Політики у відкритій економіці

    Класичне і кейнсіанське трактування грошово-кредитної політики. Залежність ефективності грошово-кредитної політики від вибору системи обмінного курсу в канонічній моделі Манделла―Флемінга. Особливості роз­ширення моделі Ман­делла―Флемінга для двох країн. Пастка ліквідності та її сучасні прояви в япон­ській економіці. Грошово-кредитна політика в еконо­міках із залежністю сукупної пропозиції від реального обмінного курсу та обмежень фінансового ринку.

    Нейтральність грошово-кредитної політики у монетарних моделях пла­тіжного балансу. Теоретична спадщина Чиказької школи 1930-х років. Кла­сичний монетаризм 1950-х років. Глобальний монетаризм. Монетарна модель Ж. Полака. Сучасні варіанти монетарної моделі. Довгострокова нейтраль­ність девальвації грошової одиниці у монетарних моделях з фіксованим об­мінним курсом. Монетарна модель плаваючого обмінного курсу.

    Різноманітні варіанти грошово-кредитної політики у портфельній моде­лі: безпосереднє збільшення грошової маси центральним банком, опе­ра­ції відкритого ринку за допомогою внутрішніх й іноземних облігацій.

    Специфічні характеристики грошово-кредитної політики у моделі „за­леж­ної” економіки. Недоліки завищення та передевальвації грошової одиниці у моделі „залежної” економіки. Поняття рівноважного реального обмінного курсу.

    Модель Дорнбуша як динамічне розширення моделі Мандел­ла―Фле­мін­­га. Закритий і відкритий паритети процентних ставок. “Переліт” обмін­но­го курсу в моделі Дорнбуша. Труднощі емпі­рич­ної верифікації теоретичних передбачень моделі Дорнбуша. 

    Коротко- і довгостроковий вплив грошово-кредитної політики у дина­мічній портфельній моделі Бренсона. Принципові відмінності моделі Брен­со­на від моделі Дорнбуша та монетарних моделей платіжного балансу. Враху­вання раціональних очікувань у моделі Бренсона.

    Використання моделі з включенням кривої Філіпса для пояснення динаміки інфляції та реального обмінного курсу під час гетеродоксних програм фінансової стабілізації на основі фіксованого обмінного курсу.

Моделі з раціональними очікуваннями.

Порівняльний аналіз передаткових механізмів грошово-кредитної полі­тики у різноманітних моделях відкритої економіки. Потенційні обмеження монетарної політики у відкритій економіці з високою мобільністю капіталу. Теоретичне пояснення відмінностей у використанні інструментів грошово-кредитної політики у промислових країнах та країнах, що розвиваються.

Самостійна робота:

1.Припустимо, що в українській економіці збільшується частка товарів внутрішньої торгівлі у надлишковій абсорбції. Який це матиме вплив на ефективність монетарної політики?

2. За допомогою портфельної моделі платіжного балансу поясніть логіку зниження обмінного курсу єни Центральним банком Японії за допомогою одночасного продажу іноземних облігацій і придбання внутрішніх облігацій.

3.Отримайте розв’язок макроекономічної моделі з раціональними очікуваннями, поданої у Marston (1985).

4. За допомогою моделі ARMA проведіть декомпозицію квартальних даних пропозиції грошової маси на перманентну, авторегресивну і стохастичну компоненти. Необхідні деталі подано у монографії В. Шевчука (2001, с. 269―274).

Завдання: Оцініть вплив зазначених компонент пропозиції грошової маси на показники доходу і реального обмінного курсу.

Запитання: Чому передбачувані та непередбачувані зміни у пропозиції грошової маси по-різному впливають на основні макроекономічні показники? Зверніть увагу на відмінності у системах обмінного курсу.

5.Проведіть аналіз впливу передбачуваної і непередбачуваної компонент пропозиції грошової маси в українській економіці. Результати узагальніть у таблиці такого зразка:

 

Показник	передбачувана			Непередбачувана
	2SLS	VAR	TVP	2SLS	VAR	TVP
Доход
Експорт
Імпорт
Торговельний баланс

 

Аналітичний коментар повинен містити аналіз поточної економічної ситуації і прогноз на найближчий рік.

