Отримання аудиторських доказів щодо оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації (МСА 545)

Якщо в фінансовій звітності містяться суттєві активи, зобов’язання та окремі компоненти акціонерного капіталу, інформація про які подана або розкрита за справедливою вартістю, аудитор має отримати достатні та відповідні аудиторські докази того, що оцінки за справедливою вартістю та розкриття інформації зроблені відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності суб’єкта господарювання.

1. Отримання розуміння процесу оцінки та заходів контролю, ідентифікація та оцінка ризиків суттєвого викривлення на рівні тверджень та вибір характеру, часу та обсягу подальших аудиторських процедур.

2. Оцінювання відповідності оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації застосовній концептуальній основі фінансової звітності, отримання доказів намірів управлінського персоналу. Оцінка послідовності застосування методу оцінки.

3. Виконання аудиторських процедур у відповідь на оцінені ризики суттєвого викривлення на рівні тверджень щодо оцінок (процедури по суті оцінок).

4. Оцінювання результатів аудиторських процедур та їх впливу на аудиторський висновок; повідомлення інформації управлінському персоналу

Розуміння процесу визначення оцінок за справедливою вартістю

Під час виконання процедур оцінки ризиків (розуміння суб’єкта та його середовища) аудитор повинен отримати розуміння процесу, що застосовується суб’єктом господарювання для визначення оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації, а також відповідних заходів контролю, достатнє для ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні тверджень, а також розробити та виконати подальші аудиторські процедури.

Питання, які розглядає аудитор отримуючи розуміння процесу визначення оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації:

- відповідні заходи контролю за процесом, включаючи заходи контролю за даними та розподілом обов’язків між особами, якім довірено основні операції суб’єкта господарювання, та особами, відповідальними за проведення оцінок;

- компетентність та досвід осіб, які визначають оцінки за справедливою вартістю;

- роль інформаційних технологій в цьому процесі;

- тип рахунків та операцій, для яких потрібні оцінки за справедливою вартістю чи розкриття інформації (звичайні або незвичайні операції);

- обсяг, до якого процес суб’єкта господарювання покладається на організацію, що надає послуги, у наданні оцінок за справедливою вартістю, чи даних, що підтверджують оцінки;

- якою мірою суб’єкт господарювання використовує роботу експерта при визначенні оцінок за справедливою вартістю та розкритті інформації;

- важливі припущення управлінського персоналу, використані при визначенні справедливої вартості;

- документи, що підтверджують припущення;

- методи, використані для розробки та застосування припущень управлінського персоналу та для моніторингу змін у таких припущеннях;

- цілість заходів контролю за змінами та процедур забезпечення захисту моделей оцінки та відповідних інформаційних систем, включаючи процедури затвердження;

- заходи контролю за послідовністю, своєчасністю та достовірністю даних, використаних у моделях оцінки.

Після отримання розуміння процесу визначення оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації суб’єктом господарювання аудитор повинен ідентифікувати та оцінити ризики суттєвого викривлення на рівні тверджень стосовно оцінок за справедливою вартістю та розкриття в фінансових звітах для вибору характеру, часу та обсягу подальших аудиторських процедур. Якщо ризик суттєвого викривлення стосовно оцінки за справедливою вартістю або розкриття інформації вимагає окремого розгляду (є суттєвим), аудитор повинен виконати вимоги МСА 315.

Оцінювання відповідності оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації

Аудитор має оцінити, чи відповідають оцінки за справедливою вартістю та розкриття в фінансових звітах застосовній концептуальній основі фінансової звітності.

Аудитор має отримати аудиторські докази наміру управлінського персоналу виконати конкретний план дій та розглянути його здатність зробити це у випадках, коли цей план є відповідним для оцінок за справедливою вартістю та розкриття згідно з застосовною концептуальною основою фінансової звітності суб’єкта господарювання.

