Агротехніка на насінних посівах багаторічних бобових трав

У республіці насінництво  багаторічних трав організовано так. науково-дослідні установи вирощують насіння еліти і першої рєпро- дукції і відпускають ного колгоспам і радгоспам для сортооновлен­ня і сортозміни; колгоспи і радгоспи вирощують таку кількість на- ^; сіння, щоб повністю задовольнити власні потреби для польового тра-. восіяння, поліпшення луків і пасовищ та залуження.

■Спеціально виділена мережа насінницьких господарств (колгос­пи, радгоспи) розмножує сортове насіння високих репродукцій для своїх потреб і щоб виконати завдання з продажу його державі.

Насінники багаторічних бобових трав закладають на родючих, удобрених, чистих від бур'янів і виораних на зяб ділянках. У посуш­ливих районах південних областей, де вирощують головним чином люцерну, насінні посіви потрібно розміщувати насамперед на зрошу­ваних землях, а коли їх немає — у запільних клинах, висіваючи влітку по чорному пару. У лісостеповій і північно-степовій зонах республіки насінники люцерни за короткотермінового використання закладають у трав'яному полі, а за довготермінового — на запіль­них ділянках.

Не придатні під насінні посіви люцерни грунти піщані І супіща­ні з підвищеною кислотністю або засолені.

Насінники конюшини червоної, з яких одержують насіння зде­більшого один рік, закладають у польових сівозмінах, а насінники конюшини білої і рожевої — і в лучних.

Кращими попередниками для насінників бобових трав є озимі зернові, кукурудза, картопля, люпин. Конюшину, люцерну, еспарцет, висівають, як правило, під ярі колосові та просо, у поліських райо­нах па легких грунтах — і під озимі культури. За даними Полтавсь­кої сільськогосподарської дослідної станції, високий урожай насіння конюшини І люцерни одержують під покривом кукурудзи на зелений корм (Лісостепова зона).

У степовій зоні за богарних умов насінники люцерни треба за­кладати влітку по чорному пару, а весняні посіви — по зяблевій ораіші, широкорядним способом без покриву.

Для сівби па насінних ділянках використовують насіння районо­ваних сортів. Воно має відповідати за основними показниками ви­могам першого або другого класу. У бобових трав, особливо в по­сушливі роки, може бути твердокамінне насіння, яке не бубнявіє у воді і не дає сходів у рік сівби. Таке насіння перед сівбою треба ска­рифікувати на терках або пропускати через барабан комбайна та ін.

Насіння конюшини і люцерни дрібне, тому його необхідно висі­вати спеціальними зернотрав'яними сівалками (СЗТ-3,6) та сівалка­ми для сівби трав на луках і пасовищах (СЛТ-3,6). Висівають його за нормами, наведеними у таблиці 34.

Внесення органічних і мінеральних добрив під насінинки бобових трав збільшує врожай насіння на 20—40%.

Вапнують площі під насінники залежно.від рН грунту. У пов­ній дозі вносять вапна 3—5 або дефекату чи мертелю 3—6 т/га. Як­що вапно під зяблеву оранку не давали, то доцільно внести мелений вапняк під культивацію перед сівбою — 2—3 ц/га. Гній або торфо­гнойові компости вносять під провідну культуру в сівозміні — 20— ЗО тіга.

208

Таблиця 34. Орієнтовні норми висіву за 100-процентної посівної

Придатності насіння, глибина загортання його, мінімальні температури

Для проростання та появи сходів

 

 

■	Норма висіву, кг/га	Глибина загор­тання насіння,	Мінімальна температура, градусів
Культура, спосіб сівби			пророс­тання на­сіння	поява сходів
Конюшина червона суцільний широкорядний безпокривний Люцерна широко рядний безпокривний суцільний покривний Еспарцет звичайний і піщаний Еспарцет закавказький Лядвенедь Буркун	18-20 8—10 6—10 16—20 90 100 60—70 16—18 15—20	2—3 2-3 3-5 5—6 4—6	5-6 5-6 5-6 6-8 6—8	8-Ю 8-Ю 10—12 12—14 12—14

Мінеральні добрива з розрахунку ЗО—40 кг/еа Р₂О₅ і 30— 45 кг/га КгО заорюють восени. Під час підпокривної сівби вносять іранульований суперфосфат в рядки по 10 кг/га Р2О5. На грунтах, бідних на мікроелементи, доцільно обпудрювати насіння мікроелемен­тами — на 1 ц насіння 50 г марганцевого або молібденового і 20 г борного препаратів.

На ділянки, де кілька років багаторічні бобові трави не висіва­ли, потрібно за день до сівби насіння обробити нітрагіном — одну пляшку препарату на гектарну норму.