 

6. У 2002 р. в українській економіці спостерігалося досить незвичне явище гальмування інфляції на тлі прискореного збільшення пропозиції грошової маси. Подібне відбувалося у 1997 р.

Завдання: Проаналізуйте подібні риси та відмінності обох ситуацій.

Запитання: Якими є рушійні сили в обох випадках?

7.Перевірте емпірично вплив перманентної, авторегресивної і стохастичної компонент пропозиції грошової маси на показники доходу і реального обмінного курсу для визначених країн Східної Європи.

8. За допомогою поданої аналітичної схеми охарактеризуйте механізми функціонального зв’язку між монетарною політикою та: а) зовнішніми запозиченнями, б) дефіцитом бюджету, в) динамікою обмінного курсу, г) реальним обмінним курсом.

9.Інфляція в Україні: «мастило» чи «пісок»? Для емпіричного дослідження використайте методи 2SLS (з коригуванням помилки) і VAR.  

10. Оцініть наслідки різноманітних способів обмеження пропозиції грошової маси в сучасній монетарній політиці НБУ

11. Проілюструйте наслідки різноманітних варіантів обмеження пропозиції грошової маси у портфельній моделі платіжного балансу.

     12. Припустимо, що рівні цін у даній країні та за кордоном становлять:

 і , де p^N і p^T, p^N* і p^T* відповідно рівні цін товарів внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Як у монетарній моделі обмінного курсу вплинуть на рівноважний обмінний курс зростання за кордоном: а) рівня цін товарів зовнішньої торгівлі, б) рівня цін товарів внутрішньої торгівлі?

13. Відоме правило Фішера пов'язує відмінності у процентних ставках з номінальним обмінним курсом національних грошей. Припустимо, що станом на 1 листопада поточного року реальна процентна ставка у країні А становила 10%, а у країні В ¾ 6% річних; обмінний курс грошової одиниці країни А до грошової одиниці країни В становив 2:1. Який обмінний курс слід очікувати станом на: а) 1 лютого та б) 1 травня наступного року?

14. За допомогою моделі Дорнбуша проілюструйте наслідки: а) зменшення пропозиції грошової маси, б) збільшення дефіциту бюджету, в) підвищення світових цін.

15. Асинхронний цикл ділової активності вважається одним з вагомих аргументів на користь диверсифікації портфеля активів загалом та використання портфельної моделі платіжного балансу зокрема. Якими причинами може пояснюватися зазначена асинхронність?

16. За допомогою портфельної моделі проаналізуйте наслідки: а) підвищення світової процентної ставки, б) погіршення умов торгівлі, в) збільшення дефіциту бюджету для відмінних стратегій його фінансування (монетизація за допомогою кредитів центрального банку, емісія внутрішніх облігацій, залучення іноземних облігацій), г) придбання іноземних активів центральним банком.

17. Під час “голландської хвороби” достатньо реальною є спроба запобігти підвищенню обмінного курсу за допомогою збільшення пропозиції грошової маси Якою є мотивація зазначеного кроку? Як це вплине на основні макроекономічні показники: а) доход, б) реальний обмінний курс, в) сальдо рахунків платіжного балансу.

 

5. За допомогою відповідних теоретичних конструкцій проілюструйте від­мінності трансмісійних механізмів грошово-кредитної політики для малої і великої відкритих економік за умов фіксованого обмінного курсу.

Зразок відповіді. Нижче подано зразок відповіді з використанням моделі Манделла-Флемінга. Необхідний теоретичний матеріал неважко отримати зі посібника „Міжнародна економіка: теорія і практика” (Шевчук 2003, с. 344-346, 387-397). Для випадку малої відкритої економіки наслідки збільшення гро­шо­вої маси представлено на рис. 8.7 для випадку ідеальної мобільності ка­пі­талу. Збільшення пропозиції грошової маси (LM₀®LM₁) початково збі­ль­шує до­ход (Y ₀® Y ₁) і знижує процентну ставку (r ₀® r ₁). Проте згодом від’ємне саль­до платіжного балансу (т. В) передбачає перевищення попиту над пропозицією іноземної валюти, а відповідно ― зменшення грошової маси до початкового зна­чення (LM₁®LM₀). Формально нейтральність грошово-кредитної політики ілюст­­рується відсутністю змінної М у виразі для dY. Порівнюючи з випадком обмеженої мобільності капіталу, як це проілюстровано на рис. 8.7 (Шевчук 2003, с. 345), неважко переконатися, що вплив змін у про­по­зи­ції гро­шо­вої маси не залежить від припущення щодо мобільності капіталу.

