Розглянумо ВВП в умовах різного співвідношення між фактичними сукупними витратами і тими, які відповідають потенційному ВВП.
Рецесійний розрив – це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково збільшитися, щоб забезпечити досягнення потенційного ВВП.
Величина рецесійного розриву визначається за формулою:
ВВПП-ВВПф – реальний приріст ВВП, необхідний для досягнення ВВП потенційного;
me – мультиплікатор витрат.
Графічно рецесійний розрив можна зобразити так:
ВВП1 – фактичний обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати нарівні Е1.
ВВП2 – потенційний обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати нарівні Е2.
Інфляційний розрив – це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості.
Формула інфляційного надлишку:
ВВПП-ВВПф – інфляційне зменшення ВВП за умов повної зайнятості;
me – мультиплікатор витрат.
Графічно рецесійний розрив можна зобразити так:
|
|
ВВП1 – фактичний обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати нарівні Е1 за умов повної зайнятості.
ВВП2 – потенційний обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати нарівні Е2 за умов повної зайнятості.