Підживлюють трави восени на чорноземах І в районах зрошення поверхнево — 60 кг/га РгОв, а на опідзолених і супіщаних грунтах — 45 кг\га Р2О5 і 60 кг/га КгО. Насінники конюшини після першого уко­су па сіно підживлюють фосфорно-калійними добривами по ЗО кг/га, а люцерни під час другого міжрядного обробітку на широкорядних і під час бутонізації на суцільних посівах Р2О5 І КзО — по ЗО кг/га.

Добрі результати дає позакореневе підживлення бобових трав борними добривами з розрахунку 1,5—3 кг/га бору (25—ЗО кг одно­процентного туку).

У догляді за насінниками багаторічних бобових трав важливе значення має комплекс агрозаходів, таких як весняне боронування, боротьба з шкідниками і бур'янами, особливо карантинними і тими, насіння яких важко відокремлюється від насіння основної культури, підживлення мінеральними добривами, а також вивезення бджіл для запилення насінників.

Особливу увагу необхідно приділяти боротьбі з повитицею. Пе­ред цвітінням обстежують насінники бобових трав і гнізда повитиці зідмічають віхами. Після чого ці гнізда обкопують, скошують і обе-

209

 

режио виносять рослини з поля, а стерню обробляють водним 1,5— 2чПроцентним розчином ДНОКу або 2 —4-процентним розчином нітра-фєну з розрахунку 800—1200 щга.

Під час цвітіння необхідно вивозити до насінників бджіл з роз­рахунку не менше трьох вуликів на гектар. Для кращого відвідуван­ня конюшини бджіл підгодовують цукровим сиропом, настояним на квітках конюшини.

Насінники бобових трав збирають залежно від розвитку траво­стою в перший або на другий рік використання. Тривалість викорис­тання на насіння конюшини червоної, білої і еспарцету один-два роки, конюшини рожевої, буркуну — рік, люцерни і лядвснцю рога­того — три-чотири роки.

Насіння конюшини червоної двохукісної одержують у перший рік використання, як правило, з другого укосу, скошуючи перший раз на сіно в стадії бутонізації.

Дані науково-дослідних установ і практики передових насінниць­ких господарств показують, що скошування першого укосу у фазі початку бутонізації підвищує насіннєву продуктивність конюшини в два рази порівняно з продуктивністю її після скошування у фазі повного цвітіння.

Насіння конюшини білої І рожевої збирають у перший рік ви­користання з першого укосу.

Насінники люцерни дають високий урожай насіння з першого укосу. Якщо створились посушливі умови першої половини літа або насінники дуже пошкоджені (фітополус, люцерновий клоп, тихіус), тоді люцерну збирають па насіння з другого укосу, скошуючи трави перший раз на корм. За цих умов для кращого відростання люцерни її підживлюють мінеральними добривами І зразу ж боронують важ­кими боронами. У роки підвищеного зволоження люцерна може роз­вивати надмірну вегетативну масу, вилягає і мало утворює бобів з насінням. Тому на таких ділянках насіння одержують з другого укосу.

Насіння еспарцету одержують у перший рік використання лише з першого укосу.

Насінники бобових трав збирають прямим комбайнуванням та роздільно з однофазним і двофазним обмолотом валків.

Роздільне збирання дозволяє скошувати насінники на 5—7 днів раніше. Крім того, підсушені валки значно легше обмолочувати, що зменшує втрати насіння. Для скошування насінників конюшини і лю­церни у валки потрібно застосовувати жатки ЖБА-3,5, ЖРС-4,9, ЖВН-6, а також косарки з пристроями ПБ-2,1.

Ознаки збиральної стиглості за різних способів збирання різні (табл. 35).

На підбиранні валків насінників трав доцільно використовувати комбайни з полотняно-транспортними підбирачами ПТП-2,4, ППТ-3. Підготовка комбайнів для збирання насінників конюшини і люцерни полягає в усуненні всіх нещільностей на шляху руху насінного во- роху і насіння, щоб запобігти втратам дрібного і сипучого насіння.

До комбайнів СК-4 встановлюють пристрій з теркою для збиран­ня конюшини, люцерни та інших культур, що дозволяє майже пов­ністю виділити невимолочене насіння.

Кількість обертів барабана молотильного апарата на збиранні конюшини і люцерни встановлюють у межах 1100-— 1200. На вологій рослинній масі їх підвищують до 1350 обертів за хвилину.

210

Ворох з бункера просушують на критих токах і негайно очи­щають.

