Наявність та стан забезпеченості громади технікою і технологічним інвентарем

При розпуску останньої організаційної структури колективної праці сільськогосподарського виробничого кооперативу „А", на паї отримано лише певну частину с/г техніки і обладнання – сім тракторів (МТЗ-80-3 шт. Т-25 - 2 шт.; Т-40 - 1 шт.; Т-150 К - 1шт.) навантажувач (ПГ-1 "Карпатець"), 3 плуги, 2 культиватори суцільного обробітку. За три роки сільськими господарями придбано ще 12 тракторів (ДТ-75 - 5шт.; Т-74 - 2 шт.; Т-16 - 2 шт.; Т-40 - 1 шт.; ЮМЗ-6 - 2 шт.), шість комбайнів (Нива СК-5 - 3 шт.; типу Класе - 3 шт.), п’ять культиваторів, дві сівалки (зернову і овочеву), три тракторні косарки, плуги, коні та кінний інвентар. В сільській громаді нараховується 30 коней. Цей перерахунок дає можливість зрозуміти те, що сільські господарі мають бажання розвивати господарку, що є можливість утворення організованого обробітку землі, більшість зароблених чи зекономлених коштів цілеспрямовано вкладаються в розвиток господарки. Звичайно, з цього важко судити про повну технічну забезпеченість з тих причин, що в більшості випадків наявна техніка відпрацювала амортизаційні строки і сподіватися на її повне використання марне. Слід констатувати, що майже не має малої сільськогосподарської механізації.

Характеристика фінансового стану території

Річний товарообіг на території сільської громади основних видів сільськогосподарської продукції, що йде на продаж, а саме молоко, цукор, картопля, свині, ВРХ, становить 1,6 млн. гривень. 2,4 млн. гривень для жителів села приносять заробітки за кордоном чи в інших регіонах України. Заробітна плата місцевих службовців, підприємців в межах року - 1,9 млн. гривень, пенсійне забезпечення - 2 млн. грн., допомоги, всіх видів, компенсації та доплати для жителів села - в межах 0,3 млн. гривень. Таким чином річний оборот коштів громади становить в межах 8,2 млн. гривень, що припадає на одного жителя не менше 335 грн. в місяць. В той же час річний бюджет сільської ради визначений в межах 110 тис. грн., 24% з яких поступають з місцевих зборів, в т. ч. 6 % за рахунок земельного податку. І, згідно звітності, 84 % річного бюджету становлять видатки на заробітну плату працівників місцевих бюджетних установ та нарахування до зарплати, решта - на матеріальне утримання цих же установ.

Соціальний капітал

Рівень соціального капіталу є поняттям, що дозволить зрозуміти вплив соціальних відносин на розвиток місцевого підприємництва.

Індикатори довіри громади: найбільш виражена довіра родинним зв'язкам - 18% та сусідам - 15 %; довіра до місцевої влади вдвічі вища, як до районної, обласної і становить 15 %. Індикатор колективної дії на рівні - 20 % і при потребі матеріальних вкладів для загально-громадських справ - 16 %. Найбільший вплив на формування громадської думки має все ж таки церква - 16 %, а потім вже місцева влада; також перевагу віддають сільському голові - 20 % та депутатам - 14 %. Слід відзначити, що лише 9 % опитаних могли назвати діючі на терені громади громадські організації (політичні партії відсутні) та і ті відзначають їх низьку активність. А тому можна констатувати, що обсяг соціального капіталу сільської громади дуже незначний, бо переважають традиційні форми соціального капіталу (ігнорування суспільних інтересів на користь родинних, сусідсько-вуличних), які з економічної точки зору є неефективними. Саме створення середовища, яке б підтримувало появу соціального капіталу, характерного для країн з соціальною економікою, сучасними формами якого є кредитні спілки, обслуговуючі кооперативи, громадські організації, які сприяють соціально-економічному росту громади.

