Методика викладання музики

ОПКМ

1. Ознайомлення учнів з кожним числом в межах 10:

· Лічба предметів множин, потужність яких характеризується числом, з яким ознайомлюються діти;

· Утворення нового числа з попереднього і одиниці;

· Співвідношення кількості предметів з числом;

· Співвідношення числа з відповідною кількістю предметів;

· Порівняння числа з одиницею;

· Кількісна і порядкова лічба в межах числа, що розглядається;

· Розгляд і написання відповідної цифри.

2. Вправи, які можна використовувати для формування вміння порівнювати числа:

· Яке число менше: 8 чи 6? Чому?

· Прочитайте числа: 1,2,4,6,8. Назвіть, які з них менші, ніж число 7.

· Назвіть у кожній парі більше число: 4 і 7; 8 і 3; 4 і 9; 5 і 5.

· Покладіть на парту стільки кружечків, скільки трикутників на набірному полотні.

3. Приклади, які є різницями:

· 78-7•4;

· 56:7-4•2.

4. Послідовність ознайомлення з усною нумерацією трицифрових чисел:

· Лічба чисел у межах 100-199;

· Утворення числа 200 і назви розрядів трицифрових чисел;

· Утворення трицифрових чисел із сотень, десятків і одиниць;

· Читання чисел, які записані в нумераційну таблицю;

· Запис чисел в нумераційну таблицю;

· Запис і читання трицифрових чисел;

· Визначення числа сотень і десятків у трицифрових числах;

5. Чисельник дробу показує, скільки рівних (однакових) частин цілого взяли.

6. Приклади задач, які розв'язуються дією ділення:

· Зменшення числа у кілька одиниць;

· Ділення на рівні частини;

· Ділення на вміщення;

· Знаходження дільника;

7. Задачі, які розв'язуються дією множення:

· Збільшення числа у кілька разів (пряма форма);

· Збільшення числа у кілька разів (непряма форма);

· Знаходження невідомого діленого;

8. Способи розвязування текстових задач в курсі математики початкової школи:

· Арифметичний

· Алгебраїчний

· Графічний

9. Послідовність в методиці роботи над задачею:

· ознайомлення із змістом задачі

· аналіз задачі і пошук плану розв’язання

· розв'язування задачі

· перевірка розв'язання

10. Розподіл простих задач за роками навчання:

· Знаходження суми двох чисел - 1 клас

· Знаходження суми однакових доданків - 2 клас

· Кратне порівняння двох чисел - 3 клас

· Знаходження площі прямокутника - 4 клас

11. Вирази і способи усного віднімання:

· 970–420 - перехід до десятків

· 96–42 - порозрядне

· 63–28 - послідовне

· 800–300 - перехід до сотень

12. Розподіл простих задач за роками навчання:

· Знаходження суми двох чисел - 1 клас

· Знаходження суми однакових доданків - 2 клас

· Кратне порівняння двох чисел - 3 клас

· Знаходження площі прямокутника - 4 клас

13. Відповідність між змістом теми "Величини. Довжина" та місцем його вивчення

· Довжина відрізка. Одиниця вимірювання – метр - 2 клас

· Одиниці довжини - сантиметр, дециметр - 1 клас

· Співвідношення між одиницями довжини, їх перетворення - 4 клас

· Одиниці довжини - міліметр, кілометр - 3 клас

14. Основні алгебраїчні поняття початкового курсу математики.

· Рівність

· Нерівність

· Вираз

· Рівняння

15. Основні геометричні поняття й уявлення початкового курсу математики.

· точка

· пряма і відрізок

· кут, прямий кут

· многокутник

· ламана лінія

· коло і круг

16. Відповідність між змістом теми "Маса"та місцем його вивчення

· Одиниці маси - грам, центнер - 3 клас

· Маса. Одиниці маси - грам - 2 клас

· Маса. Одиниці маси – кілограм - 1 клас

· Одиниця маси - тонна, та співвідношення між одиницями - 4 клас

17. Правильне читання результату вимірювання довжини відрізка 9 дм:

· Значення довжини відрізка при одиниці дециметр рівне 9.

· Довжина відрізка - 9 дм (дециметрів).