Рис. 8.7. Збільшення пропозиції грошової маси у малій відкритій економіці (фіксований обмінний курс)

    З погляду трансмісійного механізму теоретично передбачувану послідов­ність подій можна представити таким чином:

.

    Використовуючи відомий вираз для сукупної пропозиції грошової маси, перебіг подій можна проілюструвати дещо по-іншому. Спочатку збільшення внут­рішньої компоненти грошової маси (наприклад, за допомогою рефі­нан­­сування для комерційних банків) веде до збільшення її сукупної пропозиції:

,

де M ― сукупна пропозиція грошової маси,

    G ― видатки бюджету,

    T ― надходження в бюджет,

    CrCB ― рефінансування комерційних банків,

    EF ― валютні резерви (у національній грошовій одиниці, де E ― номіна­льний обмінний курс),

    B ― урядові облігації у портфелі приватних інвесторів.

    Згодом зменшення валютних резервів повертає пропозицію грошової ма­си до попереднього рівня:

.

    У підсумку пропозиція грошової маси не змінюється. Повернення гро­шо­вого агрегата до початкового рівня супроводжується зменшенням доходу і під­вищенням процентної ставки до вихідних значень (т. А). Наведений вище тран­с­місійний механізм грошово-кредитної політики засвідчує нейтральність про­по­зиції грошової маси для малої відкритої економіки.

    Перебіг подій для великої відкритої економіки, яка впливає на рівень „сві­тової” процентної ставки r^*, представлено на рис.

 

Рис. 8.7. Збільшення пропозиції грошової маси у великій відкритій економіці (фіксований обмінний курс)

 

У монетарній моделі Полака зміни процентної ставки та відплив капіталу не відіграють істотного значення (Шевчук 2003, с. 457-459). Головним інст­ру­ментальним чинником трансмісійного механізму стає попит на гроші: 

,

де M^DOM ― внутрішня компонента пропозиції грошової маси,

    IM ― імпорт. 

    Початково збільшення внутрішньої компоненти грошової маси зумовлює збільшення сукупної пропозиції грошової маси (рівняння (10.4)). Зі свого боку, це зумовлює збільшення доходу (рівняння (10.2)). Вищий рівень доходу позна­чається збільшенням імпорту (рівняння (10.3)), що веде до втрати валют­них ре­зервів та зменшення сукупної пропозиції грошової маси до початкового рівня. 

Незалежно від припущення щодо розміру економіки нейтральність про­по­зиції грошової маси стосовно доходу простежується у розширеній моне­тар­ній моделі (Шевчук 2003, с. 459―464). Проте трансмісійний механізм виглядає дещо по-іншому: 

 

 

 

 

де M^S i M^D ― відповідно пропозиції грошової маси і попит на гроші,

CA ― сальдо поточного рахунку.

Збільшення пропозиції грошової маси (рівняння (10.7)) позначається зменшенням внутрішнього накопичення грошових активів (рівняння (10.9)), що має два наслідки. По-перше, відбувається погіршення сальдо поточного рахун­ку (рівняння (10.10)), що веде до зменшення валютних резервів і обмеження про­позиції грошової маси. По-друге, при незмінній абсорбції (А =сonst) змен­шен­ня внутрішнього накопичення грошових активів веде до зменшення номі­на­льного ВВП (рівняння (10.8)), що зумовлює зменшення попиту на гроші (рів­нян­ня (10.6)). Зі свого боку, зменшення попиту на гроші посилює тенденцію до зменшення внутрішнього накопичення грошових активів, що прискорює тен­ден­цію до погіршення сальдо поточного рахунку і повернення грошової маси до попереднього рівня.