 

Додаток З

КРИТИЧНІ ПИТАННЯ НА ПРИКЛАДІ СТРАТЕГІЧНИХ ПЛАНІВ
ЧЕСЬКИХ, СЛОВАЦЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ МІСТ

 

Перший консенсус, якого має досягти будь-який Комітет стратегічного планування (КСП) при створенні свого стратегічного плану економічного розвитку, стосується визначення критичних питань економіки міста, тобто питань, вирішення яких дозволить місту/району повніше розкрити свій економічний потенціал. Саме тому вони знаходяться в центрі уваги стратегічного плану та визначають його напрям.

Незабаром члени вашого КСП погоджуватимуть економічні питання, що є найкритичнішими для економічного зростання міста. Як приклад, вам може бути цікаво дізнатися про критичні питання, які визначили КСП в інших країнах Центральної та Східної Європи, де міста працювали з консультантами «Берман Ґруп» за тією ж методологією, що й в Україні. Ми зовсім не хочемо сказати, що ці питання чи якісь із них відповідають ситуації у вашому місті. Однак вони віддзеркалюють загальні тенденції, виявлені в цих країнах, а це може бути доречним для українських міст і може допомогти зосередитися на словах, використаних для визначення стратегічних питань.

Кожне з міст вибрало принаймні одне критичне питання, пов’язане із залученням нових інвестицій чи створенням нових робочих місць, наприклад, «економічний розвиток», «розвиток малих і середніх підприємств», «розвиток інфраструктури».

Економічний розвиток складається з політики та програм, які дають місту можливість вирішувати проблеми, пов’язані з економічними змінами, за рахунок покращення своєї конкурентної позиції у таких життєво важливих сферах, як інфраструктура, наявність кваліфікованої робочої сили, бізнес-клімат і бізнес-імідж міста, доступ малих і середніх підприємств до капіталу і технічна допомога таким підприємствам, якість і доступність комунальних послуг, вартість електроенергії, води, тепла тощо та потужність відповідних систем постачання, інформація та технологія. Важливою стратегією після прийняття політики й програм, привабливих для зовнішнього інвестора, є також маркетинг і промоціювання сильних конкурентних сторін міста.

Незважаючи на те, що КСП готує стратегічний план саме економічного розвитку, вибір «економічного розвитку» як одного з критичних питань може бути цілком доречним. При цьому КСП, які робили такий вибір, часто брали до уваги таке: (1) як організоване та обладнане місто для надання та/або координації вищезгаданих послуг, (2) процедури видачі дозволів і ліцензій у місті, (3) як місто інформує про нові закони й нормативні акти, що впливають на розвиток бізнесу, і як їх тлумачить, (4) як створити публічно-приватне партнерство, орієнтоване на економічний розвиток.

Більшість міст у Західній Європі та Сполучених Штатах створили в структурі своїх органів місцевого самоврядування підрозділи економічного розвитку або беруть участь у публічно-приватних партнерствах, відповідальних за діяльність з економічного розвитку. Ця ініціатива є дуже важливою. Уже поширена в більшості середніх і великих міст Східної та Центральної Європи, зараз вона також набуває поширення в Україні. Успіх стратегії економічного розвитку великою мірою залежить від бізнес-клімату, здатного привабити нові інвестиції, що створюють робочі місця, утримати існуючі підприємства і заохотити зростання нових.

Під терміном інфраструктура розуміють об’єкти та технічні засоби надання місту основних послуг. При цьому, як правило, мають на увазі системи водопостачання та каналізації, очисні споруди, автомобільні дороги, системи телекомунікацій, електропостачання, газопостачання, теплопостачання.

Для розвитку малих і середніх підприємств украй важливим є доступність будинків і належним чином підготовлених ділянок; для цілей планування економічного розвитку інвестиції в цю сферу розглядаються як інвестиції в інфраструктуру. Допомогти новим підприємствам досягти успіху може створення бізнес-інкубаторів та координація послуг і програм усіх центрів сприяння бізнесу в регіоні. Можна переглянути існуючу політику і правила, що стосуються заснування та функціонування підприємств (видача дозволів і ліцензій), на предмет визначення ефективності та дієвості такої політики й правил, а також наскільки вони допомагають чи заважають створенню сприятливого бізнес-клімату.