18. Логічні пари із виразів і способів усного віднімання:

· 970–420 - перехід до десятків

· 96–42 - порозрядне

· 63–28 - послідовне

· 800–300 - перехід до сотень

19. Завдання вивчення теми «Довжина та її вимірювання» в курсі математики початкової школи.

· Сформулювати поняття про довжину як властивість предметів.

· Познайомити з одиницями довжини і співвідношеннями між ними.

· Сформувати вміння вимірювати відрізки, креслити їх.

· Навчити виражати величини в менших і більших одиницях.

· Навчити виконувати дії над величинами усно і в стовпчик.

20. Завдання вивчення теми «Площа фігури» в курсі математики початкової школи.

· Сформувати конкретні уявлення про площу та її вимірювання.

· Познайомити з одиницями площі ар, гектар.

· Сформувати вміння розв’язувати практичні завдання на обчислення площ.

· Навчити обчислювати площу прямокутника.

21. Задачі, які розв'язуються дією ділення:

· Ділення на рівні частини

· Ділення на вміщення

· Знаходження дільника

22. Задачі, які розв'язуються дією множення

· Збільшення числа у кілька разів (пряма форма);

· Збільшення числа у кілька разів (непряма форма);

· Знаходження невідомого діленого;

23. Приклад задачі на знаходження кратного порівняння: «Батько посадив 6 яблунь, а син - 3. У скільки разів більше яблунь посадив батько?»

24. 15т 630 кг = 15630 кг

25. 7 т 8 ц 6 кг      х  7 = 54642

26. Приклад задачі на зведення до одиниці (пряме): У 4 ящиках 12 кг печива. Скільки печива в 7 таких ящиках?

27. Приклад порозрядне додавання:

45+32=40+5+30+2=(40+30)+(5+2)=70+7=77

28. Послідовне віднімання використовується при поясненні учням усного віднімання двоцифрових чисел виду 53-27.

29. Приклад задачі на побудову з параметрами: «Накресліть коло, радіус якого - 4 см»

30. Приклад задачі на знаходження невідомої за двома різницями: «З першої ділянки зібрали 5 кошиків цибулі, а з другої - 7 таких самих кошиків. З першої ділянки зібрали на 20 кг менше, ніж з другої. Скільки кілограмів моркви зібрали з кожної ділянки окремо?»

31. Комбінований тип уроку математики за його структурою:

I. Організаційна частина.

II. Контроль, корекція та закріплення знань.

III. Вивчення нового матеріалу.

IV. Закріплення та повторення матеріалу.

V. Підсумок уроку

32. Доповнення до десяти – прийом, що використовується при вивченні додавання чисел з переходом через десяток.

33. Порозрядне віднімання – прийом, що не використовується при вивченні віднімання з переходом через десяток.

34. Послідовність вивчення нумерація чисел в межах ста: 11-20; 21-39; 40-89; 90-100.

35. Нумераційна таблиця не використовується під час вивчення чисел 1-10

36. Правильну послідовність ознайомлення з даними геометричними фігурами: відрізок, ламана, прямий кут; прямокутник; квадрат.

37. Арифметичні дії з іменованими числами можна виконувати двома способами: множення іменованого числа на одноцифрове число.

38. Лінійна залежність - функціональна залежність між величинами розглядається в даній задачі: «Маса півня 3 кг, а маса індика - 14 кг. Яка маса 7 півнів і 1 індика?»

39. Усне додавання трицифрових чисел без переходу через десяток проводиться доповненням першого доданка до десяти.

40. При множенні числа на нуль не можна дію множення замінити дією додавання.

41. Правило множення числа на суму використовується при множенні одноцифрового числа на двоцифрове.

42. Способом випробовування виконується ділення двоцифрового числа на двоцифрове.

43. Послідовність ознайомлення з одиницями довжини: сантиметр; дециметр; метр; кілометр; міліметр

44. Послідовність ознайомлення з одиницями маси: кілограм; грам; центнер; тонна.

45. Задачі, пов’язані з поняттям частини і дробу, не вивчаються в початковій школі: на знаходження числа за його дробом.

