Вегетативна та соматична рефлекторні дуги

В периферичній нервовій системі розрізняють рефлекторні дуги (нейронні ланцюги):

§ соматичної нервової системи, що іннервують кістки і мускулатуру;

§ вегетативної нервової системи, що іннервують внутрішні органи: серце, шлунок, кишечник, нирки, печінку і т.д.

Рефлекторна дуга соматичної нервової системи на шляху від ЦНС до скелетного м'язу ніде не переривається на відміну від рефлекторної дуги вегетативної нервової системи, яка на шляху від ЦНС до органу, що іннервується обов'язково переривається з утворенням синапсу – вегетативного ганглія.

Вегетативні ганглії, в залежності від локалізації, можуть бути розділені на три групи:

§ хребетні (вертебральні) ганглії – відносяться до симпатичної нервової системи. Вони розташовані по обидва боки хребта, утворюючи два прикордонних ствола (їх ще називають симпатичними ланцюжками)

§ предхребетні (превертебральні) ганглії розташовуються на більшій відстанні від хребта, разом з тим вони знаходяться в деякому віддаленні і від органів, які вони іннервують. До числа превертебральних гангліїв відносять ресничний вузол, верхній і середній шийний симпатичні вузли, сонячне сплетіння, верхній і нижній брижові вузли.

§ внутрішньоорганні ганглії розташовані у внутрішніх органах: в м'язових стінках серця, бронхів, середньої і нижньої третини стравоходу, шлунка, кишечника, жовчного міхура, сечового міхура, а також в залозах зовнішньої і внутрішньої секреції. На клітинах цих ганглій перериваються парасимпатичні волокна.

Така відмінність соматичної і вегетативної рефлекторної дуги зумовлена ​​анатомічною будовою нервових волокон, що становлять нейронний ланцюг, і швидкістю проведення по ним нервового імпульсу.

Для здійснення будь-якого рефлексу необхідна цілісність усіх ланцюгів рефлекторної дуги. Порушення хоча б одного з них призводить до зниження рефлексу.