Передусім відбувається трансформація простору компаративних досліджень

По-перше, модифікується традиційна рамка порівняння: система освіти з системою освіти. Глобальні фактори провокують виникнення цілої низки феноменів, які потребують дослідження, крім горизонтальних (міжнаціональних) характеристик, вертикальних (наднаціональних) уніфікаторів з метою виявлення спільних тенденцій розвитку.

По-друге, на тлі політичних трансформацій у Європі та на інших континентах починає застосовуватися рамка регіональних порівнянь – активно досліджуються освітні процеси, що є спільними для груп країн: скандинавських, Східної Європи, Латинської Америки, Африки. Йдеться передусім про реформи, які у нових умовах розглядаються як інструмент підвищення ефективності освіти та забезпечення рівного доступу до освітніх послуг.

По-третє, в умовах боротьби за підвищення конкурентоспроможності все більшої значущості набувають так звані крос-національні порівняльні дослідження. Йдеться про міжнародні порівняльні дослідження якості знань учнів (TIMSS, PISA, PIRLS та ін.), де на основі кількісних даних вибудовуються порівняльні таблиці ефективності систем освіти країн-учасниць.

Важливою характеристикою сучасних порівняльно-педагогічних досліджень, відзначає В. Міттер, є практико-зорієнтованість – це акцентує такі аспекти, як навчальні результати в аспекті змісту освіти та оцінювання навчальних досягнень учнів.

В. Раст, Б. Джонстоун та К. Аллаф відзначають розширення переліку компаративних методів. Окрім аналізу першоджерел, аналітики та монографічних досліджень, сучасні компаративісти почали використовувати інтерв’ю, опитувальники, спостереження, контент-аналіз текстів, статистичні методи тощо. Д. Філіпс (David Phillips) зазначає з цього приводу, що трансформації торкнулися власне і самих баз даних, які стали електронними, що відкрило доступ до інформації усьому світу.

Такі організації, як ЮНЕСКО, Організація економічного співробітництва та розвитку та Європейський Союз, започаткувавши спеціальні програми/бази/мережі з питань організації освіти в різних країнах, відкрили абсолютно нові можливості для порівняльно-педагогічних досліджень. Сьогодні Мережа про освітні системи та політики в Європі – Eurydice – є наймасштабнішим джерелом найновіших валідних даних про освіту країн Європейського Союзу.

О. Локшина стверджує, що порівняльна педагогіка на сучасному етапі, активно розвиваючись під впливом глобалізаційних факторів, збагачується новими характеристиками, примножуючи старі:

– застосування системного підходу до оцінювання зарубіжного педагогічного досвіду спрямовує процес дослідження у формат цілісного вивчення систем в освіті/регіонів у єдності внутрішніх зв’язків;

– сьогодні «золотим» правилом для кожного компаративіста знову став розгляд освітнього феномену в історико-соціально-економіко-культурному контексті;

– глибина аналізу забезпечується дослідженням філософсько- теоретичного підґрунтя, на якому будуються освітні зміни;

– посилено практико-зорієнтованість порівняльно-педагогічних розвідок через імператив надання рекомендацій розробникам освітньої політики для удосконалення національної освіти;

– відбувається оптимізація традиційних функцій порівняльної педагогіки: збагачення методологічних підходів системним баченням процесів не обмежується, як раніше, описом та порівнянням освітніх феноменів (описова та порівнювальна функції). Все більшої ваги набуває прогностична функція, яка апріорі передбачає виявлення тенденцій розвитку під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів, що детермінують напрям розвитку.

І нарешті новітні часи ознаменувались такими явищами, як культурна дифузія, міграційні хвилі, збільшення транспарентності міждержавних кордонів, посилення транснаціональної взаємозалежності – економічної, екологічної, соціальної. Глобалізаційні процеси об’єктивно позначаються й на освіті. Міжнародні педагогічні зв’язки та обмін досвідом стають дедалі інтенсивнішими, і це спонукає педагогів-компаративістів розглядати освітню діяльність як глобальне явище. Освіта не тільки опиняється у центрі інтеграційних та глобалізаційних процесів, але й перетворюється, по-суті, на їх провідника.