46. 43 сотні у числі, в якому 9 одиниць першого розряду 1 класу, 3 одиниці третього розряду 1 класу і 4 одиниці першого розряду 2 класу.

47. 4 доби 16 год + 13 діб 20 год = 18 діб 12 год

48. Приклад задачі на збільшення у кілька разів (непряма форма): «У день лісу школярі посадили 29 каштанів. Це у 2 рази менше, ніж берізок. Скільки берізок посадили школярі?»

49. Рівняння є розв’язком задачі: «558 ц картоплі навантажили на машини, по 186 ц на кожну. Скільки використали машин?» є 558:х=186

50. Задача «Доярка розлила 86 л молока у 2 бідони, по 34 л в кожний, і в кілька банок, по 3 л в кожну. Скільки посудин використала доярка?» на 4 дії.

51. Схематичний вираз #-(#:#+#:#) є розв’язком задачі:   «У трьох мішках 120 кг картоплі. В першому - 1/4, в другому -1/3, а в третьому - решта всієї картоплі. Скільки кілограмів картоплі в третьому мішку?»

52. 20 т 025 кг: 5 кг = 4 005

53. Приклад задачі на поділ на рівні частини; поділ на рівні частини; знаходження суми; на вміщення: «Перший трактор за 4 години роботи витрачає 64 л пального. Другий трактор за 3 години роботи витрачає 54 л пального. На скільки годин спільної роботи вистачить цим тракторам 170 л пального?».

54. Схематичний вираз:  (#-#:#•#):#•#  є розв’язком задачі: «У цистерні було 42 т 7 ц бензину. Першого разу з неї взяли 3/7 всього бензину, а другого разу - 3/4 остачі. Скільки центнерів бензину взяли другого разу?»

55. Правильний порядок виконання дій: «У саду було 460 плодових дерев За перший день побілили 1/10 усіх дерев, а за другий - 1/2  решти. Скільки дерев залишилося побілити?» - (:), (-), (:), (+), (-)

56. Знаходження невідомого зменшуваного - задача розв’язується дією додавання.

57. Знаходження невідомого доданка - задача розв’язується дією віднімання.

58. Знаходження невідомого множника - правило необхідно використати при розв’язуванні рівняння 23·х=1035.

59. Частка при діленні 536 480:8 - п’ятицифрова.

60. Приклад задачі на побудову з параметрами: «Накресліть коло, радіус якого - 4 см?»

61. Приклад задачі на знаходження невідомої за двома різницями: «З першої ділянки зібрали 5 кошиків цибулі, а з другої - 7 таких самих кошиків. З першої ділянки зібрали на 20 кг менше, ніж з другої. Скільки кілограмів моркви зібрали з кожної ділянки окремо?»

62. Приклад задачі на зведення до одиниці (пряме): «У 4 ящиках 12 кг печива. Скільки печива в 7 таких ящиках?»

63. Лінійна залежність між величинами розглядається в даній задачі: Маса півня 3 кг, а маса індика - 14 кг. Яка маса 7 півнів і 1 індика?

64. Приклад задачі на збільшення у кілька разів (непряма форма) У день лісу школярі посадили 29 каштанів. Це у 2 рази менше, ніж берізок. Скільки берізок посадили школярі?

65. Схематичний вираз О-(О:О+О:О) є розв’язком задачі: У трьох мішках 120 кг картоплі. В першому - 1/4, в другому -1/3, а в третьому - решта всієї картоплі. Скільки кілограмів картоплі в третьому мішку?

66. Проста задача розв’язується дією додавання - знаходження невідомого зменшуваного.

67. Знаходження невідомого доданка - проста задача розв’язується дією віднімання.

68. Знаходження невідомого множника – правило, яке необхідно використати при розв’язуванні рівняння 23·х=1035.

69. Короткий запис доцільно складати на етапі ознайомлення із змістом задачі.

70. Приклад задачі на знаходження зменшуваного за відомим від'ємником і остачею: Діти виготовили кілька шпаківень. Коли 2 шпаківні вони повісили на дереві, то в них залишилося ще 4 шпаківні. Скільки шпа­ківень виготовили діти?

