Козацька війна 1594 р. під проводом Северина Наливайка

Територія: Брацлавщина, Київщина, Волинь, Білорусь.

Учасники: козаки, селяни, міщани.

Перебіг подій. Наливайко скористався війною Польщі з Туреччи­ною. Повстання охопило більшу частину українських і білоруських земель, що стало загрожувати існуванню держави. Проти повстанців рушила каральна експедиція С. Жолкевського. Відступаючи, Наливайко планував перейти на територію Московського царства, але під Лубнами в урочищі Солоницябув розбитий. Поляки вирізали майже 10 тис. чоловік у козацькому таборі, в основному — жінок і дітей.

Наливайка та ще шістьох керівників повстання стратили у 1597р.

3. Берестейська церковна унія: причини і наслідки.

Ініціаторами укладення унії з українського боку стали право­славні єпископи Гедеон Балабанта Іпатій Потій, а також впливові українські магнати.

У жовтні 1596 р, б Бересті було проведено церковний собор для обговорення питання унії, й на цьому соборі відбувся розкол православної церкви. Г. Балабан відмовився від ідеї унії й підтримав князя К.Острозького в його виступах проти створення об'єднаної церкви. Проте перешкодити оформленню унії вони не змогли.

Причини укладення унії:

1) прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпоряд­кувати православних папі римському;

2) Річ Посполита вважало єдину віру чинником, що укріплює де­ржаву, і розцінювала унію як перехідний етап до чистого като­лицизму;

3) православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерів­ноправності з католиками, посилити свої позиції, досягти збли­ження із західноєвропейською культурою.

Наслідки укладення Берестейської унії:

1) утворилася Українська греко-католицька церква, яка обстоюва­ла національну ідентичність українців і чинила спротив окато­личенню;

2) почалася боротьба православних із греко-католиками, в україн­ському суспільстві загострилися релігійні суперечності;

3)не відбулося обіцяне зрівняння в правах уніатів із католиками.

 

58. Українське козацтво за гетьманування П.Сагайдачного

П. Конашевич-Сагайдачний — гетьман українського козацького реєстрового війська, один із найталановитіших його організаторів.Походив із дрібного шляхетського роду в Галичині (з-під Самбора), народився приблизно в 1577 р. Навчався в Острозькій академія Перед 1600 р. подався на Запорозьку Січ. Брав участь у багатьох походах запорожців. Коли саме його обрали гетьманом, невідомо, але в 1616р. він уже декілька років гетьманував.

Військово-політична діяльність:

1) перетворив козацьке військо на регулярне з відповідними дисципліною, навчанням та озброєнням (рушницями);

2) збільшив козацький флот до 300 кораблів;

3) співпрацював із нереєстровим козацтвом;

4) організував успішні походи козаків проти Османської імперії та Кримського ханства, що привернуло увагу Європи;

5) разом із військом брав участь у поході королевича Владислава на Москву в 1618р.;

6) у Хотинській війні 1620-1621рр. козацьке військо під його проводом відіграло вирішальну роль у розгромі турок;

7) у 1020 р. надіслав у Москву прохання прийняти козаків на військову службу;

8) дав згоду приєднатися до антитурецького союзу європейських держав — «Ліги християнської міліції»;

9). стримував антипольські настрої в козацькому середовищі, віддаючи перевагу переговорам і компромісам. Завдяки цьому козакам дозволили оселятися в містах, повернули окремий козацький суд і Трахтемирів, плата реєстровцям стала постійною.

10) разом з Військом Запорозьким вступив у Київське братство, забезпечивши останньому підтримку.

Помер II. Конашевич-Сагайдачний унаслідок поранення під Хотином у 1622 р.

18. Державотворча діяльність гетьмана І.Виговського. Перед смертю В. Хмельницький заповів гетьманську булаву своєму 16-річному синові Юрію. У вересні 165 7р, старшинська рада в Чигиринідоручила генеральному писареві І. Виговськомувиконувати гетьманські повноваження до повноліття Юрія. За місяць на Корсунській раді І. Виговського обрали повноправним гетьманом.

Політика І. Виговського

1) Зберігав союзницькі відносини з Московською державою.

2) Активізував зв'язки з Кримом, Швецією, домовився про перемир'я з Польщею.

3) Укріплював становище козацької старшини і православної шляхти, роздаючи землі, що призводило до наростання соціальної напруженості та невдоволення народу.

4) Боровся з антигетьманською опозицією: здійснював економічну блокаду Запоріжжя, за допомогою татарського війська придушив повстання полтавського полковника М. Пушкаря і кошового отамана Я. Барабаша, підтримуване Москвою (1658 р.).

5) Підписав Гадяцький договір (1658р.) з Річчю Посполитою. Причини підписання: складна політична ситуація в Україні, підтримка Москвою антигетьманської опозиції, неприйняття методів московської політики.

6 ) Підписання Гадяцького договору спричинило російсько-українсь­ку війну. В її ході І. Виговський розбив 100-тисячну московську армію під Конотопом (1659 р.), але через свою непопулярність не зумів використати результати перемоги.

7) І. Виговський не зумів приборкати промосковськи налаштовану старшину, тому російська армія в 1б59 р., підтримуючи заколот­ників, захопила лівобережжя України.

До осені 1659р. позиції І. Виговського послабшали навіть на Пра­вобережжі. У жовтні 1659 р. він зрікся гетьманської булави, пере­дав її вже обраному новому гетьманові Ю. Хмельницькому і виїхав до Польщі.

41. Політична діяльність гетьмана П.Дорошенка

П. Дорошенко був гетьманом Правобережної України після зре­чення П. Тетері.