Кістки поясу нижньої кінцівки

Скелет нижніх кінцівок складається з тазового пояса і скелета вільних нижніх кінцівок (ніг).

Таз (pelvis) утворений великою тазовою кісткою і крижом з куприком(самостійна №1).

Тазова кістка (os coxae) до 16 років складається з окремих кісток: клубової, лобкової та сідничної, які з'єднуються між собою за допомогою синхондрозу. Після 16 років вони зростаються своїми тілами і в цьому місці формують кульшову суглобову западину (acetabulum), куди входить головка стегнової кістки.

К л у б о в а к і с т к а (os ilium) – найбільша частина тазової кістки, розміщена у її верхній частині. У ній розрізняють потовщену частину – тіло (corpus ossis ilii), яке утворює верхню частину кульшової западини, і плоский відділ – крило клубової кістки (ala ossis ilii), розширене й обернене вгору. Крило закінчується клубовим гребенем (crista iliaca). Спереду гребінь утворює передньоверхню (spina iliaca anterior superior) й передньонижню клубову ость (spina iliaca anterior inferior), а ззаду відповідно — задньоверхню (spina iliaca posterior superior) і задньонижню (spina iliaca posterior inferior) клубову ость. Верхня передня клубова ость добре прощупується. Під ниж­ньою остю міститься велика сіднична вирізка (incisura ischiadica major). На внутрішній поверхні крила є клубова ямка ( fossa iliaca), а на сідничній (зовнішній) – три шорсткі сідничні лінії – передня, задня і нижня (linea gluteae anterior, posterior et inferior). Від цих ліній починаються сідничні м'язи. Задня частина крила потовщена, на ній знаходиться вушкоподібна (суглобова) поверхня (facies auricularis) для зчленування з крижем. Крило від тіла відмежовується дугоподібною лінією (linea arcuata).

С і д н и ч н а к і с т к а (os ischii) міститься в нижній частині тазової кіст­ки, має тіло ( corpus ossis ischii) й дві гілки ( ramus ossis ischii). Тіло її утворює задню частину кульшової западини. Від тіла починається верхня гілка, яка переходить у нижню. Разом вони утворюють сідничний бугор (tuber ishiadicum), вище нього міститься сіднична ость (spina ischiadica). Вище ості є велика, а нижче неї — мала сіднична ви­різки (incisura ischiadica major et minor).

Л о б к о в а к і с т к а (os pubis) є передньою частиною тазової кістки. Вона має тіло (corpus ossis pubis), яке утворює передню частину кульшової западини й дві гілки — верхню та нижню ( ramus ossis inferior et superior pubis). Вздовж верхньої гілки є лобковий гребінь ( crista pubica), який закінчується лобковим горбком (tuberculum pubicum). Верхня й нижня гілки лобко­вої кістки, з’єднуючись між собою, утворюють кут. У тому місці, де гілки переходять одна в одну, утворюється суглобова поверхня ( fasies symphysialis). Цими поверхнями дві лобкові кістки з’єднуються між собою за допомогою хряща й утво­рюють лобкове зрощення — симфіз, що замикає таз спереду. Тіла всіх цих трьох кісток, гілки сідничої та лобкової кісток обмежують затульний отвір ( for. obturatum).

I.____________________________________ 1.____________________________________ 2.____________________________________ 3.____________________________________ 4.____________________________________ 5.____________________________________ 6.____________________________________ 7.____________________________________ 8.____________________________________ 9.____________________________________ 10.____________________________________ 11.____________________________________ 12.____________________________________ 13.____________________________________ 14.____________________________________ 15.____________________________________ 16.____________________________________ 17.____________________________________ 18.____________________________________ 19.____________________________________ 20.____________________________________ 21.____________________________________

II.____________________________________ 1.____________________________________ 2.____________________________________ 3.____________________________________ 4.____________________________________ 5.____________________________________ 6.____________________________________ 7.____________________________________ 8.____________________________________ 9.____________________________________ 10.____________________________________ 11.____________________________________ 12.____________________________________ 13.____________________________________ 14.____________________________________ 15.____________________________________ 16.____________________________________

Таз у цілому.

Великий і малий таз.

Таз (pelvis) людини утворюється двома тазовими кістками, кри­жовою кісткою й куприком;також лобковим симфізом, які, будучи з'єднані між собою суглобами, зв'язками і двома затульними перетинками, утворюють порожнину тазу, (cavitas pelvis). Таз поділяється на великий і малий ( pelvis major et minor). Лінія (прикордонна лінія ( linea terminalis) ), що їх розділяє проходить від мису хребта по дугоподібним лініям клубових кісток, потім по верхнім гілкам лобкових кісток і верхньому краю лобкового симфізу.

Великий таз (pelvis major) з боків обмежений крилами клубових кісток, а ззаду – нижніми поперековими хребцями і основою крижів. Служить опорою для внутрішніх органів черевної порожнини. Нижньою межею великого тазу є прикордонна лінія (linea terminalis).

Малий таз (pelvis minor) розташовується нижче прикордонної лінії. Його бічні стінки утворені нижньою частиною тіл клубових кісток і сідничими кістками, задні – тазовою повержнею крижа і куприком, передні – лобковими кістками.

У ньому розрізняють верхню і нижню апертури (вхід і вихід) і порожнину.

Місце переходу великого таза в малий, зазначене прикордонною лінією, являє собою верхню апертуру тазу (apertura pelvis superior). Нижня апертура тазу (apertura pelvis inferior) обмежена з боків сідничними горбами, ззаду – куприком, спереду – лобковим симфізом і нижніми гілками лобкових кісток.

У порожнині малого тазу розташовані сечовий міхур, пряма кишка і внутрішні статеві органи (матка, маткові труби і яєчники у жінок; передміхурова залоза, насінні бульбашки і сім’яні протоки у чоловіків).
Нижні гілки лобкових кісток з'єднуються між собою під кутом таким чином, що у чоловіків утворюється підлобковий кут (angulus subpubicus), а у жінок – лобкова дуга (arcus pubis).

Гілки лобкової і сідничної кісток утворюють затульний отвір ( for. obturatum). Він закритий тонкою сполучнотканинною затульною мембраною. В її верхній частині є затульний канал, обмежений затульною борозною (sulcus obturatorius) лобкової кістки. Канал слугує для проходження однойменних судин і нерва.

Форма і розміри тазу обумовлені індивідуальними особливостями і значними статевими відмінностями.

Розміри тазу

У зв'язку з тим, що більшість внутрішніх розмірів тазу неможливо безпосередньо виміряти, встановлено ряд зовнішніх параметрів тазу:

ó міжгребенева відстань (distantia cristarum) – відстань між найбільш віддаленими виступами гребенів клубових кісток (28-29см.);

ó міжостьова відстань (distantia spinarum) – відстань між передніми верхніми клубовими остями (25-26см.);

ó міжвертлюгова відстань (distantia trochanterica) – відстань між великими вертлюгами стегнових кісток (31-32см.);

ó зовнішня кон’югата (conjugata externa) – відстань між остистим відростком V поперекового хребця і верхнім краєм лобкового симфізу (20-21см.);

	____________________ 1.____________________ 2.____________________ 3.____________________ 4.____________________
	____________________ 1.____________________ 2.____________________ 3.____________________ 4.____________________