71. За програмою з математики в 1 класі вводиться поняття геометричної фігури.

72. Густину речовини не вивчаютьв курсі математики початкових класів.

73. Задача на знаходження невідомого доданка вивчається в 1 класі.

74. 27 та 3+3-10 є числовими виразами.

75. 4/5 км = 800 м.

76. Приклад задачі на зменшення на кілька одиниць (непряма форма): У коробці 7 олівців. Це на 3 олівці більше, ніж в пеналі. Скільки олівців в пеналі?

77. Приклад задачі на знаходження невідомого зменшуваного: Столяру потрібно було відремонтувати табуретки. Коли він відремонтував 4 табуретки, то залишилося відремонтувати ще 5 табуреток. Скільки табуреток потрібно було відремонтувати столяру?

78. Приклад задачі на невідомий множник: Невідоме число збільшили у 6 разів і одержали 42. Знайдіть невідоме число.

79. Приклад задачі на кратне порівняння: У хлопчика було 8 синіх кульок і 4 червоні кульки. У скільки разів червоних кульок було менше, ніж синіх?

80. Приклад задачі на знаходження невідомого доданка: У дівчинки були зошити. Коли вона купила ще 5 зошитів, то в неї стало 8 зошитів. Скільки зошитів було у дівчинки спочатку?

81. Зміна умови задачі – етап, якого немає під час розв’язування задачі.

82. Задачі на знаходження суми - прості задачі, що вивчаються в 1 класі.

83. Задачі на знаходження швидкості - прості задачі, що вивчаються в 4 класі.

84. (30+20)+(30-20)=60 -сума чисел 30 і 20 збільшити на їх різницю.

85. Приклад задачі на збільшення у кілька разів (непряма форма): Оленка намалювала 4 листочки. Це у 2рази менше, ніж квіток. Скільки квіток намалювала Олена?

86. Приклад задачі на збільшення на кілька одиниць (пряма форма): Довжина першого відрізка 10 см, а другий - на 3 см довший. Знайдіть довжину другого відрізка.

87. Приклад задачі на знаходження суми: На галявині росли гриби. Хлопчик зрізав 6 грибів, а потім 3 гриби. Скільки всього грибів зрізав хлопчик?

88. Приклад задачі на невідоме ділене: Невідоме число зменшили у 4 рази і одержали 8. Знайдіть невідоме число.

89. Приклад задачі на побудову без параметрів: Накресліть коло.

90. Приклад задачі на знаходження остачі: З десятилітрового відра взяли 4 л води. Скільки літрів води залишилося у відрі?

91. Приклад задачі на знаходження суми: На галявині росли гриби. Хлопчик зрізав 6 грибів, а потім 3 гриби. Скільки всього грибів зрізав хлопчик?

92. Приклад задачі на невідоме ділене: Невідоме число зменшили у 4 рази і одержали 8. Знайдіть невідоме число.

93. Проста задача, що розв’язується дією додавання - знаходження невідомого зменшуваного.

94. Проста задача, що розв’язується дією віднімання - знаходження невідомого доданка.

95. Сума збільшиться, якщо збільшиться один із доданків

96. Завдання розв’яжіть задачу не можна віднести до творчої роботи над задачею

Методика викладання музики

1. Послідовність роботи над твором зі слухання музики:

· Вступне слово

· Слухання музичного твору

· Аналіз

· Повторне слухання

· Аналіз на вищому рівні, узагальнення

 

2. Послідовність етапів роботи над піснею:

· Вступна бесіда

· Показ пісні

· Засвоєння літературного тексту, словникова робота

· Розучування пісні по фразах

· Закріплення виконання пісні

· Робота над художнім виконанням пісні

 

3. Послідовність відтворення музично-ігрової драматизації.

· Слухають музику

· Обговорюють тему

· Розподіляють ролі

· Діють

 

4. До веснянок належить укр. нар. пісня «Подоляночка».

5. До жартівливих пісень належить укр. нар. пісня «Грицю, Грицю, до роботи»

6. До щедрівок належить укр. нар. пісня «Павочка ходить»

7. До колискових належить укр. нар. пісня «Котику сіренький»

8. Динамічних відтінки:

· Форте - Голосно

· Піано - Тихо

· Дімінуендо - Зменшення гучності

· Крещендо - Зростання гучності

9. Урок мистецтва (о) - це головна особливість уроку музики.