 

5. За допомогою теоретичних конструкцій моделі Манделла―Флемінга проведіть теоретичну реконструкцію подій під час дефляції зразка 2002 р. та наступного прискорення інфляції у 2004 р. В зазначеному контексті подайте аналітичну інтерпретацію оцінку слів колишнього заступника голови правління НБУ, що „[станом на кінець 2004 р.] вдалося налагодити оптимальну схему здійснення грошово-кредитного регулювання, коли збільшення монетарних показників може продовжуватися до безкінечних об’ємів”.

 

Рис. 9.6. Дефляція-2002: аналітична інтерпретація подій за допомогою моделі Манделла―Флемінга

 

Рис. 9.6. Інфляція-2004: аналітична інтерпретація подій за допомогою моделі Манделла―Флемінга

 

 

Завдання. Припустимо, що для даної країни внутрішній баланс заощад­жень-інвестицій становить:

де f — частка дефіциту бюджету, що сприймається приватними економічними агентами як складова частина власного добробуту.

Відповідно зовнішній баланс заощаджень-інвестицій становить:

де ^* означає належність показника до зовнішнього сектора.

Як вплинуть на процентну ставку і RER прискорене зростання доходу в даній країні (dY>dY*), прискорена інфляція у даній країні (dP>dP*)? 

Зразок розв’язку. Найперше знаходимо повні диференціали для обох рівнянь:

Приймаючи процентну ставку r_t і реальний обмінний курс q_t спільними для обох секторів — внутрішнього і зовнішнього, а також симетричність сальдо поточного рахунку (), система рівнянь у мат­рич­ному вигляді запишеться так:

 

(4.9)

           

Завдання. Використовуючи логіку модифікованої моделі Мандел­ла-Фле­мін­га (Boughton 2001), покажіть, що на відміну від канонічної моделі Ман­дел­ла-Флемінга відплив капіталу має рестрикційний вплив на доход, попри знеці­нен­ня грошової одиниці.

Зразок відповіді. Однієюз нереалістичних характеристик канонічної мо­де­лі Манделла-Флемінга є можливість збільшення доходу під час відпливу ка­пі­­талу (інструментальним чинником виступає знецінення грошової одиниці). Приклад численних фінансових криз, наприклад у Південно-Східній Азії, про­демонстрував, що відплив капіталу і супутнє знецінення грошової одиниці ма­ють яскраво виражений рестрикційний вплив. Спочатку проаналізовано наслід­ки відпливу капіталу в канонічній моделі Манделла-Флемінга, а згодом подано інтерпретацію подій у модифікованій моделі, як це запропоновано Boughton.    

Канонічна модель Манделла-Флемінга

Наслідки відпливу капіталу в канонічній моделі Ман­дел­ла-Флемінга пред­ставлено на рис. Підвищення світової процентної ставки (­ r^*) створює від’ємне сальдо платіжного балансу (BP₀®BP₁), оскільки рівноважне значення процентної ставки виявляється значно вищим. Наступне знецінення грошової одиниці поліпшує поточний рахунок, що стимулює сукупний попит (IS₀®IS₁) та поліпшує сальдо платіжного балансу (BP₁®BP₂). У підсумку доход збіль­шу­є­ться (т. С), що дещо незвично для такої несприятливої події як відплив капіталу.

 

Рис. Наслідки відпливу капіталу в економіці з високою мобільністю капіталу (плаваючий обмінний курс)

Результати стверджуються відповідними мультиплікаторами:

 

(8.16a)

          

 

(8.16b)

 

(8.16c)

 

Модифікована модель Манделла-Флемінга

Нехтуючи рівновагою грошового ринку, отримуємо

 

де Y - доход,

    C - приватне споживання,

    E - номінальний обмінний курс,

    I - інвестиції,

    r - реальна процентна ставка,

    K - сальдо рахунку капіталу і фінансових операцій (або для зручності - рахунку капіталу),

    G - урядові видатки,

    CA - сальдо поточного рахунку.

 

    Повні диференціали для рівнянь доходу і платіжного балансу становлять

 

або після декількох перегрупувань

 

    У матричному вигляді система рівнянь запишеться так:

 

 

    Розв’язки даної системи рівнянь для доходу і процентної ставки становлять

 

 

    Не викликає сумніву, що відплив капіталу є рестрикційним і супровод­жу­є­ться підвищенням процентної ставки.