Докази отримуються за допомогою запитів до управлінського персоналу з відповідним підтвердженням відповідей шляхом:

- розгляду виконання у минулому висловлених намірів щодо активів або зобов’язань;

- перевірки письмових планів та іншої документації;

- розгляду наведений причин вибору конкретного плану дій;

- розгляду спроможності управлінського персоналу проводити конкретний план дій за економічних умов суб’єкта господарювання, включаючи наслідки контрактних зобов’язань.

Якщо альтернативні методи оцінювання справедливої вартості дозволяються застосовною концептуальною основою фінансової звітності, або якщо метод оцінки не визначено, аудитор має оцінити, чи є відповідним метод оцінювання за цих обставин згідно з концептуальною основою.

Аудитор має оцінити, чи послідовно застосовується метод оцінки за справедливою вартістю, і якщо так, чи є відповідною така послідовність з точки зору можливих змін середовища чи обставин, що впливають на суб’єкт господарювання, або змін вимог застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Якщо метод оцінки був змінений, необхідно розглянути, чи може управлінський персонал адекватно продемонструвати, що новий метод забезпечує більш відповідну оцінку, або підтверджена ця зміна вимогами концептуальної основи чи обставинами.

Використання роботи експерта

Якщо планується використання роботи експерта під час аудиту оцінок за справедливою вартістю, необхідно виконати умови МСА 620.

Аудиторські процедури

У відповідь на ризик суттєвого викривлення оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації аудитор має розробити та виконати подальші аудиторські процедури для тверджень стосовно оцінок – тести контролю та процедури по суті (табл. 4.12).

Оцінювання результатів аудиторських процедур

При кінцевій оцінці того, чи зроблені оцінки за справедливою вартістю та розкриття інформації у фінансових звітах згідно з застосовною концептуальною основою фінансової звітності суб’єкта господарювання, аудитор повинен оцінити достатність та відповідність отриманих аудиторських доказів, а також несуперечність цих доказів іншим аудиторським доказам, отриманим та оціненим під час аудиторської перевірки в контексті фінансових звітів, взятих в цілому.

 

Таблиця 4.12 - Процедури по суті оцінок

Тестування важливих припущень управлінського персоналу, моделі оцінки та основних даних	Отримання підтверджень щодо використаних припущень шляхом різних типів аудиторських доказів з внутрішніх та зовнішніх джерел, які надають об’єктивне підтвердження. Оцінка джерела та достовірності аудиторських доказів. Аналіз чутливості оцінки вартості до змін суттєвих припущень, включаючи ринкові умови. Розгляд чинників, що впливають на суттєві припущення та оцінки, аналіз реалістичності та несуперечливості припущень. Процедури щодо даних, використаних для розробки оцінок: тестування повноти та доречності даних, підтвердження джерела даних, арифметичний перерахунок та перевірка інформації на її внутрішню послідовність та узгодженість з наміром управлінського персоналу.
Розробка незалежних оцінок за справедливою вартістю для підтвердження відповідності оцінки за справедливою вартістю	Аналітичні процедури. Незалежна попередня оцінка з застосуванням розробленої аудитором моделі та припущень управлінського персоналу. Незалежна попередня оцінка з застосуванням з застосуванням розроблених аудитором окремих припущень та моделі, що використовувалася управлінським персоналом.
Розгляд впливу подальших подій на оцінку справедливої вартості та розкриття	Аналіз операцій після кінця періоду.

Аудитор має отримати письмові пояснення управлінського персоналу щодо обґрунтованості важливих припущень, включаючи те, чи відповідно вони відображають намір та здатність управлінського персоналу виконувати конкретний план дій від імені суб’єкта господарювання, коли це доречно для оцінок за справедливою вартістю чи розкриття інформації.

Повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові

В повідомленні інформації аудитор враховує характер важливих припущень, використаних в оцінках справедливої вартості, ступінь суб’єктивності, пов'язаний з розробкою припущень, та відносну суттєвість статей, оцінених за справедливою вартістю, для фінансових звітів в цілому.