10. Урок музики включає такі види музичної діяльності - хоровий спів, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах, дитяча музична творчість, музична грамотність.

11. До вокально-хорових навичок відносяться - співоча постава, співацьке дихання, ансамбль, стрій, дикція.

12. Порівняння – метод, який використовують учні, коли визначають схожість та відмінність між музичними творами.

13. Хоровий спів - вид виконавської діяльності на уроках музики.

14. Формування у школярів музичної культури як важливої й невід’ємної частини їхньої духовної культури - основна мета музичного виховання.

15. Металофон - дитячий музичний інструмент, який доцільніше використовувати для розвитку звуковисотного слуху.

16. Заключний урок-концерт - тип уроку музики, завдання якого є показ рівня музичної культури учня.

17. Прийом на слух з голосу вчителя - найбільш поширений прийом розучування пісні в початкових класах.

18. Показ руху мелодії рукою – прийом, який використовують під час розучування пісні для відтворення звуковисотного малюнку.

19. Хоровий спів - найдоступніший вид музично-виконавської діяльності молодших школярів на уроці музики.

20. Навчити дітей співати чисто і виразно нескладні мелодії природним голосом - основне завдання, яке реалізується під час навчання співу.

21. Промовляння слів пісні пошепки - прийом вироблення чіткої дикції найбільш активізує артикуляційний апарат.

22. Змішаний (грудно-діафрагматичний) тип дихання найраціональніший для дітей 1-4 класів під час співу.

23. Спів вокально-хорових вправ - вид музичної діяльності, який сприяє розвитку слуху і голосу.

24. Виразне виконання пісні вчителем – метод, який можна використати при початковому ознайомленні з музичним твором у процесі співу.

25. Гра на ДМІ - вид діяльності сприяє музичному розвитку учнів з вадами голосу і нечистою інтонацією.

26. Принцип тематизму - принцип побудови навчальної програми з музики.

27. Музичний розвиток відбувається у сферах виконавської діяльності.

28. Спів по фразах – прийом розучування пісні.

29. Д. Кабалевський – композитор, який констатує можливість розвитку пісенної творчості у дітей.

30. Вправи з послідовного чергування виконання пісні вголос і подумки - методи навчання може використати вчитель на розвиток у дітей музичної пам’яті.

31. Вправи на визначення різних ритмічних малюнків - методи навчання може використати вчитель на розвиток у дітей відчуття ритму.

32. Спів a capella - ведучий засіб розвитку вокального слуху і голосу.

33. Інструменти ударної групи використовують для розвитку чуття ритму дитячі музичні.

34. Тембровий слух розвивається у дітей в музично-дидактичних іграх «Впізнай по голосу» і «Здогадайся, хто співає».

35.

 

 

Психологія

1. Кризові періоди - це періоди бурхливого розв’язання протиріч.

2. Узагальнення - операція мислення, яка полягає у підведенні певного об’єкта чи цілої сукупності об’єктів під єдине поняття, що відповідає суттєвій ознаці

3. Ознаки сангвінічного типу темпераменту:

· оптимізм;

· непосидючість;

· витривалість і працездатність;

· комунікабельність;

4.  Мимовільна увага - це вид уваги, що характеризується відсутністю заздалегідь поставленої мети та вольових зусиль спрямованих на її досягнення. Цей вид уваги не втомлює, але легко руйнується.

5. Фізична готовність визначається рівнем функціональних особливостей і станом здоров’я.

6. Спеціальна готовність пов’язана з рівнем грамотності дошкільника: вміння читати, рахувати і писати.

7. Мотиваційна готовність виявляється у настроях дитини, її прагненні, бажанні йти до школи, яке поєднується з тим, як дитина уявляє вимоги школи, наскільки готова змінювати свою дошкільну, ігрову позицію.

8. Із поданого переліку виберіть ознаки характерні для молодшого шкільного віку:

· рефлексія;

· формується абстрактне мислення;

· навчання;

· вступ до школи.