    З врахуванням рівноваги грошового ринку систему рівнянь утворюють

 

 

Відповідно повні диференціали становлять:

 

У матричному вигляді система рівнянь запишеться так:

 

           Визначник матриці коефіцієнтів становить:

 

 

    Розв’язки для залежних змінних становлять

 

 

 

 

 

Рис. Наслідки відпливу капіталу в економіці з високою мобільністю капіталу (плаваючий обмінний курс)

 

Завдання. На підставі представленого розв’язку моделі з раціональними очікуваннями визначте вплив стохастичної компоненти пропозиції грошової маси на рівні доходу, цін і обмінного курсу. 

Зразок відповіді.  

 

Завдання. Припустимо, що в українській економіці збільшується частка товарів внутрішньої торгівлі у надлишковій абсорбції. Який це матиме вплив на ефективність грошово-кредитної політики?

Зразок відповіді.

 

Необхідні дії проілюстровано на прикладі наслідків збільшення повністю передбачуваної перманентної та не передбачуваної перманентної (авто регресивної) компонент пропозиції грошової маси для фіксованого обмінного курсу. Ори­гі­на­льні розв’язки із монографії В. Шевчука (2001) є такими: 

 

(4.19)

 

(4.20)

де

 

Збільшення частки товарів внутрішньої торгівлі у надлишковій абсорбції означає зменшення значень h і s. В екстремальному варіанті можна прийняти, що m=s =0. Відповідно наведені вище розв’язки становитимуть:

 

(4.19)

 

 

(4.20)

де

 

4. За допомогою моделі ARMA проведіть декомпозицію квартальних да­них пропозиції грошової маси на перманентну, авторегресивну і стохастичну ком­поненти. Оцініть вплив зазначених компонент пропозиції грошової маси на показники доходу і RER. Чому передбачувані та непередбачувані зміни у про­позиції грошової маси по-різному впливають на основні макроекономічні по­каз­ники? Зверніть увагу на відмінності у системах обмінного курсу.

Зразок виконання завдання. Нижче подано основні елементи декомпозиції грошової маси з використанням фільтру Ходріка―Прескотта та методики Беве­ріджа―Нельсона. Додаткові деталі подано у монографії В. Шевчука (2001, с. 269―274).

Виділення перманентної компоненти

    Перманентну компоненту грошової маси найлегше отримати за допомо­гою фільтру Ходріка―Прескотта. Для цього необхідно вибрати відповідний показник, а далі в пункті меню Procs опцію Hodrick―Prescott Filter.

 

 

 

    На рис. подано діючі значення пропозиції грошової маси M2SA та його перманентну компоненту M2SAT.

Виділення стохастичної компоненти

    Стохастичну компоненту знаходимо за допомогою методики Беверід­жа―Не­льсона як залишки з моделі авторегресії―ковзної середньої (ARMA).

 

 

              Показник m2s не має автокореляції (рис.), а тести ADF і РР додатково засвід­чу­ють його стаціонарність (рис.). Значення тесту ADF для двох лагів становить (-3,957), а тесту РР ― (-6,861). Обидва тестові результати є значущими на рівні 1%.

 

 

Авторегресивну компоненту отримуємо як різницю між грошовим агрегатом М та перманентною і стохастичною компонентами.

 

 

Цілком очікувано показник M2V має авто- і серійну кореляцію.

 

 

 

System: UNTITLED
Estimation Method: Weighted Two-Stage Least Squares (Marquardt)
Date: 08/04/06 Time: 13:41
Sample: 1995:1 2005:3
Included observations: 43
Total system (balanced) observations 43
Instruments: D(YUEPSA(-1)) D(M2SAT) D(M2V) M2S
Linear estimation after one-step weighting matrix
	Coefficient	Std. Error	t-Statistic	Prob.
C(1)	0.064198	0.031705	2.024822	0.0500
C(2)	-0.133021	0.146270	-0.909425	0.3689
C(4)	-0.602855	0.318198	-1.894590	0.0658
C(5)	0.089055	0.083053	1.072264	0.2904
C(6)	0.162054	0.120130	1.348986	0.1853
Determinant residual covariance		0.001102
Equation: D(YUEPSA) = C(1) + C(2)*D(YUEPSA(-1)) + C(4)*D(M2SAT)
+ C(5)*D(M2V) + C(6)*M2S
Observations: 43
R-squared	0.140892	Mean dependent var		0.008238
Adjusted R-squared	0.050460	S.D. dependent var		0.036231
S.E. of regression	0.035305	Sum squared resid		0.047365
Durbin-Watson stat	2.071129

