Ф-ії мозочка, гіпоталамуса, таламуса

Походження МПС.

В клітині і поза межами клітини неоднакова концентрація йонів.(ммоль/л)

Для клітини скелетного м’яза МПС - 90мв. для гладеньких м’язів - 30мв., для нервової клітини -40 -90 мв., для секреторної клітини -20 мв.

Мембранний потенціал спокою (МПС):

МПС скелетних м’язів – 90 мв.,

МПС гладеньких м’язів – 30мв.,

МПС нервової клітини – 40-90 мв.,

МПС секреторної клітини – 20 мв.

Механізм МПС:

кількість катіонів і аніонів в клітині однакова;

мембрана у 10-25 разів прониклива для К+ чим для Na+;

К+ виходить швидше з клітини чим заходить Na+;

К+ покидаючи клітину змінює знак всередині клітини на “–”;

К+ накопичуючи поза клітин його знак змінється на “+”;

за таких умов К+ може вийти з клітини;

Na+ К+- насос підтримує МПС, щоб він не збільшувався.

Йонні канали і помпи

Найбільш типовим є транспорт іонів через спеціальні білки – переносники канали (пори).

Найбільш важливі канали: натрієві, калієві, кальцієві.

Канал має:

Водну пору, селективидний фільтр, і ворота.

Водна пора забезпечує проходження іонів зв’язаного з водою. Селективний фільтр має різні розміри для Na⁺ - 0,5 нм, для К ⁺- 0,3 для Са⁺ - 0,65нм. Це дає можливість не всім проходити через канали. Ворота забезпечують положення «відкритого» і «закритого» яке залежить від: електричного заряду мембрани; спеціального рецептора який при взаємодії з лігандом їх відкриває.

На рецептор діє ліганд, ворота відкриваються і іони проходять через канал.

Для активного транспорту використовуються насоси (помпи) Nа⁺, К⁺ АТФаза –натрієво, калієво – адинозинтрифосфатний насос. Насос, який забезпечує завдяки енергії молекули АТФ, викачування із клітини 3 молекул натрія, і закачування в клітину 2 молекул калія. Енергетично для роботи насоса використовується 24% всієї енергії клітини, в нервовій клітині 70%

Са²⁺АТФаза – кальцієво - адинозинтрифосфатний насос. Існує два види: один викачує із клітини кальцій в міжклітинну речовину; другий із цитоплазми (м’язевої) в саркоплазматичний ретікул.

Вторинно – активний транспорт наряду з викидом Na забезпечує надходження

других речовин. Наприклад вуглеводи і амінокислоти ентероцитами тонкої кишки.

7. Збудливість - властивість тільки збудливих тканин реагувати на подразнення процесом збудження. Збудження – здатність клітин, тканин відповідати на подразник зміною фізіологічних властивостей. При збудженні змінюється обмін речовин, фізико – хімічні властивості мембрани, виділяється енергія. Внаслідок збудження виникає скорочення м’яза, проводиться нервовий імпульс, виділяється секрет. При дії подразнення потенціал зменшується до – 55 мв(Точка при якій відбувається різке сходження потенціалу) - критичний рівень деполяризація (поріг).

8. При подразненні безмієлінового волокна позитивно перезаряджені мембрани попереду і позаду ПД переходить у ділянку, де містяться негативні заряди. Завдяки переміщенню позитивних зарядів зменшується полярність мембран попереду, така електротонічна деполяризація спричиняє локальну відповідь, критичний рівень і збудження поширюється, що відповідно далі попереду електротонічно деполяризує мембрану. Завдяки такій почерговості збудження рівномірно поширюється до його кінця. Збудження в експерименті поширюється в різні кінці нервового волокна, а збудження в організмі тільки в одному напрямі.

У мієлінових волокнах є перетяжка Ранв’є. Натрієві канали мають практично тільки у перетяжках Ранв’є і тому деполяризація виникає між двома перетяжками стрибкоподібно (сальтаторно), і ому у 50 раз швидше чим самі швидкі безміалінові.

Реобаза і хронаксія

Реобаза- Мінімальна сила постійного струму, здатна викликати збудження.

Хронаксія – це час на протязі якого діє струм у 2 реобази, щоб визвати збудження.

Величину хронаксії і реобази використовують в медичній практиці щоб провірити чи пошкоджений нерв.

10. Нервово – м’язовий синапс закінчується присинаптичною бляшкою, яка насичена синаптичними міхурцями. Міхурці містять ацетилхолін (АХ). Синапс має синаптичну щілину та постсинаптичну мембрану (кінцеву пластину м’язового волокна).

