Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Кількість навчальних годин: 2

Курс:ІІІ

1.Науково-методичне обґрунтування теми:

В структурі серцево-судинної патології останніми роками зросла питома вага вроджених вад серця (ВВС) і неревматичних уражень міокарду. Серед дітей з ВВС смертність складає приблизно 23%, причому близько 90% дітей вмирають на першому році життя.

Своєчасна діагностика ВВС, адекватна допомога при розвитку ускладнень, напрям на хірургічне лікування в оптимальні терміни визначають прогноз для життя і соціальної адаптації дитини з вродженою вадою серця.

Не дивлячись на зниження поширеності гострої ревматичної лихоманки, актуальність даної проблеми залишається високою у зв'язку з циркуляцією, що зберігається, стрептокока групи А в популяції планети, а також поширеністю латентного і затяжного перебігу ревматизму з високою вірогідністю при цьому формування у хворих придбаних вад серця.

Таким чином, знання клінічних ознак запального процесу в міокарді, знання принципів терапії та невідкладної допомоги є важливими в роботі медсестри.

Вегетосудинна дистонія - найбільш розповсюджений розлад серцево-судинної системи, який виявляється у 15-30 % дітей. У 33 % із них він зберігається у наступні періоди життя, у 17-20 % - прогресує з високою ймовірністю формування психосоматичної патології, що приводить до ранньої інвалідизації та передчасної летальності

2. Навчальні цілі лекції:

Природжені вади серця й судин. Частота природжених вад серця в дітей.

Несприятливі чинники, які впливають на ембріон і зумовлюють виникнення природжених вад серця. Класифікація. Фази клінічного перебігу. Клінічні прояви при дефекті міжшлуночкової перегородки, відкритій артеріальній протоці, тетрадіФалло. Прогноз. Ускладнення вад серця. Сучасні методи діагностики та лікування.

Невідкладна допомога в разі критичних станів, лікування при ускладненнях і супутніх захворюваннях. Диспансеризація. Догляд за дитиною. Профілактика. Роль фельдшера в проведенні санітарно-освітньої роботи з батьками з метою профілактики природжених вад серця в дітей.

Охарактеризувати захворювання печінки та жовчних шляхів. (β-І)

Етіологія, патогенез, особливості клінічних проявів у дітей. Діагностика, диференційна діагностика. (β-І)

Лікування дітей, диспансерний нагляд. Профілактика захворювання. (β-ІІ)

Охарактеризувати захворювання підшлункової залози. (β-І)

Етіологія, патогенез, особливості клінічних проявів у дітей. (β-І)

Діагностика хвороби, диференційна діагностика. (β-І)

Лікування дітей, особливості дієтотерапії. (β-ІІ)

Диспансерний нагляд. (β-І)

Профілактика захворювання. (β-І)

Стоматити. (β-І)

Етіологія, клінічна картина стоматитів. (β-І)

Лікування, догляд за хворими, профілактика захворювання. (β-ІІ)

Охарактеризувати гельмінтози. Поширення гельмінтозів серед дітей та їх вплив на організм дитини. (β-ІІ)

 

3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця:

Розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми. Вмітидотримуватись правил поведінкибіляліжка хворого, принципівмедичноїдеонтології. Оволодітивміннямвстановлюватипсихологічний контакт з хворою дитиною та її родиною. Виробити відчуттявідповідальності за своєчасність та правильністьпрофесійнихдій.

4. Міждисциплінарна інтеграція:

Анатомія, фізіологія, мікробіологія, загальний догляд, соціальна медицина, терапія.

 

5. План і організаційна структура заняття:

№	Основні етапи заняття	Цілі на рівнях абстракції	Тип лекції, методи і засоби активізації студентів	Розподіл часу
1	Підготовчий етап:   Визначення навчально-виховних цілей. Актуальність та мотивація освітнього процесу. Актуалізація опорних знань студентів.		Див. п.1 і 2	10 хв.
2	Основний етап: План. 1. Природжені вади серця 2. Ревматизм	ІІ ІІ ІІ	Тематична лекція   Таблиці, малюнки, проблемні ситуації, презентація.	60 хв
3	Заключний етап: Резюме лекції, загальні висновки. Відповіді на можливі запитання студентів. Домашнє завдання: «Захворювання печінки, жовчних шляхів.»			10 хв.

6. Зміст лекційного матеріалу:

1. Природжені вади серця – це аномалії морфологічного розвитку серця і кровоносних судин, які виникають на 2 – 8 – му тижнях вагітності внаслідок порушення ембріогенезу.

Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 436

Протокол

Надання медичної допомоги хворим з вродженими вадами серця

Діагностична програма

Обов’язкові дослідження

1. збір скарг та анамнезу
2. клінічний огляд
3. вимірювання АТ
4. лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, холестерин, глюкоза крові, калій, натрій, СРП; титри АСЛО, АГ)
5. ЕКГ в 12 відведеннях
6. ЕхоКГ та доплер-дослідження
7. Рентгенографія ОГК

Додаткові дослідження

1. Катетеризація серця
2. Магнітно-резонансна томографія серця
3. Добовий моніторинг ЕКГ

 

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

1. Оперативне лікування вади серця.

2. Лікування СН та її ускладнень

 

Етіологія

Головні чинники пов’язані з дефектами генетичного коду і порушенням ембріогенезу, які виникають внаслідок алкоголізму, цукрового діабету, тиреотоксикозу, вірусних інфекцій, перенесених у перші місяці вагітності, хронічних інфекцій, застосування деяких лікарських препаратів.

Чинники, що сприяють виникненню аномалій, повязані зі спадковістю. Вади серця супроводжують хромосомні хвороби та аномалії розвитку інших органів.

Класифікація

1 група – ПВС зі збільшеним легеневим кровотоком (відкрита артеріальна протока, дефекти перегородок передсердя)

2 група – ПВС з незмінним легеневим кровотоком (коарктація аорти)

3 група – ПВС зі зменшеним кровотоком (тріада та тетрадаФалло)

За перебігом мають 3 фази:

1. Адаптації

2. Відносної компенсації

3. Термінальна (декомпенсації)

Клініка

У більшості дітей ПВС розпізнають на першому році життя. У дітей грудного віку можуть бути утруднення під час годування, діти відстають у фізичному розвитку, часто схильні до ГРВІ.

Загальними симптомами є:

1. Задишка.

2. Тахікардія.

3. Ціаноз або блідість шкіри.

4. Розширення меж серця.

5. Шуми в ділянці серця.

6. Деформація грудної клітки у вигляді серцевого горба.

7. Відставання у фізичному розвитку.

8. Хронічна гіпоксемія призводить до зміни кінцевих фаланг (на вигляд як барабанні палички) і нігтів (як годинникові скельця).

Типи ціанозів:

1. Мармуровий (при декомпенсації)
2. Вишневий (гіпертензія мкк)
3. Блакитний (тетрадаФалло)
4. Фіолетовий (при повній транспозиції)
5. Малиновий (стеноз легеневої артерії)

 

ДМПП діагностують відразу після народження дитини або до 5 років життя.

Хворі скаржаться на задишку, втомлюваність, іноді на біль в серці. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми:

1. Під час огляду – „серцевий горб”.

2. Під час перкусії – розширення меж серця більше вправо, відсутність талії серця.

3. Під час аускультації – акцент і розщеплення 2 тону над легеневою артерією, короткий систолічний шум в другому – третьому міжребер’ї зліва від груднини.

4. Рентгенологічно – розширення тіні серця за рахунок гіпертрофії правого шлуночка, збільшення правого передсердя, випинання дуги легеневої артерії, розширення коренів легенів і посилення судинного малюнка в легенях.

5. На ЕКГ – гіпертрофія правих відділів серця, аритмія, пароксизмальна тахіардія, блокада правої ніжки передсердно – шлуночкового пучка (пучка Гіса).

ДМШП діагностують відразу після народження дитини, порушення гемодинаміки проявляються з 2 – 4 – го місяців життя. Але прояв цієї вади серця залежить від розташування та розмірів дефекту. Невеликий дефект у нижній частині перегородки практично не призводить до порушень гемодинаміки. Високий дефект призводить до гіпертрофії правої половини серця та легеневої гіпертензії. У хворих дітей з’являються кашель, задишка, загальна слабкість, діти відстають у фізичному розвитку.

Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми:

1. Під час огляду – блідість шкіри та ціаноз губ, серцевий „горб”, пульсація в епігастрії.

2. Під час перкусії – межі серця значно розширені вправо.

3. Під час аускультації серця – акцент 2 тону над легеневою артерією, грубий систолічний шум у третьому – четвертому міжребер’ях, який проводиться в усі точки серця. У більшості хворих одночасно визначають під час пальпації систолічне тремтіння, у деяких хворих – ритм галопу.

4. Під час аускультації легенів – вологі хрипи, які свідчать про перевантаження малого кола кровообігу.

5. Рентгенологічно – збільшення тіні серця за рахунок обох шлуночків і лівого передсердя, розширення легеневої артерії та її гілок, посилення судинного малюнка у легенях.

6. На ЕКГ – ознаки гіпертрофії та перевантаження всіх камер серця.

