Соціальні наслідки науки

Окремі елементи наукових знань почали формуватися вже в стародавніх цивілізаціях (Шумерська культура, Єгипет, Китай, Індія). Виникнення науки ж як такий відносять до VI століття до нашої ери, коли в Стародавній Греції з'явилися перші теоретичні системи, склалася сприятлива духовна атмосфера для виникнення науки.

Хоча розвиток науки продовжувався і в середні століття, але в епоху Відродження з розвитком торгівлі і мореплавання її розвиток значно швидшав. В XVII – XIII вв. відбувається переворот в науці. Організовуються перші наукові суспільства і академії, почалося видання наукових журналів. На рубежі XIX – XX вв. створюються крупні наукові лабораторії і інститути з могутньою технічною базою.

У XX в. наука вступає в смугу науково - технічної революції, що корінним чином змінила і вигляд самої науки, і суспільне життя. Виробництво перетворюється з простого процесу праці в науковий процес. Людина виходить з безпосереднього процесу виробництва і стає поряд з ним як творчий суб'єкт.

Науково-технічна революція, почавшися з відкриття електрона, радію, теорії відносності і квантової теорії, до кінця XX в. на перший план висунула мікроелектроніку, приладобудування, бионизацию технічних процесів, ядерну електроніку, генну інженерію і ін.

Розвиток наукового знання породжує цілий ряд соціальних наслідків. В числі найважливіших соціологи називають наступні:

1. Наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу суспільства. Процес виробництва перетвориться в своєрідну інтегруючу схему: наука – техніка – виробництво. Саме така схема виступає головним чинником економічного зростання.

2. Виникає новий суспільний розподіл праці, пов'язаний з перетворенням науки у ведучу сферу суспільного розвитку. Це веде до того, що, з одного боку, людина звільняється від важкої механічної праці. З другого боку, це веде до зростання безробіття, відбувається зубожіння мас.

3. Якісно перетворяться всі елементи продуктивних сил: предмети праці, знаряддя виробництва, сам працівник. Але стрімкий темп науково-технічних змін породжує складну соціальну проблему: збільшує розрив між придбаною кваліфікацією і новими вимогами виробництва.

4. Зміни характеру і зміст праці приводить до збільшення в ньому ролі творчих елементів, зростанню рівня загальної, спеціальної і вищої освіти, загальної культури людини, збільшенню вільного часу. А значить відкриває можливість більш повної реалізації себе у сфері виробництва і дозвілля.

5. Науково-технічна революція відкриває нові можливості і підвищує соціально-політичну значущість інформаційної діяльності як засоби забезпечення наукової організації, контролю і управління розвитком виробництва і суспільства, стимулює зростання і розвиток засобів масової комунікації. Проте ці досягнення можна використовувати і в шкоду людині – для створення системи тотального контролю за життєдіяльністю індивіда. Вони дозволяють виробляти засоби масового маніпулювання його свідомістю. НТР породжує різку інтернаціоналізацію наукового виробництва і суспільного життя. Йде процес глобалізації всіх сфер життя суспільства.

Перехід до інформаційного суспільства супроводжується зростанням в розвинених країнах так званого «четвертного» сектора економіки – освіта, наука, культура, виробництво інформації, надання інтелектуальних послуг і скорочення частки людей, зайнятих в матеріальному виробництві.

Ніколи раніше людство не переживало такий відповідальний і важливий для його майбутнього період як на рубежі третього тисячоліття. Початок нового тисячоліття характеризується небувалим зльотом людського генія, проникненням науки в макро - і мікрокосмос, в глибинні основи життя природи і людини.

Питання про те, чи є наука силою, що служить інтересам і потребам людини, незалежно від соціальних умов його буття, або це демон, що вирвався з під контролю людини і здатний його погубити, стали предметом загального обговорення, підвищили увагу до «этосу науки».

У кінці XX в четверта частина всіх учених миру працювала над вдосконаленням військової техніки, значна частина засобів, виділених на наукові дослідження і розробки, прямувала на вдосконалення зброї. Нашим нащадкам, напевно, важко буде зрозуміти, як могло людство кращі уми і «золоті руки» використовувати для винаходу все більш масових і витончених засобів знищення людей.

Ще Августин свого часу помітив, що наука без любові ні на що не потрібна. В Китаї винайшли порох, який послужив мирним цілям, а в Європі це привело до знищення мільйонів. У наш час значення етичної позиції ученого, його морально - етичних орієнтацій і установок багато разів зростає.

У середині XX століття Р.Мертон вважаючи, що предмет соціології науки як соціального інституту складає специфічна система цінностей і норм, першорядну увагу звернув саме на ці чинники, виділивши універсальні норми науки, які виконують функції імперативів, складають основу професійної поведінки учених. Ці універсальні норми, створюючі так званий «этос науки», на його думку, включають: «универсалізм», «колективізм», «безкорисливість» і «організований скептицизм». Пізніше Б. Барбер доповнив цей набір «раціоналізмом» і «емоційною нейтральністю».

Навкруги «этоса науки» в західній соціології розвернулася дискусія. Кун запропонував більш широке розуміння норм, згідно якому вони не ототожнювалися тільки з правилами соціальної поведінки учених, а відносилися і до способів отримання і до змістовної сторони наукового знання, що приймається науковим співтовариством як парадигма. Не без впливу своїх критиків Мертон від опису нормативної структури науки як соціального інституту звернувся до дослідження реальної поведінки учених, вельми істотно відмінної від передбачуваних їм норм, до аналізу суперечливої мотивації учених.

Наприклад, інтереси «чистої» науки в області генної інженерії штовхають ученого до подальшого експериментування. Але в той же час виникає питання, а чи має він на це моральне право і що може принести людству подібне дослідження. Можливо, необхідна більш строга регламентація в області досліджень людини. Наука для людини і людства, наука в цілях рішення глобальних проблем сучасності – ось, напевно, істинна гуманістична орієнтація, яка повинна надихати учених всього світу.