Список рекомендованої літератури

Доктринальні джерела

1. Макаренко ЄЛ. Міжнародна інформаційна політика:
структура, тенденції, перспективи: Дис. д-ра. політич. наук:
23.00.04\ Київ, націон. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2003. -
475 с.

2. Маркое Б.В. Демократия и интернет. Технологии информа­ционного общества - Интернет и современное общество // Мате­риалы Всероссийской объединенной конференции (20-24 ноября 2000 г.) - СПб., 2000. - 292 с.

3. Снігир О.В. Україна в геополітичних концепціях Європей­ського Союзу: динаміка «Об'єкт — суб'єктних» відносин: Дис.... канд. політич. наук: 21.01.01\ Націон. ін.- т стратегіч. дослід­жень. -К., 2004. - 178 с.

4. Тоффлер Э. Третья волна: Пер. с англ. / Э.Тоффлер. - М.: ООО «Издательство ACT», 2002. - 776 с.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
_________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Інтернет ресурси

1. www.rada.gov.ua // Європейський вибір. Концептуальні за­сади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 — 2011 роки: Послання Президента України

2. www.crime-research.ru // Конвенція про кіберзлочинність.

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ

РОЗДІЛ 9

БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

У більшості розвинених країн за участю політичних лідерів, прогресивних урядів та фінансової підтримки транснаціональ­них корпорацій реалізуються Програми становлення інформа­ційного суспільства; концепції переходу до інформаційної ери, плани участі в трансформації суспільних інститутів, прийняті міжнародними організаціями ООН/ЮНЕСКО, Світовим бан­ком, Світовою Організацією Торгівлі, Організацією економіч­ного співробітництва і розвитку, Радою Європи, Європейським Союзом, Європейським банком реконструкції і розвитку, ОБСЄ, Центральноєвропейською Ініціативою та іншими міжнародни­ми і регіональними урядовими і неурядовими інституціями. За основу Концепцій взято визначення стратегії інформацій­ного суспільства, основних положень, умов і пріоритетів між­народної, регіональної і національної інформаційної політи­ки, формулюються політичні, правові, соціально-економічні, культурні і технологічні передумови переходу до інформацій­ного суспільства, обґрунтовується специфіка і мета глобальних трансформацій.

/. Основні положення Окінавської Хартії глобального інформаційного суспільства

Одним з перших концептуальних документів, що визначив стратегію побудови інформаційного суспільства, є прийнятий 29 сесію Генеральної Конференції ЮНЕСКО у 1996 році документ під назвою «Інформаційне суспільство для всіх».

Ідея інформаційного суспільства, викладена у даному до­кументі, як ідеологія міжнародного розвитку, передбачає ос­мислення нового етапу існування цивілізації, трансформацію традиційних економічних відносин, зміну соціальних факторів

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
_________________________________ В УМОВАХ ЄВРОШТЕГРАЦІЇ

у життєдіяльності суспільства, нові форми міжкультурної ко­мунікації.

Диференційована політика ЮНЕСКО в європейському регіоні здійснюється на основі відмінностей інформаційного розвитку країн Західної, Центральної та Східної Європи.

Так, взаємодія ЮНЕСКО з Європейським Союзом, передбачає дослідження нових ринків інформаційних продуктів та послуг, передачу нових технологій (ноу-хау), поширення знань з метою сталого розвитку, створення урядових електронних мереж для ефективного управління.

Серед основних європейських нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері побудови інформа­ційного суспільства є Окінавська хартія глобального інформа­ційного суспільства від 22 липня 2000 року. У преамбулі цього міжнародного договору зазначається, що інформаційно-комуні­каційні технології (IT) є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства XXI століття. Вони (IT) революційно впливають на життя людей, взаємодію уряду та громадянського суспільства.

Далі в документі зазначається, що інформаційне суспільс­тво дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал та реалізовувати свої спрямування. Але для цього необхідно, щоб IT забезпечували стійке економічне зростання, збільшення сус­пільного добробуту, стимулювання соціальної згоди та повної реалізації їх потенціалу в сфері зміцнення демократії, транспа-рентного та відповідального управління, прав людини, розвитку культурного багатоманіття та укріплення міжнародного миру та стабільності.

Для досягнення поставлених цілей та вирішення можливих проблем необхідно розробити ефективні національні та міжна­родні стратегії.

У Хартії виокремлюються наступні загрози становленню гло­бального інформаційного суспільства:

1. Міжнародний розрив в галузі інформації та знань (п.5).

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ

2. Інформаційні зловживання, що загрожують цілісності ме­режі та комп'ютерна злочинність (п.4, п. 8).

3. Загроза захисту авторського права та права на інтелекту­альну власність (п.7).

4. Загроза технологічних можливостей окремих регіонів та країн (п.7).

5. Загроза захисту приватного життя споживача взагалі та при обробці даних зокрема (п.7).

6. Загроза безпеці інформаційних систем (п.8).

7. Різниця у володінні інформаційними навичками окремих людей (п.11).