 

Інші завдання для самостійної роботи:

1. За допомогою портфельної моделі платіжного балансу поясніть логіку зниження обмінного курсу єни Центральним банком Японії за допомогою одночасного продажу іноземних облігацій і придбання внутрішніх облігацій.

3.Отримайте розв’язок макроекономічної моделі з раціональними очікуваннями, поданої у Marston (1985).

5.Проведіть аналіз впливу передбачуваної і непередбачуваної компонент пропозиції грошової маси в українській економіці. Результати узагальніть у таблиці такого зразка:

 

Показник	передбачувана			Непередбачувана
	2SLS	VAR	TVP	2SLS	VAR	TVP
Доход
Експорт
Імпорт
Торговельний баланс

 

Аналітичний коментар повинен містити аналіз поточної економічної ситуації і прогноз на найближчий рік.

 

6. У 2002 р. в українській економіці спостерігалося досить незвичне яви­ще гальмування інфляції на тлі прискореного збільшення пропозиції грошової маси. До цього подібне відбувалося у 1997 р.

Завдання: Проаналізуйте подібні риси та відмінності обох ситуацій.

Запитання: Якими є рушійні сили в обох випадках?

7.Перевірте емпірично вплив перманентної, авторегресивної і стохастич­ної компонент пропозиції грошової маси на показники доходу і RER для виз­на­чених країн Східної Європи.

8. За допомогою поданої аналітичної схеми охарактеризуйте механізми функціонального зв’язку між монетарною політикою та: а) зовнішніми запо­зи­ченнями, б) дефіцитом бюджету, в) номінальним і реальним обмінним курсом.

9.Інфляція в Україні: “мастило” чи “пісок”? Для емпіричного дослід­жен­ня використайте методи 2SLS (з коригуванням помилки) і VAR.  

10. Оцініть наслідки різноманітних способів обмеження пропозиції гро­шо­вої маси в сучасній монетарній політиці НБУ

11. Проілюструйте наслідки різноманітних варіантів обмеження пропо­зи­ції грошової маси у портфельній моделі платіжного балансу.

12. Проаналізуйте відповідність емпіричних даних для України логіці кри­­вої Філіпса.  

Методичні вказівки. На рис. представлено криву Філіпса для економіки Польщі, що повинно наштовхнути на хід думок щодо її вигляду для вітчизняної економіки.

Рис. Польща: к рива Філіпса, 1992-2004 рр.

     12. Припустимо, що рівні цін у даній країні та за кордоном становлять:

 і , де p^N і p^T, p^N* і p^T* відповідно рівні цін товарів внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Як у монетарній моделі обмінного курсу вплинуть на рівноважний обмінний курс зростання за кордоном: а) рівня цін товарів зовнішньої торгівлі, б) рівня цін товарів внутрішньої торгівлі?

13. Відоме правило Фішера пов'язує відмінності у процентних ставках з номінальним обмінним курсом національних грошей. Припустимо, що станом на 1 листопада поточного року реальна процентна ставка у країні А становила 10%, а у країні В ¾ 6% річних; обмінний курс грошової одиниці країни А до грошової одиниці країни В становив 2:1. Який обмінний курс слід очікувати станом на: а) 1 лютого та б) 1 травня наступного року?

14. За допомогою моделі Дорнбуша проілюструйте наслідки: а) змен­шення пропозиції грошової маси, б) збільшення дефіциту бюджету, в) під­ви­щен­ня світових цін.

15. Асинхронний цикл ділової активності вважається одним з вагомих аргументів на користь диверсифікації портфеля активів загалом та викорис­тання портфельної моделі платіжного балансу зокрема. Якими причинами може пояснюватися зазначена асинхронність?