ПД надходить до пресинаптичної бляшки відкриваються кальцієві канали і кальцій надходить до бляшки (збільшення в 100 разів)

Міхурці зливаються і рухаються до пресинаптичної мембрани, зливаються з нею і секрет міхурців попадає в синаптичну щілину. Для одного ПД звільняються до 1 мл. молекул АХ. АХ досягає постсинаптичної мембрани, і взаємодіє з ацетілхоліновими рецепторами. Результат цієї роботи відкриття іонних канальців, які мають селективний фільтр 65нм. Через них можуть проходити іони Na⁺,К⁺,Са²⁺, але перважно лавиноподібно поступають іони натрія, які деполяризують кінцеву пластинку м’язового волокна. Канал відкритий тільки 1 мс., тому що холінестераза руйнує ацетилхолін в синаптичній щілині. Деполяризація м’язового волокна викликає ПД.

11. Скорочення м’язів відбувається по принципу «шарнірного механізму». З’єднання головки міозина з центром актина проходить поворот її на 45° і вона виправляється. Нове надходження Са ²⁺ приводить до руху міозина по актину «стрибок або крок» І так крок за кроком.

При скороченні м’язів:

а) актин і міозин не зменшується:

б) іде ковзання (або входження) одних ниток вздовж других;

в) дві сусідні Z- ліній зближаються (максимум у 2 рази);

г) при зменшенні довжини м’яза саркомір розширюється;

д) аналогічні процеси відбуваються у всіх саркомірах м’язового волокна, тому кінці м’яза підтягуються до центру.

Розслаблення м’язів

Кроки ковзання міозина і актина буде іти до тих пір поки буде достатня кількість Са ²⁺, АТФ. Нагромадження Са ²⁺ включає Са⁺ - насоси для роботи яких потрібно також АТФ. Коли відкачується Са ²⁺ і зменшуються запаси АТФ розриваються зв’язки актина з міозином відбувається розслаблення.

12. Скелетні м’язи побудовані з поперечно – посмугованої м’язової тканини. Без нервового подразнення не скорочується. Регулювання їхніх скорочень відбувається свідомо (довільно), не на довго, з великою затратою енергії.

Серцевий м’яз побудований із серцево - посмугованої м’язової тканини. Може скорочуватися автономно, не на довго, з великою затратою енергії.

Гладенькі м’язи побудовані із не посмугованої м’язової тканини. Розміщені в оболонка порожнистих органів, судинах. Скорочується мимовільно, на довго, з малою затратою енергії.

Для м’язів характерні фізіологічні властивості: збудливість, рефрактерний період, скоротливість.

13. Мехпнізм передачі збудження в центральних нейронах. Під дією ПД, який поступає по нервовому волокну до пресинаптичної бляшки, відкриваються кальцієзалежні канали, Са+ поступає до синаптичної бляшки. Під дією Са+, міхурці з медіатором наближаються до пресинаптичної мембрани, зливаються з нею, і медіатори поступають у синаптичну щілину. Досягнувши постсинаптичної мембрани вони взаємодіють з відповідними рецепторами. Збудження рецепторів, приводить до відкривання хемозбудливих каналів, через які поступає Nа+, відбувається деполяризація мембрани – виникає місцевий потенціал, який називають збуджувальний постсинаптичний потенціал (ЗПСП)

14. Пресинаптичне гальмування

ГАМК 100-150 мс виникає через 15-20 мс

↓

рецептори пресинаптичної бляшки

↓

відкрилися канали, включилися насоси

Na+ заходить у пресинаптичну мембрану

Cl, Ca2+ - викачуються з мембрани

↓

деполяризація пресинаптичної мембрани

ДПА – деполяризація первинних аферентів

↓

визиває рефлекторність пресинаптичної бляшки по відношенню до ПД нервового волокна

↓

ДПА може іти на зустріч нервового волокна, зменшуючи його

 

Постсинаптичне гальмування:

ГАМК, гліцин

↓

рецептори постсинаптичної мембрани

↓

відкриваються канали К+ і Cl-

↓

К+ виходить з клітини

Сl- заходить у клітину

↓

гіперполяризація постсинаптичної мембрани – гальмівний постсинаптичний потенціал (ГПСП)

15. У СМ замикаються рефлекси розтягнення, шкірні, тонічні, ритмічні.

Розтягнутий скелетний м’яз скорочується – цю реакцію називають рефлексом розтягування (розтягнення). Шкірні рефлекси – подразнення шкіри приводить до скорочення м’язів. Тонічні рефлекси зв’язані піддержані тонусу м’язів.Коли людина лежить в стані спокою то рефлекси розтягнення стимулюють мотонейрони і виникає невелика напруженість. Тонічні рефлекси дають можливістьт піддержувати позу людини. Ритмічні рефлекси зв’язані з реципрокною інервацією. Гальмування згиначів приводить до збудження розгиначів.

