Стандартизація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

Стандарт бухгалтерського обліку для автоматизованої об­робки інформації — затверджений керівником підприємства нор­мативно-правовий акт, що визначає принципи, методи, комплекс правил, норм, вимог до організації ведення бухгалтерського об­ліку, контролю та складання звітності в умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку.

У бухгалтерському обліку в умовах автоматизованої обробки інформації стандартизованими є:

- способи та методика ведення бухгалтерського обліку;

- техніка, форми й організація бухгалтерського обліку;

- організація технологічного процесу;

- організація роботи облікового персоналу та персоналу інших структурних підрозділів, які займаються обліком, аналізом і контролем.

Під час розроблення стандартів підприємства з обліку вико­нуються такі роботи:

- організація процедур розроблення та впровадження стандарту;

- розроблення стандартів з окремих комплексів завдань;

- розгляд та затвердження стандарту;

- тиражування та впровадження стандарту в обліковий процес.

Головна ціль стандартів підприємства з бухгалтерського облі­ку — суворо регламентувати роботу всіх служб підприємства, які беруть участь у процесі автоматизації обліково-обчислювальних робіт. Стандарти з обліку при функціонуванні автоматизованої інформаційної системи останнього являють собою гнучку, але в той же час і достатньо жорстко регламентовану систему, яка орі­єнтована на створення умов для прийняття оптимальних управ­лінських рішень.

Під час розроблення стандартів особливу увагу приділяють стандартним схемам документообігу, які включаються в окремий стандарт з інформації як конкретний вираз зв'язків між інформа­ційними потоками даних. Побудування стандартних схем інфор­маційних потоків дає можливість шляхом організаційних засобів націлити їх на чіткий контроль процедур формування даних на різних етапах облікового процесу.

У стандартах повинна бути відображена побудова інформаційного забезпечення на основі розроблення:

- схеми документопотоків первинних та зведених носіїв інформації;

- плану обліково-контрольних крапок;

- схеми приймання-передачі первинної інформації по ланцюгу її оформлення;

- схеми використання облікової інформації;

- порядок, послідовність і час розрахунків облікових даних;

- порядок санкціонованого доступу до облікової інформації. Важливим організаційним засобом є побудова інформаційних

- документопотоків, які варіюються залежно від рівня забезпечення підприємства сучасною обчислювальною технікою.

Стандартизація схем інформаційних потоків дозволяє забез­печити мінімізацію обсягу первинного документообігу на різних ділянках обліку.

Упровадження стандартів в обліковий процес в умовах авто­матизованої обробки інформації дає змогу побудувати інтегрова­ну систему обробки інформації

 

Тема 2: Нормативно-правова основа забезпечення бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік як організаційна система замикається на рівні власника. Але з процесом становлення суспільних фор­мувань (муніципалітетів, держав, тощо) його дані все більш по­трібні цим формуванням для вирішення соціальних та інших су­спільних потреб.

Щоб досягнути єдності показників діяльності в суспільстві, загальне методологічне керування бухгалтерським обліком в Україні здійснюється за загальноприйнятими у світовій практиці принципами та на законодавчій основі.

В Україні встановлена структура нормативно-правового регу­лювання бухгалтерського обліку (рис. 2.1) складається з п'яти рівнів.

Рис. 2.1. Структура нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні

На першому рівні системи нормативно-правового регулюван­ня бухгалтерського обліку в Україні Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № XIV від 16.07.99 р. вста­новлює правові основи регулювання, організації, ведення бухгал­терського обліку й складання фінансової звітності в Україні. За­кон має п'ять розділів.

У першому розділі визначено: сферу чинності закону, ціль, основні принципи та валюту бухгалтерського обліку й фінансової звітності.

У другому розділі — «Державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності» — розглянуті питання відповідного регулювання бухгалтерського обліку й фінансової звітності в Україні, функції та завдання методологічної ради з бухгалтерсь­кого обліку.

У третьому розділі — «Організація і ведення бухгалтерського обліку» — наведені питання організації бухгалтерського обліку на підприємствах, основні вимоги до порядку ведення первинних облікових документів та регістрів згаданого обліку, правові ос­нови проведення інвентаризації активів і зобов'язань.

У четвертому розділі — «Фінансова звітність» — установлені загальні вимоги до фінансової звітності, розглянуто основи орга­нізації консолідованої та зведеної звітностей, визначені звітний період, порядок надання й обнародування фінансової звітності, а також контроль за дотриманням законодавства про бухгалтер­ський облік і фінансову звітність.

П'ятий розділ містить порядок набуття законом сили.

На другому рівні системи нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку розробляються та впроваджуються нор­мативні акти Кабінету Міністрів України, інших урядових орга­нів, що встановлюють принципи, які необхідно використовувати під час розробки положень третього й четвертого рівнів.

Третій рівень регулюється національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку з окремих тем і напрямів. Основне призначення національних стандартів — розкриття у формі понять і методів бухгалтерського обліку правових норм, закріплених у Законі України «Про бухгалтерський облік і фінан­сову звітність в Україні» № XI від 16.07.99 р.

На четвертому рівні складаються рекомендації з організації й ведення бухгалтерського обліку окремих видів активів, зобов'я­зань, інших господарських операцій. Призначення даних рекомен­дацій — у забезпеченні раціональної системи обліку з застосуван­ням прогресивних форм обліку та способів його ведення.

На п'ятому рівні власником підприємства складається наказ про облікову політику підприємства. Призначення цього документа — організація бухгалтерського обліку відповідно до законодавства та вимог управління в межах організаційної системи власника, його діяльності.

Загальне державне керівництво бухгалтерським обліком в Україні сьогодні здійснює Кабінет Міністрів України. Державне регулювання проводиться з такою метою:

— створити єдині правила ведення бухгалтерського обліку та скласти фінансову звітність, що є обов'язковими для всіх підприємств і організацій та гарантують, захищають інтереси користувачів;

— удосконалити бухгалтерський облік і звітність.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку й фі­нансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, що затверджує національні Положення (стандарти) бухгалтерсь­кого обліку, інші нормативно-правові акти означеної сфери. По­рядок ведення бухгалтерського обліку й складання звітності в банках установлюється Національним банком України відповід­но до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звіт­ність в Україні» № XI від 16.07.99 р. Порядок ведення бухгалтер­ського обліку й складання звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України згідно з законодавством.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприєм­ство самостійно вибирає форми його організації, суб'єктами якої можуть бути: бухгалтерська служба, сформована на підприємст­ві, котру очолює головний бухгалтер; спеціалізована організація чи відповідальний фахівець на договірній основі, якщо підприєм­ство не має бухгалтерської служби.

На невеликих підприємствах їх власники мають право само­стійно вести бухгалтерський облік.

Тема 3: ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ.

 

План

 

3.1. Загальна побудова облікового процесу.

3.2. Визначення об'єктів організації облікового процесу.

3.3. Організація облікових номенклатур.

3.3.1. Загальна характеристика.

3.3.2. Структура облікової інформації.

3.3.3. Облікові номенклатури різних етапів облікового процесу.

3.4. Носії облікової інформації

3.4.1. Організація носіїв облікової інформації первинного обліку

3.4.2. Організація носіїв облікової інформації поточного обліку

3.4.3. Організація носіїв облікової інформації підсумкового обліку

3.5. Організація носіїв облікової інформації первинного обліку.

3.6. Стадії документообігу