Відкрита аортальна протока значного діаметру клінічно проявляється значним шумом після народження. Хворі діти скаржаться на біль у серці, задишку, втомлюваність. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми:

1. Під час огляду – блідість шкіри, серцевий „горб”.
2. Під час пальпації – посилений і розлитий серцевий поштовх із систолічно – діастолічним тремтінням.
3. Артеріальний тиск з великим пульсовим градієнтом (систолічний нормальний, а діастолічний низький і ще більше знижується в положенні стоячи).
4. Під час перкусії – розширення меж серця вліво й угору.
5. Під час аускультації – посилення, а іноді розщеплення 2 тону над легеневою артерією, шум швидко наростає і стає систолічно – діастолічним, „машинним”, у другому – третьому міжребер’ях зліва від груднини, проводиться на всі інші точки і спину. У разі збільшення легеневої гіпертензії шум знову стає систолічним, а в термінальній стадії шум повністю зникає.
6. Рентгенологічно – збільшення лівих відділів серця, розширення аорти, корені легенів розширені, посилений легеневий малюнок.
7. На ЕКГ – гіпертрофія та перевантаження лівого шлуночка.

Стеноз отвору аорти діагностують у віці 5 – 15 років. Діти скаржаться на задишку, запаморочення, біль у серці, втомлюваність. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми:

1. Під час огляду – блідість шкіри.

2. Під час пальпації – посилений серцевий поштовх, систолічне тремтіння в другому міжребер’ї справа.

3. Під час перкусії –межі серця розширені вліво.

4. Під час аускультації – грубий (дуючий) систолічний шум, який проводиться в усі точки серця, судини шиї, спину.

5. Артеріальний тиск знижений.

6. Рентгенологічно і на ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночка.

Коарктація аорти – звуження просвіту аорти, частіше нижче від отвору лівої підключичної артерії. Скарги з’являються пізніше, ніж при інших вадах серця. Хворі діти скаржаться на головний біль, запаморочення, шум у вухах, задишку, біль у животі та ногах. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми:

1. Під час огляду – більш розвинута верхня половина тулуба порівняно з нижньою.
2. Під час пальпації – посилений серцевий поштовх.
3. Під час перкусії – розширення меж серця вліво.
4. Під час аускультації – акцент 2 тону над аортою, систолічний шум над основою серця або у міжлопатковому просторі.
5. Артеріальний тиск високий на верхніх кінцівках і знижений на нижніх кінцівках.
6. Рентгенологічно – розширення лівих відділів серця, висхідної та низхідної аорти.
7. На ЕКГ – брадикардія, перевантаження лівих відділів серця.

ТетрадаФалло складається з 4 вад: стенозу легеневої артерії, високого дефекту міжшлуночкової перегородки, декстрапозиції аорти, гіпертрофії правого шлуночка. Клінічно проявляється після народження дитини, на 1 – му році життя наростають задишка, ціаноз під час навантаження (крик, годування), а потім задишка проявляється в стані спокою. Під час об’єктивного обстеження визначають такі симптоми:

1. Під час огляду – ціаноз шкіри і слизових оболонок, пальці у вигляді барабанних паличок, нігті у вигляді годинникових скелець.
2. Під час пальпації – серцевий „горб” (діагностують рано).
3. Під час перкусії – межі серця помірно розширені вліво.
4. Під час аускультації – послаблений 2 тон над легеневою артерією, грубий систолічний шум у другому- третьому міжребер’ях зліва від груднини.
5. Під час вимірювання АТ – знижений систолічний і пульсовий тиск.
6. Рентгенологічно – серце має вигляд дерев’яного черевика, лівий контур серця дещо піднятий за рахунок гіпертрофії правого шлуночка. Легеневий малюнок нечіткий, корені легенів вузькі.
7. На ЕКГ – електрична вісь відхилена вліво, ознаки гіпертрофії правого шлуночка, гіпоксії міокарда.

Особливістю природжених вад серця 3 – ї групи зі зменшеним легеневим кровотоком є гіпоксемічні напади задишково – ціанотичного синдрому. Для цих вад серця характерним є те, що діти набувають вимушеної пози –сидять навпочіпки.

При всіх вадах можуть виникати симптоми перенавантаження правого або лівого відділу серця, що компенсують розлади гемодинаміки.

Ускладнення

1. Бактеріальний ендокардит

2. Гіпоксемічна кома

3. Розлади мозкового кровообігу

4. Гіпотрофія

5.Тромбоз судин мозку

Діагностика

Ехокардіографія, електрокардіографія, рентгенографія органів грудної клітки, катетеризація серця, ангіо- і вентрікулографія.

Лікування

1. Усунення або зменшення недостатності кровообігу: серцеві глікозиди, діуретики, оксигенотерапія, заспокійливі засоби з метою усунення неспокою і подовження сну.

2. Лікування супутніх захворювань і ускладнень.

3. Хірургічне лікування – його термін, характер визначає кардіохірург у кардіоцентрі, індивідуально. Хірургічне втручання проводиться на „сухому” серці в умовах гіпотермії. Для різних вад є свій віковий ценз (вікове обмеження).

4. Санаторно – курортне лікування (переважно в місцевому санаторії) спрямоване на підвищення загальної опірності організму, ліквідацію вогнищ хронічної інфекції.