9. Уява - це пізнавальний процес, що полягає у створенні образів предметів та явищ не існуючих у реальності або не представлених у досвіді людини.

10. Відчуття - це пізнавальний процес, що полягає у створенні образів предметів та явищ не існуючих у реальності або не представлених у досвіді людини.

11. Відтворення - процес пам’яті, що передбачає актуалізацію даних про навколишній світ із свідомості.

12. Психіка - функція мозку, що полягає у суб'єктивному відображенні людиною об'єктивного світу з метою регуляції своєї поведінки і діяльності.

13. Темперамент - це індивідуально-психологічна властивість особистості обумовлена типом нервової системи, що забезпечує динаміку перебігу психічних реакцій.

14. Робота вчителя передбачає значний розподіл уваги, адже йому необхідно і слідкувати за дисципліною в класі, і розповідати навчальний матеріал, і писати на дошці, слідкувати за часом.

15. Психічні процеси, психічні стани, психічні властивості - основні психічні факти.

16. Методи емпіричних психологічних досліджень – це спостереження, експеримент, бесіда, анкетування, тести.

17. Рушійною силою розвитку особистості є соціальні фактори.

18. Періоди бурхливого розв’язання протиріч – кризові.

19. Періоди найбільш сприятливі для розвитку функцій – сенситивні.

20. Розподіл - властивість уваги, що допомагає вчителю бачити весь клас, слідкувати за часом, розповідати матеріал, показувати на дошці.

21. Узагальнення - підведення певного об’єкту чи сукупності об’єктів під єдине поняття, що відповідає суттєвій ознаці.

22. Наочно-образне мислення - мислення при опорі на уявні образи або реальні зображення.

23. Характер - індивідуально-психологічна властивість особистості, яка формується в процесі життя і виховання.

24. Природною передумовою розвитку здібностей є задатки.

25. Довготривала - пам’ять, що триває місяці і роки.

26. Логічні форми мислення – це поняття, судження, умовиводи.

27. Результатом уяви є утворення образів.

28. Навчальна діяльність - провідна діяльність у молодшому шкільному віці.

29. Переключення уваги - властивості уваги потрібні учням, щоб перейти від гри на перерві до уроку.

30. Аналіз - операція мислення, що здійснюється подрібнення цілого на частини.

31. Дошкільний вік – вік, що психологи вважають класичним віком сюжетно - рольової гри.

32. Аналіз – розумова операція, з якої розпочинається розв’язування учнем задачі.

33. Учні повертають голови на стук у двері, відволікаючись від роботи на уроці – це приклад мимовільної уваги.

34. Фізична готовність - готовність дитини до школи, що визначається рівнем функціональних особливостей і станом здоров’я.

35. У шестирічок переважає мимовільна пам’ять.

36. Емоційно-вольова готовність - готовність дитини до школи, що визначається рівнем розвитку довільності поведінки, здатності стримувати свої емоції.

37. Молодший шкільний вік - вік від 6 (7) до 11 років.

38. Період раннього дитячого віку - сензитивний період для розвитку мовлення.

39. Дезадаптація до школи - швидка втомлюваність, значний спад працездатності на кінець дня й тижня; підвищена тривожність, плаксивість, неадекватна поведінка, невміння формувати стосунки з дітьми і дорослими; неуспішність у навчанні.

40.

 

ТМФВ

1. Здатність людини долати опір або протидіяти йому за рахунок м’язових зусиль - це сила.

2. Здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою – гнучкість.

3. До загальних правил загартування відносяться:

а) процедури загартування проводити систематично (регулярно, постійно);

б) поступово збільшувати тривалість та інтенсивність процедур;

в) поєднувати різні засоби загартування;

г) враховувати індивідуальні особливості організму дитини на процедури загартування.

4.  Перелік основних вихідних понять теорії фізичного виховання:

- фізичне виховання;

- спорт;

- фізичний розвиток;

- фізична підготовка;

- фізична культура (фізкультура).

5. Фізичне навантаження на уроці потрібно орієнтувати на дітей із середньою фізичною підготовленістю.

