Медико-санітарне обслуговування засуджених

Кримінально-виконавче законодавство (ст. 116 КВК) закріплює обов'язок органів і установ виконання покарань організовувати належним чином лікувально-профілактичну та санітарно-протиепідемічну роботу, а також забезпечувати охорону здоров'я засуджених.

Медико-санітарне забезпечення засуджених включає:

—амбулаторне, стаціонарне і спеціалізоване лікування;

—санітарний нагляд;

—аптечне забезпечення, проведення профілактичних та
протиепідемічних заходів;

—визначення працездатності засуджених та їх правильне працевлаштування;

—організацію лікування осіб з алкогольною та наркотич­ною залежністю;

—контроль за організацією харчування засуджених;

—пропаганду медичних та гігієнічних знань.

Медико-санітарне обслуговування засуджених забезпечуєть­ся медичними частинами, які є структурними підрозділами виправних колоній. Воно починається з моменту прибуття за­судженого в установу виконання покарань, де він зобов'язаний пройти повне медичне обстеження та санітарну обробку. Надалі засуджені зобов'язані виконувати правила особистої і загальної гігієни та вимоги санітарії.

Крім обслуговування у медичних частинах виправних ко­лоній, з метою забезпечення належного рівня обслуговування засуджені мають право звертатися за лікарськими консульта­ціями та лікуванням до медичних установ, що надають платні послуги. Оплата таких послуг та придбання ліків здійснюються за рахунок власних коштів засуджених або їх родичів.

Медичні установи кримінально-виконавчої системи мають бути забезпечені необхідним обладнанням для кваліфікованого проведення лікування засуджених. Як виняток для надання екстреної допомоги засуджені можуть бути направлені до лікувальних установ Міністерства охорони здоров'я України. В таких випадках охорона і нагляд за засудженим здійснюються адміністрацією виправної колонії.

В лікувальних установах встановлюється суворо регламен­тований внутрішній розпорядок, аналогічний внутрішньому розпорядку кримінально-виконавчої установи, але з особли­востями, які визначені функціями і завданнями цих установ.

Особливе місце в діяльності лікувальних служб криміналь­но-виконавчої системи займає робота з вагітними жінками та жінками-годувальницями, а також з неповнолітніми за­судженими.

Крім обслуговування, на медичні частини покладено роботу з підготовки матеріалів для вирішення питання про звільнення засудженого від відбування покарання внаслідок хвороби.

Адміністрація виправної установи зобов'язана виконувати необхідні медичні вимоги, що забезпечують охорону здоров'я засуджених.

Рекомендована література:

1. Датий А. В. Характеристика условий отбывания наказаний в
уголовно-исполнительной системе Минюста России. — М., 2001.

2. Защита прав человека в местах лишения свободы: Сб. нормат.
актов и офиц. докум. — М.: Юриспруденция, 2003. — 480 с.

3. Краснощок І. Закон стає гуманним, закон стає жорсто­ким: Умови відбування покарання засудженими: Бесіда з пол­ковником вн. служби І.О. Краснощоком // Іменем закону. — 1995. — № 16. — С. 6.

4. Кримінально-виконавче право України: Підручник для
студентів юрид. спец вищ. навч. закл. / За ред. А.Х. Степанюка. — X.: Право, 2005. — 256 с.

5. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-прак­тичний коментар / А.Х. Степанюк, І.С. Яковець; За заг. ред. А.Х. Степанюка. — X.: Одіссей, 2005. — 560 с.

6. Радов Г.А. Тюрьма как вид социальной клиники / Тюрем­ная реформа: Поиски и достижения. — X., 1999. — С. 50—54.

7. Ув'язнення — є, умов для них — нема // Юридичний вісник України. — 1997. — № 15.