Коли в насінні бобових трав є насіння таких бур'янів, як пови­тиці, гірчаки, волошка синя, лобода біла, подорожник ланцетовидний та інші, його необхідно додатково очистити на електромагнітній ма­шині ЕМС-1А або ЕМС-1.

Щоб швидше розмножити насіння бобових трав, особливо дефі­цитних високоврожайних сортів, застосовують спеціальні прийоми агротехніки.

Свіжозібране насіння еспарцету можна використати на закла­дання насінників у той самий рік, висіваючи його суцільним безпо­кривним способом не пізніше другої половини липня по пару. Догляд за посівами такий самий, як і за звичайними посівами. За цього спо­собу можна одержати насіння на рік раніше.

211

Таблиця 35. Ознаки збиральної стиглості бобових культур за різ­них способів збирання

Культура	Пряме комбайнування	Роздільне		Примітка
Конюшина	Побуріння 90—	Побуріння	70—	Коли своєчас-
червона	95% головок	80% головок		но збирати, на-
				сіння  осипа-
Конюшина	Побуріння 80—			ється незначно
біла	90% головок, на-	Побуріння	60—	—
	сіння у фазі пов-	75% головок	На-
	ної і воскової	сіння у восковій
	стиглості	стиглості
Конюшина	Побуріння 80—	Побуріння	60—	Коли пересто-
рожева	90% головок, На-	70% головок	, на-	їть на пні, го-
	СІННЯ  (ПОВНОЇ І	СІНІНЯ     ВОСКОВОЇ		ловки осипа-
	воскової  стиг-	СТИГЛОСТІ		ються
	лості, темно-зе-
	леного кольору
Люцерна	Побуріння 85—	Побуріння	65—	—
еиньогіб-	95% бобів	75% бобів
зидна Люцерна	Побуріння 60—	Побуріння	40—	__
жовта	75% бобів	45% бобів
Лядвенець	Побуріння 70—	Побуріння	60—	Боби, що до-
рогатий	80% бобів на го-	70% бобів		стигли,  роз-
	ловних гілках			тріскуються
Буркун	Повна стиглість	Повна воскова		—
білий	бобів на нижніх	стиглість
	китицях, насін-
	ня тверде
Еспарцет	Побуріння 70—	Побуріння	50—	За повного до-
	80% бобів	65% бобів		стигання боби
				осипаються

 

Щоб одержати насіння конюшини і люцерни в рік сівби, насїн- | пики треба закладати в перші дні весняної сівби обов'язково по зяб­левій оранці, на кращих родючих чистих від бур'янів грунтах.

Сіють лише широкорядним способом з міжряддям 45—50, а в* і посушливих районах до 60 см. Норма висіву люцерни 5—6, конюши-;

Протягом літа необхідно провести не менше трьох міжрядних обробітків і прополювання в рядках та обробляти посіви отрутохі­мікатами від шкідників.

Великої шкоди насінним посівам люцерни завдають люцерновий клоп, довгоносик, фітономус, насіннеїд-товстоніжка та насіннєїд-жовтий тихіус; конюшини — довгоносик-апіон; еспарцету — зер­ноїд.

Перед закладанням насінників стерню треба лущити; не зали­шати на насіння одних і тих самих посівів два роки підряд; дотриму­ватися просторової ізоляції від насінників минулих років, де скуп­чується багато шкідників; у районах з достатнім зволоженням грун­ту, коли пошкоджена люцерна фітономусом або тихіусом, на насіння треба залишати другий укіс, який менше пошкоджується цими шкід­никами, тоді перший раз траву скошують у стадії бутонізації. На­сінники люцерни обробляють отрутохімікатами перший раз проти жуків фітономуса і тихІуса в період відростання травостою.

Хімічна боротьба на початку бутонізації насінників бобових обов'язкова за всіх умов, оскільки спрямована проти клопів та Ін­ших шкідників, які завжди в цей час є на посівах.

Насінники еспарцету починають обробляти отрутохімікатами проти брунькового довгоносика ще на початку весняного відростан­ня рослин посіву минулих років. Другий раз обпилюють посіви перед бутонізацією проти клопів та інших шкідників.

Проти попелиць еспарцет обприскують на початку цвітіння роз­чином мила (200—300 г на 10 л води).

Насінники конюшини другого укосу менше пошкоджуються дов­гоносиком, ніж першого. Після збирання і вивезення з поля сіна ко- нюшини першого укосу площу обробляють 2,5-процентним дустом метафосу — 20 кг/га.

Щоб знищити личинки люцернової і конюшинової товстоніж­ки, зерноїда еспарцету, що зимують у насінні, після збирання прова­дять газацію насіння.