16. За допомогою портфельної моделі проаналізуйте наслідки: а) підви­щен­ня світової процентної ставки, б) погіршення умов торгівлі, в) збільшення дефіциту бюджету для відмінних стратегій його фінансування (монетизація за допомогою кредитів центрального банку, емісія внутрішніх облігацій, залучен­ня іноземних облігацій), г) придбання іноземних активів центральним банком.

17. Під час “голландської хвороби” достатньо реальною є спроба за­по­біг­ти підвищенню обмінного курсу за допомогою збільшення пропозиції грошової маси Якою є мотивація зазначеного кроку? Як це вплине на основні мак­ро­еко­номічні показники: а) доход, б) RER, в) сальдо рахунків платіжного балансу.

18. За допомогою монетарної моделі платіжного балансу проведіть рекон­ст­рукцію подій під час поновлення економічного зростання у 2000 р.

Методичні вказівки: Важливо врахувати дві особливості. По-перше, під­ви­щення попиту на гроші може відбуватися на тлі сповільнення швидкості їх обертання. У такому разі експансійний ефект від підвищення попиту на гроші слабне, що неважко показати на нескладному прикладі. Припустимо, що швидкість обертання зменшилася на 10%. Використовуючи вираз для попиту на гроші , де n ― швидкість обертання грошей, РY ― номінальний ВВП, неважко підрахувати, що збільшення вартості номінального ВВП на 30% позначиться підвищенням попиту на гроші всього на 17%.  

По-друге, з погляду поліпшення сальдо поточного рахунку в монетарній моделі підвищення попиту на гроші є еквівалентним девальвації грошової оди­ниці. Важливо підкреслити, що йдеться про внутрішні чинники зовнішньої рів­но­ваги. Трансформація підвищеного попиту на гроші у поліпшення сальдо по­точ­ного рахунку відбувається через збільшення внутрішнього накопичення гро­шо­вих активів:  

.

 

3.Побудуйте модель процентної ставки для визначених країн Східної Європи.

Методичні вказівки. Для виконання даного завдання можна з легкістю використати наведений вище зразок.

4. Проведіть економетричний аналіз впливу окремих компонент пропо­зиції грошової маси на реальний обмінний курс.

Методичні вказівки. Відповідну методику наведено у монографії В. Шев­чу­ка „Платіжний баланс і макроекономічна рівновага: досвід України” (2001, с.). 

Запитання: Якими є вплив монетизації економіки на темп зростання ВВП? Яким є співвідношення фактичного і прогнозного значення динаміки доходу для України, Чехії, Польщі та Росії?

5. За допомогою відповідної регресійної моделі проаналізуйте різно­маніт­ні макроекономічні наслідки подальшого підвищення облікової ставки НБУ.

  6. За допомогою методу векторної авторегресії визначте характер інфляції ― монетарна чи немонетарна ― для Польщі, Угорщини, Румунії, Словенії, Чехії, Словаччини.

    7. Припустимо, що у травні-червні 2004 р. підвищено облікову ставку НБУ, підвищено резервні вимоги і проведено ревальвацію гривні (хоча б до 5,05 грн./дол.). Яким був би наступний розвиток подій в українській економіці ― до вересня 2005 р.? Яка фіскальна політика полегшувала проведення такого варіанта грошово-кредитної політики? Що трапилося насправді?

    Методичні вказівки. Зверніть увагу на можливі відмінності між коротко- і довгостроковими наслідками обраної грошово-кредитної політики.

8. Проаналізуйте монетарні механізми у виникненні „бульбашки” на вітчизняному ринку нерухомості. Якими є монетарні наслідки для випадку, коли зазначена „бульбашка” лусне? Якою є ймовірність такого розвитку подій?

ТЕМА 5. МОНЕТАРНІ ЕФЕКТИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

            

Макроекономічний вплив монетарних ефектів платіжного балансу. Важ­ливість стерилізації монетарних ефектів платіжного балансу для під­три­мання макроекономічної рівноваги. Порівняльна характеристика стерилізації монетарних ефектів платіжного балансу в різноманітних моделях відкритої економіки.

