Особливості технології змістового узагальнення під час вивчення природознавства

Узагальнення є розумовим об'єднанням об'єктів і явищ за істотними ознаками. У дидактиці розрізняють кілька його видів. Найпростішим є первинне узагальнення, яке здійснюється під час сприймання (безпосереднього чи опосередкованого) та усвідомлення сприйнятого змісту, в результаті чого формуються уявлення. У процесі осмислення суті сприйнятих об'єктів відбувається поняттєве (локальне) узагальнення, яке призводить до утворення окремих понять.

Узагальнення будь-якого рівня тісно пов'язане з систематизацією.

Систематизація — це мислительна діяльність, у процесі якої знання про об'єкти і явища навколишнього світу організовуються в системи, які відображають реально існуючі природні системи. Так, будь-який природний об'єкт є цілісна система взаємозв'язаних елементів. Пізнання їх відображається в уявлених, одиничних поняттях. Об'єкти природи вступають у взаємозв'язки між собою і утворюють більш складні природні системи на основі як зовнішніх, так і внутрішніх зв'язків і відносин.

Наведемо приклад: у курсі природознавства всі рослини класифікуються за ознаками: а) культурні, дикорослі (за місцем, де вони ростуть, і доглядом за ними); б) дерева, куші, трави (за товщиною, твердістю, кількістю стебел); в) хвойні, листяні (за формою листка) і т. ін. Класифікація є основою формування локальних емпіричних понять.

Така класифікація не забезпечує необхідний результат — систему знань для теоретичного узагальнення. Нею не слід обмежуватися.

Технологія узагальнення здійснюється на основі відтворення (актуалізації) знань у необхідній послідовності. Актуалізуються знання двома шляхами. Якщо матеріал складний і виникають труднощі під час його засвоєння, то перевага надається розв'язанню репродуктивішх навчально-пізнавальних задач (репродуктивному відтворенню). Тоді коли матеріал добре засвоєний, без труднощів повторювався під час закріплення в логічно завершених частинах, актуалізація відбувається через розв'язання продуктивних навчально-пізнавальних задач, тобто через застосування знань, які організовуються у визначену систему для подальшого узагальнення. Наслідки систематизації матеріалізуються у вигляді заповнення текстових таблиць, виконання схематичних малюнків, побудови образно-символічних схем, складання планів з різним рівнем участі дітей.

Отже, знання, засвоєні учнями на попередньому етапі процесу навчання, систематизуються та узагальнюються з метою отримання якісно нових знань. Характер процесів систематизації та узагальнення, результативність цього етапу в цілому визначається насамперед формою елементів знань, які засвоєні школярами в кожній логічно завершеній частині попереднього етапу.