Міста, які були або сподівалися стати привабливими для туристів через мальовничість місцевості та/або свою репутацію як цілорічні центри спорту, дозвілля чи оздоровлення, часто вибирали розвиток туризму як одне з критичних питань. Якщо місто збирається розвивати туристичний ринок, воно має забезпечити доступність якісних, орієнтованих на туристів, послуг та об’єктів, таких, як готелі, курорти, що пропонують лікувальні та косметичні процедури, ресторани, крамниці з товарами, які приваблюють приїжджих і залишають незабутні враження від відвідання магазинів, захоплюючі розважальні можливості, мережа бюро подорожей з добре налагодженими зв’язками.

Для посилення економічного ефекту від розвитку туризму також необхідні координовані й безперервні маркетингові зусилля з боку галузі та міста, а саме інформування потенційних гостей про конкурентні переваги даного міста для туристів. Це передбачає створення добре продуманого плану маркетингу і глибокого розуміння свого ринку всіма причетними до туристичної галузі.

Серед інших вибраних критичних питань можна назвати такі:

- Стосунки між міською владою та бізнесовою спільнотою

- Регіональне співробітництво

- Організація процесу економічного розвитку

- Якість робочої сили

- Система громадського транспорту

- Центр міста: імідж та самобутність

- Житлове забезпечення

- Розвиток бізнесу

- Розвиток малого і середнього бізнесу

- Інфраструктура для розвитку бізнесу

- Якість життя / імідж міста

- Охорона довкілля

- Імідж і маркетинг

- Туризм

- Залучення інвесторів

- Місто як центр регіону

Для вашого стратегічного плану ви виберете три чи чотири критичних питання. Як переконливо свідчить досвід, розробка комітетом планів дій, які будуть упроваджуватися по більш ніж чотирьох критичних питаннях, є нереалістичною.

 

Додаток К

Структура проектного листка

критичне питання A.
Стратегічна ціль A.1.
Оперативна ціль A.1.1.
Опис
Результати проекту
Упровадження	Організація	Особа
Відповідальні
	Співпраця з організаціями
Фінансування

 

ПЛАН ЗАХОДІВ – ЗАВДАННЯ
№	Опис	Відповідальні	Термін виконання
...

 

Додаток Л

Приклад міста А

За радянських часів місцева економіка була зосереджена навколо низки машинобудівних заводів та енергетичних підприємств з високим рівнем виробництва. Наразі виробництво на багатьох із цих підприємств скоротилося, а деякі з них взагалі зупинилися. За офіційними даними, 20 відсотків робочої сили не мають сьогодні роботи. За офіційними даними 20 відсотків економічної діяльності припадає на приватний сектор.

Уявіть собі, що Ви член комітету з питань економічного розвитку міської ради міста А і що вашому комітетові доручили розробити стратегію відродження економіки. У співпраці з іншими членами свого комітету Ви складете опорний план економічного розвитку. Наступна інформація може придатися Вам для розробки стратегії економічного розвитку і вибору засобів її втілення у життя.

• Населення міста складає 100 000 мешканців.

• До міста можна дістатися автошляхами, залізничним та авіатранспортом.

• У місті є чотири підприємства роздрібної торгівлі і три ресторани.

• Місто виконало план приватизації підприємств на 76 відсотків від рівня, встановленого регіональним відділом Фонду державного майна.

• Загальна площа міста складає 310 га, з яких 227 га здані в оренду або приватизовані.

• Місто має систему автобусного сполучення і приватизований таксопарк.

• Житловий фонд складає 21 203 квартири, з яких 2 100 приватизовані.

• У місті налічується 125 будинків, 16 з яких перебувають у приватному володінні.

• Громада має 40 освітніх закладів і один вищий навчальний заклад, де можна отримати вчений ступінь (вище ступеня бакалавра).

• У місті 15 медичних закладів, 17 об'єктів культури і 10 спортивних об'єктів.

• Місто запровадило такі місцеві податки: муніципальний податок, готельний збір, податок з продажу і збір за паркування автомобілів.

• У минулому році міський бюджет склав 16 500 000 гривень. П'ятнадцять відсотків було витрачено на капітальні вкладення і експлуатацію капітальних споруд.

• Місто має дві газети, дві радіостанції та одну телевізійну станцію.

 

 

* На розгляд викладача

* На розгляд викладача

* За А.Макаровим і Б.Савенковим