Порівняйте риси промислового перевороту в Англії та Німеччині (передумови, періоди, особливості та наслідки)

Класичним і найбільш раннім прикладом промислової революції є Англія кінці 18 – першої третини 19 ст. Соціально-економічні та політичні передумови для ї здійснення визрілі в цій країні у середині 18 ст.: буржуазно-демократична революція, яка привела до влади буржуазію; обезземелення селянства; патентна система, що сприяла створенню винаходів; попит у світі на англійські товари; існування ринку капіталів тощо. Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту були географічне розташування ВБ та природно-економічні умови країни – водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості. Більшість технічних інновацій виникли в Англії, їх використовували в інших країнах, що прискорювало і полегшувало перехіж цих країн на індустріальний шлях розвитку. Було механізовано прядіння та ткацтво, створена перша прядильна парова фабрика; створений універсальний двигун – парова машина, яка знайшла застосування у промисловості та транспорті, що підвищило попит на метал;

винайдена пудлінгова піч; були нововведення у металургії, що підвищили продуктивність праці у 15 р. та сприяв швидкому розвитку кам’яновугільної промисловості. Була створена залізниця; розвиток отримав також водний транспорт; розпочалося фабрично-заводстке виготовлення машин – виникло машинобудування.

Першість проходження промислової революції в Англії перетворило країну у «майстерню світу», «світового перевізника», «володарку світу», могутню колоніальну державу, світовий фінансовий центр. Перехід від політики протекціонізму до фритредерства остаточно перетворило країну в лідери світового економічного простору. Англія – країна, яка після промислового перевороту із аграрної країни швидко ставла індустріальною.

Промисловий переворот у Німеччині розпочався в 1830-х рр. і тривав до 1870-х рр. Найважливішими причинами такого відставання від Англії і Франції була наявність феодальних середньовічних порядків у с/г, збереження цехів у помисловості, політична роздробленість країни, панування великих землевласників у політичній та економічній владі навіть після демократичної революції 1848р., ізольованість країни від світових торгівельних країн, відсутність власного флоту, недостатня кількість ресурсів, відсутність колоній. Особливістю запізнілого промислового перевороу в Німеччині було й те, що незважаючи на використання передових світових технологій, він базувався на основі вітчизняного машинобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. У країні відразу будувалися величезні на той час машинобудівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням, залишивши далеко позаду ті верстати і механізми, які стояли не одне десятиріччя на заводах і фабриках Англії. Саме це забезпечило тут небачені у другій половині 19 ст. темпи промислового виробництва. Структура німецької фабричної промисловості теж вигідно відрізнялась від англійської та французької. У Німеччині успішно розвивалися хімічна, електро-технічна, металургійна галузі промисловості. Важливу роль у німецькому перевороті зіграли державні військові замовлення. Німеччина вела агресивну військову політику під гаслом розширення «життєвого простору». Промислове піднесення, які відбулося після демократичної революції, дозволило поступово ліквідувати промислову відсталість, перетворило країну з аграрної на аграрно-індустріальну. Завершення промислової революції в Німеччині стало однією з передумов її стрімкого піднесення в кінці 19ст.