Управління являє собою цілеспрямований вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування.
З огляду на потребу постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки першочерговим стає завдання організації зазначених відносин. Це стосується також бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності — важливих функцій керування.
Термін «організація» має різні смислові відтінки. У найзагальнішому значенні це упорядкування, налагодження певної системи. Організація передбачає досягнення та збереження стану певної впорядкованості елементів (вузлів) системи в цілому, підтримання якісної її визначеності.
Основні вузли будь-якої системи становлять її механізм, статика (структура, кадри, техніка) і динаміка. Механізм характеризується теорією і практикою.
Упорядкування всіх вузлів (елементів) системи бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності притаманне їхній організації в широкому розумінні. Така організація полягає в цілеспрямованому вдосконаленні механізму, структури й процесів бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності як певних сукупностей.
|
|
Аналізуючи бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності як системи, доходимо висновку, що вони предметно виокремлені в системі управління як управлінські функції (рід, вид діяльності людей), є складовими зазначеної системи.
Водночас бухгалтерський облік, контроль і аналіз — це не прості функції, не сума технічних прийомів, а об'єктивно зумовлений порядок облікових, контрольних та аналітичних процедур, що їх проводять стосовно даних, аби дістати необхідну інформацію. Цей порядок визначається термами й функторами. Перші характеризують мету, об'єкти, методи, другі — взаємозв'язок між ними. Такий поділ потребує залучення математичного апарату.
Основою математичного опису бухгалтерського обліку, контролю та аналізу є балансовий, так званий двоїстий (подвійний), метод управління економікою (господарством). Суть його полягає в тому, щоб досягти взаємозв'язаного узгодження потреб і ресурсів у масштабі відповідної господарської системи — підприємства, взаємної координації дій різних господарських формувань; забезпечення збалансованості в економіці, пропорційності згідно з економічними законами.
З розширенням і ускладненням суспільного виробництва кількість технічних балансів щодо різних аспектів господарювання зростає, а тому постає потреба погоджувати їх один з одним.
Господарювання — суспільне явище, котре характеризується цілісністю завдяки об'єднанню двох його аспектів: продуктивних сил та виробничих відносин. Кожна складова господарювання, якою б малою вона не була, не існує поза суспільним виробництвом і не може лишитися поза обліком, перевіркою та аналізом. Тому методологія бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарства, його діяльності має забезпечувати можливість визначення господарських факторів відповідно до потреб управління та з'ясування їхніх характеристик.
|
|
Отже, аби здійснювати управління господарством, потрібно скласти чітке уявлення про характерні особливості процесу виробництва та виробничих відносин, з'ясувати внутрішню матеріальну структуру цього господарства. Але водночас процес господарювання є рухомим. Щоб відстежувати зміни, що відбуваються в господарстві, згаданий процес слід подати в динаміці.
Такий підхід відбиває найвищий рівень абстрагування, на якому бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності можна унаочнити схемою, зображеною на рис. 1.2. Решта рівнів абстрагування є подальшим поділом у різних аспектах та напрямах відповідно до вимог управління.
Рис. 1.2. Змістова характеристика бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в управлінні господарством