Інструменти стерилізації: операції відкритого ринку, підвищення став­ки рефінансування і резервних вимог, збільшення урядових депозитів у цент­ральному банку. Досвід країн щодо стерилізації монетарних ефектів платіж­ного балансу. Надмірний приплив капіталу як головний чинник азійської фінансової кризи (1997―98 рр.).

Специфічні прояви монетарних ефектів платіжного балансу в дола­ри­зо­ваній економіці. Доларизація як специфічний прояв диверсифікації фінан­сових активів.

Підходи до емпіричної оцінки коефіцієнта стерилізації монетарних ефек­тів платіжного балансу. Вплив монетизації валютних резервів НБУ на макроекономічні показники української економіки.

Самостійна робота:

1. Варіант моделі Манделла―Флемінга зі стерилізацією монетарних ефектів платіжного балансу обгрунтовує теоретично вплив внутрішньої компоненти грошової маси на показники доходу, процентної ставки і валютних резервів:

	(1)   (2) (3) (4)

 

де Y ¾ доход, С ¾ приватне споживання, T ¾ податки, r ¾ реальна про­цен­т­на ставка, I ¾ приватні інвестиції, G ¾ урядові видатки, CA ¾ сальдо поточного рахунку, q ¾ реальний обмінний курс на основі паритету купівельної спроможності, Y  і Y^* ¾ відповідні рівні доходу в даній країні та за кордоном, М ¾ сумарна пропозиції грошової маси, E ¾ номінальний обмінний курс, EF ¾ валютні резерви (у національній грошовій одиниці), H ¾ грошова база, М^D ¾ внутрішня компонента пропозиції грошової маси, s ¾ коефіцієнт стерилізації (0< s <1), k ¾ мобільність капіталу.

Завдання: 1. Знайдіть мультиплікатори dY/dM^D, dr/dM^D, d(EF)/dM^D.

2. Для даних української економіки оцініть емпірично вплив внутрішньої компоненти грошової маси на доход, процентну ставку і валютні резерви.

3. Оцініть емпірично значення коефіцієнта стерилізації монетарних ефектів платіжного балансу. Наскільки отримане значення коефіцієнта стерилізації узгоджується зі значенням компенсаційного коефіцієнта (d(EF)/dM^D).

Зауваження: Для емпіричної оцінки впливу внутрішньої компоненти грошової маси на валютні резерви зазвичай використовується така статистична модель:

 

(5)

 

де X — вектор незалежних фундаментальних змінних (інфляція, зростання ВВП, умови торгівлі, відкритість економіки).

 

Завдання 1. За допомогою відомих вам теоретичних конструкцій проілюструйте вплив зовнішнього боргу на монетарну політику.

Запитання: Приймаючи високі кошти обслуговування зовнішнього боргу ($2,1 млрд.), якими є варіанти розвитку монетарної ситуації в Україні в 2003 р.?

 

Завдання 1. Бразилія до кінця 2005 р. достроково виплатила $15,5 млрд. власної заборгованості перед МВФ. Зі слів бразильського міністра фінансів Антоніу Палоцці, для виплати боргу будуть використані валютні резерви країни, які за останні два роки зросли із 15 до 67 млрд. дол. (рис.). Дострокове погашення заборгованості перед МВФ дозволить зекономити на відсоткових платежах понад $900 млн. (планові платежі за отриманими кредитами МВФ мали завершитися у грудні 2007 р. (“Експерт”, 19.12.05 р.).      

Наприкінці серпня 2003 р. голова правління НБУ С. Тигипко запропонував достроково віддати 1,8 млрд. раніше отриманих кредитів МВФ. Якою є економічна логіка запропонованого рішення? Чому цьому опирається прем’єр-міністр В. Янукович?

 

Завдання 2. У статті “В очікуванні стимулюючого ефекту грошей” Т. Ковальчук висловлює декілька оригінальних думок щодо монетарної політики України. Систематизуйте зроблені у статті помилки.

Завдання 3. Проаналізуйте монетарні механізми у виникненні „бульбашки” на вітчизняному ринку нерухомості. Якими є монетарні наслідки для випадку, якщо зазначена „бульбашка” лусне? Якою є ймовірність такого розвитку подій?

 

 

ТЕМА 6. СИСТЕМИ ОБМІННОГО КУРСУ. ОСОБЛИВОСТІ