6. Підготовчі вправи використовують для навчання бігу:

· біг з високим підніманням стегна

· біг з різних вихідних положень

· стрибки в кроці

· біг із закиданням гомілки назад

7. Засоби для розвитку сили:

· вправи на силових тренажерах

· вправи з комбінованим обтяженням

· вправи з обтяженням масою предметів

8. Основі етапи техніки виконання стрибка у довжину з розбігу способом «зігнувши ноги»: розбіг - відштовхування - польот - приземлення.

9. Співвідношення між поняттям та визначенням:

· сила - здатність людини долати опір або протидіяти йому за рахунок м’язових напружень

· гнучкість - здатність людини виконувати рухи в суглобах з великою амплітудою

· витривалість - здатність людини долати втому у процесі рухової діяльності

· швидкість - здатність людини здійснювати рухові дії з мінімальною для даних умов витратою часу

· спритність - здатність людини швидко оволодівати складнокоординаційними руховими діями, точно виконувати їх відповідно до вимог техніки і перебудовувати свою діяльність залежно від ситуації що склалась

10. Метод комплексно-колового тренування, індивідуальний, груповий, фронтальний (фронтовий).

11. Перелік тестів для визначення рівня розвитку силових здібностей:

підтягування у висі на перекладині та у висі стоячи, лазіння по канату, підйом ніг у положенні лежачи (на кількість повторень 1-2 хв.), підйом тулуба із положення лежачи, віджимання.

12. Послідовність вивчення прийомів переміщень у баскетболі:

· біг у сполученні із зупинками

· приставні кроки

· стрибки

· повороти

13. Перелік видів переміщень у баскетболі:приставні кроки, ривок, стрибки, зупинки, повороти, біг.

14. Методична послідовность розучування рухової дії:

розучування рухової дії - засвоєння рухової дії - удосконалення рухової дії - контроль.

15. Відповідність між компонентами техніки фізичних вправ та їх характеристикою:

· основа техніки рухів - це сукупність тих ланок і рис структури рухів, які необхідні для вирішення рухового завдання у певний спосіб

· визначальна ланка техніки - це найважливіша частина способу вирішення рухового завдання

· деталі техніки - це другорядні особливості рухової дії, які не порушують її основного механізму

16. Відповідність між групами та прийомами техніки гри у баскетболі:

· техніка переміщень - біг, стрибки, зупинки, повороти

· техніка володіння м’ячем - ловля, передачі, кидки, ведення

· техніка оволодіння м’ячем - вибивання, накривання, перехоплення, виривання

17. Протягом життя у фізичному розвитку людини виділяється три етапи: етап бурхливого розвитку - етап відносної стабілізації - етап інволюції.

18. Ранкова гігієнічна гімнастика - форма занять фізичними вправами не відноситься до фізкультурно - оздоровчих заходів в режимі навчального дня.

19. Фізкультхвилинка - захід в режимі навчального дня займає найменше часу.

20. Ходьба з різним положенням рук - вправи використовують для формування правильної постави на уроках фізкультури.

21. Тривалий біг у швидкому темпі - вправи не рекомендується застосовувати в підготовчій частині уроку фізкультури.

22. Постійний склад учнів - характерна ознака уроку фізкультури.

23. Вправи пов’язаних з натужуванням (затримкою дихання), і значним статичним напруженням – вправи, що слід уникати в процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

24. Характерні ознаки рухового уміння:

1) нестабільність

2) нестійкість

3) зайві м`язові витрати

25. Сформувати в учня основи техніки руху, який вивчається і добитись його виконання в цілому - мета навчання на етапі розучування техніки рухової дії.

26. Метод розчленованої вправи - практичний метод навчання переважно користуються на етапі розучування техніки складної рухової дії.

27. Правильна послідовність навчання рухових дій: ознайомлення з вправою, розучування, закріплення і вдосконалення.

28. Фронтальний метод організації учнів на уроці фізкультури – це, коли всі учні одночасно виконують вправу або інші завдання вчителя.

29. Визначення загальної щільності уроку фізкультури - суму раціонально затраченого часу помножити на 100% і розділити на 45хв

30. Незначні помилки при виконанні фізичних вправ: відхилення від вивченої техніки рухів, які не змінюють основної структури рухової дії і практично не знижують результат.

