свідоцтва) на право володіння і користування ОПВ.
Вплив патентного права на економічний бік життя суспільства визначається тим, що охоронні документи, маючи юридичну монополію на ОПВ, забезпечують їхнім власникам додаткові економічні вигоди у виробництві та реалізації промислової продукції, створеної на базі ОПВ, що охороняються в державно-правовому порядку.
Регулювання правовідносин у сфері охорони промислової власності здійснюється на основі Конституції України. Так, Стаття 41 Конституції проголошує: "Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним".
У Статті 54 зазначено: " Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди за винятками, встановленими законом".
Право має бути формалізованим, тобто вираженим у певній формі. Тому з формально-юридичної точки зору джерела права — це офіційно визнані форми, в яких здійснюється встановлення, зміна або скасування правових норм. Іншими словами, джерела права — це способи юридичного вираження права.
Джерелами права є:
• закони, тобто нормативно-правові акти, що приймаються органами законодавчої влади;
• підзаконні нормативні акти, що видаються органами виконавчої влади на виконання й розвиток чинних законів.
Законодавство України, яке регулює відносини у сфері промислової власності, можна поділити на три блоки:

До джерел права промислової власності належить: Конституція (статті 41, 54), ЦК (глави 38—46), Закони України від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції Закону від 1 червня 2000 p.), від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на промислові зразки", від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), від 21 квітня 1993 р. "Про охорону прав на сорти рослин" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна — Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 p., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р.

3. Об’єкти промислової власності.

Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки регулюється Гл. 39 ЦК України, а також Законами України:

- «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» від 15.12.1993 р.

- «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р.

Винаходом (корисною моделлю) визнається результат інтелектуальної діяльності фізичної особи в будь-якій сфері технології.

- У Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» результати інтелектуальної творчої діяльності, які можуть бути об’єктами винаходу або корисної моделі розглядаються в єдності, як одні і ті ж об’єкти.
Зокрема, об’єктом винаходу (корисної моделі) може бути:

Продукт

- пристрій (машина, обладнання, інструмент);

- речовина (розчин, суміш, сплав, індивідуальна сполука);

- штам мікроорганізму;

- культура клітин рослини і тварини;

2) процес (спосіб) – передбачає порядок виконання певних дій над одним предметом матеріального світу за допомогою іншого: способи виробництва продукції чи обробки матеріалів);

3) нове застосування відомого продукту чи процесу.

Відмінність між винаходом і корисною моделлю полягає у тому, що:

1) корисна модель вважається менш значущою за рівнем техніки ніж винахід;

2) для корисної моделі встановлено менше умов її патентоздатності;

3) для корисної моделі встановлено спрощений порівняно з винаходом порядок одержання охоронного документа;

4) для корисної моделі встановлені більш коротші строки її правової охорони.
Не отримують правової охорони за Законом «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»:- сорти рослин та породи тварин; - біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів; - топографії інтегральних мікросхем; - результати художнього конструювання.

Види винаходів (корисних моделей):

- Звичайний винахід (корисна модель);

- Секретний винахід (корисна модель) – що містять інформацію, віднесену до державної таємниці;

- Службовий винахід (корисна модель) – створені працівником.

Промисловим зразком визнається результат творчої діяльності фізичної особи у галузі художнього конструювання.

Об’єктом промислового зразка може бути:

1) форма;

2) малюнок;

3) розфарбування;

4) їх поєднання; які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Не отримують правової охорони за Законом «Про охорону прав на промислові зразки»:

- об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм, промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди);

- друкована продукція як така;

- об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин.

Винахід, корисна модель і промисловий зразок вважаються придатними для набуття права інтелектуальної власності на них якщо:

1) вони не суперечать публічному порядку, принципам гуманності та моралі;

2) відповідають умовам патентоздатності.

Умовами патентоздатності винаходу є:

1) він є новим;

2) має винахідницький рівень;

3) є промислово придатним.

- Винахід є новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки

включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи, або якщо заявлено пріоритет, додати її пріоритету.

- Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто явно не випливає із рівня техніки.

- Винахід є промислово придатним, якщо його можна використати у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Умови патентоздатності корисної моделі:

1) вона є новою;

2) є промислово придатною.

Умови патентоздатності промислового зразка:

1) він є новим.

Авторство і право власності на винахід засвідчується патентом або

деклараційними патентом. Авторство і право власності на корисну модель засвідчується деклараційним патентом. Авторство і право власності на промисловий зразок засвідчується патентом.
Патент – це охоронний документ, що засвідчує авторство і право власності на об’єкт промислової власності.
Деклараційний патент – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати

подання заявки до Установи. Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Установи, і продовжується Установою за клопотанням власника патенту, але не більше як на 5 років.
Право на одержання патенту на винахід, корисну модель та

промисловий зразок мають:

1) винахідник – фізична особа інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель, промисловий зразок);

2) роботодавець у разі створення службового винаходу (корисної моделі) або промислового зразка у зв’язку з виконанням трудових обов’язків;

3) правонаступник винахідника або роботодавця;

4) перший заявник – якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок створено двома чи більше особами незалежно один від одного.

Особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це

право, подає до Установи заявку.

Заявка для одержання патенту (деклараційного патенту) на винахід (корисну модель) складається українською мовою і повинна містити:

1) заяву про видачу патенту;

2) опис винаходу (корисної моделі);

3) формулу винаходу (корисної моделі);

4) креслення (якщо на них є посилання в описі);

5) реферат.

Заявка для одержання патенту на промисловий зразок складається

українською мовою і повинна містити:

1) заяву про видачу патенту;

2) комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд;

3) опис промислового зразка;

4) креслення, схему, карту (якщо необхідно).

Після подання заявки до Установи закладом експертизи проводиться

науково-технічна експертиза об’єкта промислової власності, яка може включати у себе такі етапи:

1) попередня експертиза;

2) формальна експертиза;

3) кваліфікаційна експертиза.

Попередня експертиза проводиться на предмет наявності у заявці відомостей, що становлять державну таємницю. Формальна експертиза проводиться на предмет відповідності заявки формальним вимогам, що ставляться до її змісту. Кваліфікаційна експертиза проводиться на предмет відповідності заявленого винаходу (корисної моделі, промислового зразка) умовам патентоздатності:

- Для отримання патенту на винахід проводиться усі три етапи експертизи.

- Для отримання деклараційного патенту на винахід та корисну модель проводяться попередня та формальна експертизи.

- Для отримання патенту на промисловий зразок проводиться експертиза.

За результатами проведеної експертизи Установою приймається

рішення про видачу патенту, який підлягає державній реєстрації. Одночасно з державною реєстрацією патенту (деклараційного патенту) Установа публікує у своєму офіційному бюлетені відомості про видачу патенту (деклараційного патенту). Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк після його державної реєстрації. Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.

Під торговельною маркою (ТМ) - розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Географічне зазначення - це назва географічного місця, яке вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або їх поєднанням.
Сутність фірмового найменування витікає з самої назви цього об'єкта. Але, на відміну від попередніх об'єктів, поки що не існує закону, який би охороняв права на нього.