Як зазначається в самій Хартії, вона є закликом до всіх як державних, так і приватних секторів, ліквідувати міжнародний розрив у сфері інформації та знань. Ефективне партнерство се­ред учасників, включаючи спільне політичне співробітництво, є ключовим елементом раціонального розвитку інформаційного суспільства. Завданням всіх суб'єктів міжнародної спільноти та окремої людини полягає не тільки стимулювання та сприяння переходу до інформаційного суспільства, а також в повній реалі­зації його економічних, соціальних та культурних переваг (п.6).

Для досягнення цих завдань, а також для управління вищеза­значеними загрозами дана Хартія передбачає наступні напрями європейської політики інформаційної безпеки:

1. Проведення економічних та структурних реформ з метою створення обстановки відкритості, ефективності, конкуренції та використання нововведень.

2. Розробка інформаційних мереж, що забезпечують швид­кий, надійний, безпечний та економічний доступ за допомогою конкурентних ринкових умов та відповідних нововведень до ме­режевих технологій, їх обслуговуванню та використанню.

3. Розвиток людських ресурсів, здатних відповідати вимогам століття інформації, шляхом освіти та навчання протягом жит­тя та задоволення попиту на спеціалістів у галузі IT в усіх сферах нашої економіки.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
_______________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

4. Активне використання IT в державному секторі реального часу послуг, необхідних для збільшення рівня доступності влади для усіх громадян.

5. Ефективне партнерство між державним та приватним сек­тором в сфері використання інформаційних технологій.

Слід зазначити, що в Окінавській хартії особливу роль посі­дає боротьба з комп'ютерною злочинністю як однієї з найнебез-печніших загроз інформаційного суспільства. Так, нормативно закріплено, що зусилля міжнародного співтовариства, спрямо­вані на розвиток глобального інформаційного суспільства, мають супроводжуватись узгодженими діями зі створення безпечного та вільного від злочинності кіберпростору. Задля чого необхід­но віднайти ефективні політичні рішення актуальних проблем, наприклад, спроби несанкціонованого доступу та комп'ютерні віруси, а також залучати представників промисловості та інших посередників для захисту важливих інформаційних інфраструк­тур. Подальшого розвитку дані положення Хартії знайшли ві­дображення в Європейській Конвенції «Про кіберзлочини» від 23 листопада 2001 року, який був підписаний тридцятьма краї­нами, серед яких і Україна, з метою вироблення єдиної ефектив­ної позиції протидії кіберзлочинам.

Особливо важливим, акцентується в Хартії, залишається пи­тання подолання електронно-цифрового розриву всередині краї­ни та за її межами. Кожна людина повинна мати можливість доступу до інформаційних й комунікаційних мереж. Стратегія розвитку інформаційного суспільства має супроводжуватись розвитком людських ресурсів, можливості яких відповідали ви­могам інформаційного століття. Європейський Союз та окремі країни Європи зобов'язуються надати всім громадянам мож­ливість засвоїти та отримати навички роботи з IT шляхом освіти, навчання та підготовки протягом життя.

Значну увагу в даному документі приділяється допомозі становленню інформаційного суспільства та входження до гло­бального інформаційного простору країнам, що розвиваються.

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ

Зазначається, що держави, які не встигають за високими тем­пами розвитку IT, позбавлені можливостей в повному обсязі брати участь в житті інформаційного суспільства та економіки. Для вирішення цієї проблеми слід ураховувати різноманітність умов та потреб цих країн. Важливу роль при цьому мають відіг­рати власні ініціативи в прийнятті послідовних національних програм з метою реалізації політичних заходів, направлених на підтримку IT та конкуренції в цій сфері, а також створення нор­мативної бази, використання IT в інтересах вирішення завдань у сфері розвитку та в соціальній сфері, розвитку людських ре­сурсів, що мають навички роботи з IT (п. 14).

Довгостроковою метою для становлення глобального інфор­маційного суспільства є подолання міжнародного розриву, що головним чином залежить від ефективного міжнародного двох-стороннього та багатостороннього співробітництва. Велика роль у цих процесах відводиться міжнародним організаціям та уста­новам - банкам розвитку, Міжнародній мережі телекомунікацій та різноманітним міжнародним фондам.

Зазначається, що країни Європи в подальшому сприятимуть зміцненню зв'язків між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, шляхом фінансового, технічного та політичного забезпечення з метою оптимального клімату для використання інформаційних технологій.

Саме для цього пропонується створити «Групу з можливостей інформаційних технологій», завданням якої буде вивчення мож­ливостей держав до входження до глобального інформаційного суспільства, особливо країн, що розвиваються. Після цих дослід­жень Група пропонуватиме використовувати конкретні заходи у сферах формування політичного, нормативного та мереженого забезпечення, покращення технічної сумісності, розширення доступу та зниження витрат, а також зміцнення людського по­тенціалу тощо.

Таким чином, Окінавська хартія глобального інформаційно­го суспільства закликає до розробки єдиної спільної стратегії по-

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

_________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

будови інформаційного суспільства, що призведе до вирішення ряду глобальних проблем та соціально-економічного прогресу всіх держав.