16. Провідникова ф-ія СМ – по канатикам проходять власні, висхідні та низхідні шляхи. Висхідні нервові шляхи (чутливі) передають інформацію від тактильних, больових, температурних рецепторів шкіри, вісцерорецепторів та від пропріорецепторів скелетних м’язів до головного мозку. Низхідні шляхи (рухові) – пірамідальні і експірамідальні зв’язують головний мозок з мотонейронами передніх рогів, забезпечуючи вплив ЦНС на рух скелетних м’язів.

(Рефлекторна діяльність зв’язана з діяльністю рефлекторних центрів СМ. В передніх рогах центри скорочення скелетних м’язів. В бічних рогах центри симпатичної автономної нервової системи. В крижовому відділі СМ – центри сечовипускання, дефекації та статевої діяльності. Власні нервові шляхи забезпечують зв’язок нервових клітин, сегментів СМ.)

17. спінальний шок(СШ)

упродовж якого всі спільні рефлекси глибоко пригнічені.СШ виникає внаслідок гіперполяризації мотонейронів СМ.В залежності від виду тварин, через деякий час рефлекторні реагування відновлюються навіть посилюються. У жаб і щурів СШ триває декілька хвилин, собак і котів 1-2 години, у мавп декілька днів, у людини декілька тижнів. Тривалість СШ залежить від розвитку кори великих півкуль.У людини період відновлення після пошкодження СМ проходить декілька стадій:

1. Повна арефлексія до 4-6 тижнів (мінімально 2 тижні)

2.Період невеликих згинальних рефлексів від 2 неділь декількох місяців.

3.Поступове посилення згинальних рефлексів до їх генералілізації.

4.Хронічна стадія – відновлення багатьох рефлексів СМ,

відмічається гіперрефлексія (внаслідок зняття гальмівного ефекта головного мозку).

ф-ії мозочка, гіпоталамуса, таламуса.

Функції гіпоталамуса:

1.Інтеграція всіх вегетативних функцій;2.Регуляція ендокринної системи;3.Забезпечення інстинктивних потреб (голод, спрага, статевий потяг);4.Участь в емоціях (страх, гнів);5.Регулювання ритмів ендокринних секрецій та ритму активності;6.Інтеграція вегетативних функцій з усіма складними реакціями організму.

Функції таламуса:

1. Збір, аналіз та передача до кори кінцевого мозку

(ККМ) важливої сенсорної інформації.2. Зв’язує регуляцію внутрішніх органів (гіпоталамус),

сомато-сенсорну систему (відчуття тіла), формування емоцій (лімбічна система) з ККМ.3.Інтегрує різні асоціативні зони кори.4. Через таламус відбувається реалізація програми довільних рухів.

ф-ії мозочка

1.координація рухів, як довільних так і мимовільних-ф-ії рівноваги і руху мускулатури шиї, тулуба, кінцівок. Підтрим. тонус мязів. 2.центр рівноваги. 3.контроль довільних рухів та їх запамятовування.

1.рівновага 2.координація, плавність, точність, точність плавних рухів 3.запамятовування, планування рухів і втілення їх у життя.

19. довгастого мозку:статичні: Тонічні лабірінтні рефлекси зумовлені впливом земного тяжіння на присінковий апарат, внаслідок чого міняється тонус м’язів; Шийні тонічні рефлекси виникають при нахилі голови вниз підвищується тонус згиначів передніх кінцівок і розгиначів задніх. -визначаюють положення тіла в просторі та статокінетичні рефлекси- визиваються переміщенням тіла.

Середній мозок: первинні рефлекси зору (повернення голови і шиї на світло), зіничний рефлекс – при світлі зіниці звужуються реакції акомодації (рух очей на предмет), первинні рефлексу слуху (повертання голови і шиї на звук) – орієнтовні рефлекси. сторожеві рефлекси (При світовому або звуковому подразнику не тільки відбувається повернення голови і шиї, але й розприділяється тонус м’язів, підвищується тонус м’язів згиначів, для бігу або нападу), рефлекси виправлення. Статокінетичні рефлекси. При різкому гальмуванні прямолінійного або обертаючого руху підвищується тонус розгиначів і закидається голова. При русі в ліфті вгору підвищується тонус згиначів, при зупинці м’язів розгиначів.

Ф-ії базальних ядер.

1. Втілення програми рухів у процес довільних рухів.

2. Впливають на тонус м’язів забезпечує настройку їх на виконання рухів.

3. Здержування мимовільних рухів під час емоцій.

4. Запам’ятовувати складні рухові реакції під час тренування