Кістки лицевого черепа

В процесі розвитку формувався як початковий відділ травного та дихального апаратів.

До лицьового відділу (viscerocranium) черепа відносяться 15 кісток:

ü непарні - нижня щелепа (mandibula), леміш (vomer), під'язикова кістка (os hyoideum);

ü парні - верхня щелепа (maxilla), піднебінна (os palatinum), вилична (os zygomaticum), носова (os nasale), слізна (os lacrimale), нижня носова раковина (concha nasalis inferior)

Н и ж н я щ е л е п а (mandibula) має форму підкови, дуже рухлива, оскільки з’єднується з скроневими кісками за допомогою суставів. Складається з тіла і двох гілок. Верхній край тіла називається альвеолярною дугою ( arcus alveolaris), він містить 16 осередків для коренів зубів. На зовнішній поверхні тіла знаходяться два підборідних горбка і два підборідних отвори, на внутрішній поверхні - виступ підборіддя і щелепно-під'язикова лінія.

Гілки щелепи відходить від тіла під тупим кутом (angulus mandibulae) і закінчується вгорі двома відростками: вінцевим (processus coronoideus) і суглобовим ( processus condylaris), розділеними вирізкою (incisura mandibulae). На внутрішній поверхні гілки є нижньощелепний отвір ( for. mandibulae), провідний в однойменний канал.

 

А. __________________________________

Б. __________________________________

1. __________________________________

2. __________________________________

3. __________________________________

4. __________________________________

5. __________________________________

6. __________________________________

7. __________________________________

8. __________________________________

9. __________________________________

10. __________________________________

 

 

Л е м і ш (vomer) має форму неправильної чотирикутної пластинки, разом з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки, бере участь в утворенні перегородки носа.

П і д ' я з и к о в а к і с т к а (os hyoideum) має форму підкови і складається з тіла і двох пар рогів (великих і малих). Під'язикова кістка розташовується між нижньою щелепою і гортанню, будучи місцем прикріплення багатьох м'язів шиї.

В е р х н ящ е л е п а (maxilla) складається з тіла і чотирьох відростків: лобного, виличного, піднебінного і альвеолярного. На тілі кістки розрізняють чотири поверхні: передню, задню, або підскроневу, очну і носову. На передній поверхні є поглиблення - кликова ямка (fossa canina), на задній - виступ, званий верхнещелепними бугром (tuber maxillae).

Альвеолярний відросток (processus alveolaris) містить вісім поглиблень-осередків, в яких містяться коріння зубів.

Виличний відросток (processus zygomaticus) відходить латерально, з’єднується з одноіменною кісткою.

Лобний відросток (processus frontalis) –з’єднується з носовою частиною лобової кістки.

Піднебінний відросток ( processus palatinus) з оноіменним відростком протилежної кістки утворюють передню частину твердого піднебіння.

Усередині тіла верхньої щелепи є повітроносна порожнина, яка називається гайморової пазухою (sinus maxillaris).

А. _______________________________________________________

Б. _______________________________________________________

1. _______________________________________________________

2. _______________________________________________________

3. _______________________________________________________

4. _______________________________________________________

5. _______________________________________________________

6. _______________________________________________________

7. _______________________________________________________

8. _______________________________________________________

9. _______________________________________________________

10. _______________________________________________________

11. _______________________________________________________

 

П і д н е б і н н а к і с т ь (os palatinum) складається з двох пластинок: горизонтальної і вертикальної, бере участь в утворенні твердого піднебіння і бічної стінки порожнини носа.

 

В и л и ч н а к і с т к а (os zygomaticum) має форму неправильного чотирикутника, утворює виступ в бічному відділі обличчя і бере участь в утворенні виличної дуги.

 

Н о с о в а к і с т к а (os nasale) має форму пластинки, бере участь в утворенні спинки носа.

 

С л і з н а к і с т к а (os lacrimale) - маленька кістка, має слізну борозенку і гребінець, бере участь в утворенні ямки слізного мішка і слізноносового каналу.

 

Н и ж н я р а к о в и н а являє собою тонку вигнуту кісткову пластинку, розташовується на бічній стінці порожнини носа.

З’єднання кісток.

Кістки черепа з'єднуються за допомогою швів. На початку життя череп дитини з'єднанай сінхондрозами. З віком перетворюютьсяна сіностози. Крім нижньої щелепи, що утворює комбінований суглоб (діартроз).

Розрізняють три види швів:

1. Зубчасте шво:

а) вінцеве, знаходиться між лобовою та тім’яними кістками;

б) стрілоподібне – між тім’яними кістками;

в) лямбдоподібне – між потиличною і тім’яними кістками.

2. Лускоподібне шво – між скроневою і тім’яною кістками.

3. Гладке шво – між лицевими кістками.