6. Інфляція (ціни зросли у 4—8 разів).
7. Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок 1917 р. порівняно з 1913 р. у Наддніпрянщині скоротився видобуток залізної руди на 46 %, марганцевої — на 29 %, виплавка чавуну — на 32 %, сталі — на 33 %.
8. Зростала залежність промисловості від іноземного капіталу.
9. Диспропорції у розвитку промисловості (швидке зростання галузей воєнного виробництва, занепад цивільного виробництва).
10. Скорочення посівних площ (на 1,880 млн. десятин), зменшення збору зернових (на 200 млн. пудів), скорочення виробництва цукру (із 85 млн. пудів у 1913 до 50 млн. пудів у 1917 р.); загострення продовольчої проблеми у містах, поява черг.
11. Скорочення працездатного населення на селі (у 1917 р. залишилось 38,7 % працездатного чоловічого населення).
Загострення соціальних проблем.
Збої у роботі транспорту.
14. Посилення страйкової боротьби робітників (1914 р. — З0 тис. учасників, 1915 р. — 50 тис, 1916 р. —200тис.) і виступів селян (протягом 1914—1916 рр. — 160 тис. учасників).
Позитивні наслідки
1. Зростання національної самосвідомості населення.
Створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду.
3. Підняття «українського питання» на міжнародному рівні.