31. Фізичні вправи – це основні специфічні засоби фізичного виховання.

32. Загартування розпочинається з 20°С.

33. Вологе обтирання – перша процедура при загартуванні водою.

34. До 11 години корисно вранці приймати сонячні ванни.

35. Вправи на розтягування – засоби, що використовують для розвитку гнучкості.

36. Урок фізичної культури - основна форма організації занять фізичними вправами у загальноосвітній школі.

37. 3 рази у тиждень повинні проводиться уроки фізкультури у загальноосвітній школі за новою програмою.

38. 40 – 45 хв - тривалість уроку уроки фізкультури у загальноосвітній школі.

39. Навчальні, виховні,оздоровчі – завдання, що вирішуються на уроках фізкультури у загальноосвітній школі.

40. Чотири завдання - оптимальна кількість завдань, які вирішуються на одному уроці фізичної культури.

41. Розучування нових рухових дій або їх елементів - завдання в основній частині уроку, яке вирішується першим.

42. Стройові, загально розвиваючі - вправи виконуються в підготовчій частині уроку фізкультури.

43. Вирішення оздоровчих завдань – це характерна особливість фізкультурних занять в початковій школі.

44. Основна, підготовча, спеціальна групи - медичні групи поділяються учні після медичного огляду.

45. Основна медична група - група, яка формується із учнів без відхилень у стані здоров’я і які мають достатню фізичну підготовленість.

46. Підготовча медична група - група, яка формується із учнів, які мають незначні відхилень у фізичному розвитку і стані здоров’я (без суттєвих функціональних порушень), а також недостатню фізичну підготовленість.

47. Спеціальна медична група - група, яка формується із учнів, які мають відхилення у стані здоров’я, при яких протипоказані підвищені фізичні навантаження.

48. 25-30 хв триває основна частина шкільного уроку фізкультури.

49. 3-5 хв - тривалість заключної частини уроку фізкультури в загальноосвітній школі.

50. Рухливі ігри та ігрові завдання середньої інтенсивності – вправи для підтримки емоційного тонусу і закріплення пройденого на уроці матеріалу у кінці основної частини.

51. В системі фізичного виховання школярів фізкультхвилинки проводяться на загальноосвітніх уроках при ознаках втоми учнів.

52. Зняття втоми, підвищення рівня продуктивності розумової або фізичної роботи, попередження порушення постави - основна мета проведення фізкультхвилинок на загальноосвітніх уроках у школі.

53. Тривалість гімнастики до занять: 15 хв.

54. Розучування рухової дії - етап навчання руховим діям, де учнями допускається найбільша кількість помилок.

55. Система фізичного виховання - історично обумовлений тип соціальної практики фізичного виховання, який включає науково-методичні, програмово-нормативні та організаційні основи, що забезпечують фізичне виховання громадян.

56. Фізичне виховання - вид виховання специфічним змістом є навчання рухам, виховання фізичних якостей, оволодіння спеціальними знаннями і формування свідомої потреби у фізкультурних заняттях.

57. Човниковий біг – вправи, що виконуються в основній частині уроку фізкультури.

58. Фронтальний метод - метод організації учнів доцільно застосовувати у підготовчій частині уроку фізкультури.

59. Для виконання акробатичної вправи " міст" необхідно розвивати гнучкість.

60. Відновлення організму після навантаження – завдання, які вирішуються у заключній частині уроку фізкультури.

61. Для виконання опорного стрибка " ноги нарізно" необхідно розвивати силу м’язів ніг, рук.

62. Урок фізкультури складається з трьох частин.

63. Правильна послідовність навчання перекиду вперед: групування з різних вихідних положень, перекати з різних вихідних положень, перекид вперед з допомогою, перекид вперед під гірку, перекид вперед самостійно.

64. Вирішення оздоровчих завдань уроку фізкультури залежить від місця занять.

65. Зміст уроку фізкультури залежить від конкретних завдань уроку.

66. Тривалий біг у швидкому темпі – вправи, що не рекомендується застосовувати в підготовчій частині уроку фізкультури.

67.