Політика російського уряду на захоплених територіях

1) утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на чолі з графом Г. Бобринським (кінець 1914 р.);

2) насильницька русифікація (впровадження російської мови, за­конів тощо);

3) свідоме знищення українських гімназій, газет і журналів, кни­гарень, видавництв, бібліотек тощо;

4) закриття «Просвіт»;

5) заборона українських політичних партій, спортивних та молодіж­них організацій;

6) репресії проти українських політичних та громадських діячів;

7) переслідування греко-католицької церкви (депортація сотень священиків греко-католицької церкви, у тому числі й митропо­лита А. Шептицького, у глиб Російської імперії).

- Травень 1915 р. — Горлицький проривросійського фронту ні­мецькими та австро-угорськими військами.

- 22 червня 1915 р. — вступ австро -німецьких військ до Львова.

- 19І5 р. — швидкий відступ російських військ,який тривав до жовтня і зупинився на лінії Кам'янець-Подільський — Тернопіль — Кременець — Дубно (росіяни втратили Північну Буковину, Східну Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину та Західну Волинь).

- 22 травня — на початку червня 1916 р. відбувся Брусиловський прорив— наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова, в ре­зультаті якої знову захоплено Східну Галичину (без м. Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині.

- Червень 1917 р. — новий наступ російських військ на львівському напрямку, який закінчився провалом; Росія втратила Галичину та Буковину. Після цієї події війна набула позиційного характеру.

 

 

37. Перша більшовицько-українська війна

Причини

1)Прагнення більшовиків установити контроль над Україною — її ресурсами і промисловістю. 2)Придушення і ліквідація центрів антибільшовицького опору. 3)Боротьба за владу в Україні між УЦР і більшовиками. 4)Провал спроб більшовиків усунути УЦР від влади, спира­ючись на внутрішні сили в Україні.

Хід бойових дій

• 22(9) грудня 1917 р. Захоплення більшовицькими вій­ськами Харкова.

• 24(11)—25(12) грудня 1917 р. І Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові. Проголошення радянської УНР, створення ра­дянського уряду — Народного Секретаріату.

• 30(17) грудня 1917 р. Маніфест ВУЦВК про повалення влади УЦР і Генерального Секретаріату.

• 7 січня 1918 р. (25 грудня 1917 р.). Початок загального на­ступу більшовицьких військ. Захоплення Катеринослава.

• 27(14) січня 1918 р. Більшовицькі повстання в Одесі та Миколаєві.

• 29(16) січня 1918 р. Більшовицькі повстання в Києві (за­вод «Арсенал»). Бій під Крутами.

· 4 лютого (23 січня) 1918 р. Придушення більшовицькогоповстання в Києві.

· 7 лютого (28 січня) 1918 р. Мала Рада і Рада народнихміністрів залишили Київ. Вступ більшовицьких військ до Києва.

· Початок лютого 1918 р. Захоплення більшовицькими військами більшої частини України і Криму.

Причини поразки

- Ослаблення соціальної бази УЦР;

- Відсутність належної уваги до воєнної політики, збройного захисту державності;

-Високий рівень організованості та боєздатності більшовицьких військ, успішна тактика боротьби за владу; уміла соціальна демагогія Рад.

Українсько-польсько-радянська війна

Початок війни

25 квітня 1920. — початок наступу польсько-українських військ.

6 травня 1920 р. — вступ польської армії та частин УНР до Києва.

Польський окупаційний режим в Україні:

— створення польського адміністративного апарату;

— відновлення поміщицької влади на землю; — репресії щодо українського населення;

— вивезення до Польщі промислового устаткування, продовольства, сировини тощо.

Наслідки, польського окупаційного режиму:

— вороже ставлення українського населення до окупаційної влади;

— розгортання партизанського та підпільного рухів;

— підтримка контрнаступу Червоної армії.