Питання для самостійного опрацювання

(теми рефератів)

 

· Український футуризм (Гео Шкурупій, Михайль Семенко).

· Творчий злет П.Тичини у роки Великої Вітчизняної війни.

· Патріотичне звучання поеми “Похорон друга”. Гуманістичне спрямування поезії “Я утверждаюсь”.

· Оригінальність композиції та образної мови поеми-видіння М.Рильського “Жага”.

· Сонетарій М.Рильського.

· Тема краси і праці у творчості М.Рильського.

· “Неокласичні” мотиви творчості М.Рильського.

· Античні та біблійні образи в ліриці М.Рильського.

· Перекладацька діяльність М.Рильського.

· Життєвий і творчий шлях П.Филиповича. Літературно-критичні розвідки вченого.

· М.Драй-Хмара і “неокласики”. Художня своєрідність збірки “Проростень” (1926).

· Пантеїзм лірики Б.-І.Антонича.

· Міфологізм і міфотворчість Б.-І.Антонича (“Привітання життя”, “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена євангелія,” “Ротації”).

· Язичництво і християнство у ліриці Б.-І.Антонича.

· Філософічність поезії В.Свідзинського (“Ліричні поезії”, інтимна лірика).

· Поеми Є.Плужника “Галілей” і “Канів”: глибина проблематики, художня своєрідність.

· Медитативність і філософічність збірок Є.Плужника “Рання осінь” (1927), “Рівновага” (1966).

· Романістика В.Винниченка.

· Розвиток Г.Косинкою традицій В.Стефаника у малій прозі.

· Романтичність світобачення Ю.Яновського.

· “Чотири шаблі” Ю.Яновського – новаторський твір в українській літературі.

· Осмислення крутих поворотів історії у повісті Б.Антоненка-Давидовича “Смерть”.

· Збірка “Сибірські новели” Б.Антоненка-Давидовича – правда про сталінські табори.

· Літературознавчі праці В.Петрова.

· Стильова парадигма прози В.Петрова (Домонтовича).

· Імпресіоністичність новелістики Григорія Косинки.

· Драматургія С.Черкасенка: розквіт таланту письменника у 1920-30 рр.

· Новаторство у драматургії І.Кочерги.

· Оригінальність поезії О.Лятуринської.

· Мотиви лірики Н.Лівицької-Холодної.

· Загальна характеристика творчості Ю.Дарагана.

· О.Стефанович і “празька” поетична школа.

· Екзистенційне начало у “Невеличкій драмі” В.Підмогильного.

· Естетика малої прози В.Підмогильного.

· Естетичні пошуки М.Бажана. “Сліпці”, триптих “Будівлі”, “Гофманова ніч” – вершина ранньої творчості поета.

· Лірика “перших хоробрих” – Василя Чумака та Василя Еллана-Блакитного.

· Елітарність і вишуканість поезії Миколи Зерова.

· Символізм прози Михайла Яцкова.

 

 

Тексти, рекомендовані для вивчення напам’ять

Примітка: Чорним виділені тексти, обов¢язкові для вивчення напам¢ять, а курсивом позначені твори, які вивчаються за вибором студента (кожного поета – 1 твір за вибором).

 

Павло Тичина

 

О панно Інно

Ви знаєте, як липа шелестить...

Арфами, арфами

Я утверждаюсь

Пам¢яті тридцяти

Одчиняйте двері

 

Максим Рильський

Яблука доспіли...

Мова

Молюсь і вірю...

Коли усе в тумані життєвому...

Запахла осінь в¢ялим тютюном...

Солодкий світ!

Слово про рідну матір (уривок)

 

Микола Зеров

Pro domo.

Київ з лівого берега.

Михайло Драй-Хмара

Лебеді

 

Євген Плужник

Для вас, історики майбутні...

Вчись у природи творчого спокою...

Ніч... а човен – як срібний птах!

Річний пісок...

Богдан-Ігор Антонич

Зелена євангелія

Дороги

Різдво

Весна (“Росте Антонич і росте трава”)

Назустріч

 

Володимир Сосюра

Вступ до поеми “Мазепа” (“Навколо радості так мало...”)

Любіть Україну

Так ніхто не кохав

Коли потяг у даль загуркоче

 

Євген Маланюк

Шевченко

 

Олег Ольжич

Господь багатий нас благословив.

Захочеш – і будеш (із циклу “Незнаному воякові”)(або будь-який 1 за вибором студента).

 

Олена Теліга

Сучасникам

Радість.

Пломінний день (або будь-який 1 за вибором студента).

ПОЕТИЧНА ХРЕСТОМАТІЯ

 

Павло Тичина

Пам¢яті тридцяти

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

 

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

 

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, - грає вітер

І Дніпро-ріка...

 

На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

 

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

 

Арфами, арфами –

золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними:

Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

 

Думами, думами –

наче море кораблями, переповнилась блакить

Ніжнотонними:

Буде бій!

Вогневий!

Сміх буде, плач буде

Перламутровий...

 

Стану я, гляну я –

Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон, як золотий,

З переливами:

Йде весна

Запашна,

Квітами-перлами

Закосичена.

 

Любая, милая –

чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай?

Там за нивами:

Ой одкрий

Колос вій!

Сміх буде, плач буде

Перламутровий...

 

Одчиняйте двері –

Наречена йде!

Одчиняйте двері –

Голуба блакить!

 

Очі, серце і хорали

Стали,

Ждуть...

 

Одчинились двері –

Горобина ніч!

Одчинились двері –

Всі шляхи в крові!

Незриданними сльозами

Тьмами

Дощ....

О панно Інно, панно Інно!

Я – сам. Вікно. Сніги...

Сестру я Вашу так любив –

Дитинно, злотоцінно.

Любив? – Давно. Цвіли луги...

О панно Інно, панно Інно,

Любові усміх квітне раз – ще й тлінно.

Сніги, сніги, сніги...

Я Ваші очі пам¢ятаю

Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Я Вам чужий – я знаю.

А хтось кричить: “Ти рідну стрів!”

І раптом – небо... шепіт гаю...

О ні, то очі Ваші. – Я ридаю.

Сестра чи Ви? – Любив...

 

* * *