Класифікації нервової системи

Нервову систему поділяють на центральну і периферичну.

До центральної належать головний і спинний мозок, до периферичної — нервові волокна, вузли та їхні розгалуження.

Нейрон – є основною структурною і функціональною одини­цею центральної нервової системи, він складається з тіла (соми) та відростків, які мають переважний напрям і спе­ціалізацію. Довгий відросток (аксон) проводить нервові імпуль­си від тіла нейрона до клітин — нервових, м'язових, секретор­них. Короткі деревоподібно розгалужені відростки — дендри­ти — проводять збудження до тіла нейрона.

Основна функція нейронів — сприймання та перероблення інформації, проведен­ня її до інших клітин. У головному та спинному мозку розрізняють сіру та білу речовини.

Сіра речовина — скупчення тіл нейронів; біла речо­вина — скупчення відростків нейронів.

Нейроглія входить до складу як сірої, так і білої речовини, вона складається із клі­тин, які виконують різноманітні функції: опорну, трофічну, секреторну та ін.

У різних відділах центральної нервової системи розташу­вання сірої та білої речовини різне. Так, у спинному мозку зов­ні знаходиться біла речовина, а всередині — сіра; у головному мозку в одних відділах сіра речовина лежить зовні, а в інших — усередині. Суцільний шар сірої речовини на поверхні білої має назву кори (кора великого мозку, кора мозочка).

Скупчення сірої речовини всередині білої називають ядра­ми. Ядра сірої речовини виконують роль різних центрів головного і спинного мозку, які регулюють функції внутрішніх орга­нів (центр дихання, центр слиновиділення тощо).

Скупчення нервових клітин за межами головного і спинно­го мозку називають вузлами, або гангліями (вузли в міжхребтових отворах, в яремному отворі тощо).

Нервові волокна — це відростки нервових клітин, вкриті оболонками. Вони побудовані з осьового циліндра, який є від­ростком нервової клітини й оболонки.

Нерви являють собою пучки нервових волокон, вкритих зверху сполучнотканинною оболонкою. До складу одних нервів входять переважно рухові нервові волокна, тому вони мають назви рухових, до складу інших — чутливі нервові волокна — чутливі нерви, а до складу більшості нервів входять і рухові, й чутливі нервові волокна, їх називають змішаними нервами.

Сполучнотканинну оболонку, яка вкриває окремі пучки во­локон нерва, називають периневрієм, а ту, яка вкриває весь нерв,— епіневрієм. Між нервовими волокнами, які утворюють пучки, є тонкі прошарки сполучної тканини — ендоневрій. У сполучній тканині нерва містяться судини, які його живлять.

3. Спинний мозок (medulla spinalis).

Зовнішня будова:

Спинний мозок (medulla spinalis). Лежить у хребетному каналі і являє собою тяж довжиною 41-45 см (у дорослого), дещо сплющений спереду назад. Верхній кінець спинного мозку, який лежить на межі між атлантом, переходить у довгастий мозок, а внизу закінчується загостренням – мозковим конусом на рівні II поперекового хребця. Від мозкового конуса вниз відходить термінальна (кінцева) нитка, яка представляє собою атрофовану нижню частину спинного мозку. Середній діаметр спинного мозку – 10мм. Спинний мозок має два стовщення: шийне стовщення – діаметром 15 мм, попереково-крижове стовщення – діаметром 12 мм, які забезпечують іннервацію кінцівок.

Передня і задня поздовжні борозни ділять спинний мозок на 2 симетричних половини. Кожна половина в свою чергу має по дві слабко виражені поздовжні борозни, з яких виходять передні і задні корінці спинномозкових нервів. Цими борознами кожна половина ділиться на три поздовжніх тяжа – канатика: передній, бічний і задній. Місце виходу корінців не відповідає рівню міжхребцевих отворів, і корінці, перш ніж вийти з каналу, направляються в сторони і вниз. У поперековому відділі вони йдуть паралельно термінальній нитки і утворюють пучок, що носить назву кінського хвоста.

Спинний мозок має сегментарну будову.

Сегмент спинного мозку – це поперечний зріз спинного мозку, обмежений парою спинномозкових нервів або парними передніми та задніми корінцями. Спиний мозок складається з 31-33 сегментів, які об'єднані у відділи: шийний (8 Шийних сегментів (segmenta cervicalia) – C1 - C8), грудний ( 12 грудних сегментів (segmenta thoracica) – Th1 - Th12), поперековий (5 поперекових сегментів (segmenta lumbalia) - L1 - L5), крижовий (5 крижових сегментів ( segmenta sacralia) - S1- S5) і куприковий (1 куприковий сегмент ( segmenta coccygea) – Co1)

Оболонки спиного мозку:

Спинний мозок, як і головний покритий трьома оболонками: твердою, павутинною і м’ якою.

тверда оболонка,утворена щільною сполучною тканиною, У межах міжхребцевих отворів тверда оболонка вкриває спинномозкові корінці, вузли та нерви. Тверда оболонка внизу оточує "кінський хвіст" і разом з кінцевою ниткою приростає до окістя куприка. Від твердої оболонки відходять сполучнотканинні волокна (2223 пари), які утворюють зубчасті зв'язки, між м'якою й твердою оболонками, зміцнюючи спинний мозок.

Зовнішня тверда мозкова оболонка (dura mater spinalis). Вона дуже щільна, містить велику кількість еластичних волокон, багато оснащена судинами і нервами. У спинному мозку тверда мозкова оболонка не близько прилягає до стінок хребетного каналу, так як хребці мають свою окістя. Тому між кісткової стінкою хребетного каналу і твердою мозковою оболонкою розташовується епідуральний 2простір, в якому розташовуються жирова тканина, венозні сплетення і лімфатичні судини. Тверда мозкова оболонка спинного мозку підвішана до країв великого потиличного отвору і завдяки своїй еластичності здатна повторювати різні положення хребетного стовпа. Під твердою мозковою оболонкою розташований субдуральний простір, заповнений цереброспинальною рідиною.

Павутинна оболонка (arachnoidea mater spinalis) являє собою дуже ніжну і тонку, прозору пластинку, яка не має судин. Оболонка з обох сторін покрита ендотелієм. Між нею і м'якою оболонкою, є субарахноїдальний простір, заповнений цереброспинальною рідиною. В тих місцях, де павутинна оболонка перекидається між звивинами мозку, утворюються особливі пустоти – цистерни, в яких накопичується спинномозкова рідина. Найбільші з них – цистерна бокової ямки великого мозку, міжніжкова цистерна, мозочково-мозкова цистерна тощо.

М'яка мозкова оболонка (pia mater spinalis) ніжна і складається з двох листків, між якими розташовуються кровоносні судини, що живлять мозок. Павутинна і м'яка оболонки спинного мозку з бічних сторін тісно зрощені між собою і утворюють так звані зубчасті зв'язки, на яких спинний мозок виявляється як би підвішеним в тому довгому і вузькому мішку, наповненому цереброспинальной рідиною, який утворений твердою мозковою оболонкою. Завдяки цьому значно зменшується вплив поштовхів і потрясінь, які зазнає тіло при різних рухах, на спинний мозок.

Отже, оболонки мозку дуже добре захищають цей вельми ніжний орган центральної нервової системи. Стінки кровоносних судин і ендотеліальне вистилання мозкових оболонок володіють так званою бар'єрною функцією. Здатністю затримувати деякі речовини і сторонні тіла, оберігаючи мозок від інфекцій і отрут. Тому центральна нервова система добре захищена від різних шкідливих речовин, які можуть проникнути до неї з кровью.