Загальна характеристика Німецького цивільного уложення

Німеччина – країна, яка має кодифіковане право. Дуалістична система. Загальна частина німецького цивільного уложення застосовується до всіх інститутів Німецького торгового уложення.

 1896 - Нім цивільний кодекс, 01.01. 1900 року вступив у силу. Складається з 5 книг. Загальна частина, зобов’язальне право, речове право, сімейне право, спадкове право. Важливу роль відіграє ввідний закон – міститься положення про дію норм у часі та інші важливі положення; 300 статей.

1 книга – інститути правового статусу осіб, правового режиму об’єктів цивільних прав, про правочини, інститут строків і позовної давності, питання про представництво і довіреність; здійснення і захист цивільних прав, самозахист і самодопомога. Статус фізичних осіб – дієздатність наступає з 18 років, діти до 7 років – абсолютно недієздатні, до 18 років – правочини укладаються за згодою батьків, опікунів, піклувальників. Права зачатої і ще ненародженої дитини – охорона спадкових прав і інтересів. Статус юридичних осіб, види юридичних осіб (на відміну від Франції). Види товариств – повне, командитне, тов. з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства – в його рамках - акціонерне комерційне товариство.

Книга 2 – загальні положення про зобов’язання, поняття, виконання зобов’язання; про строчка кредитора – як один із варіантів неналежного виконання; про зміну кредитора у зобов’язанні; положення, присвячені способам забезпечення виконання зобов’язань; загальні положення про договори. Цікаві норми щодо пожиттєвої ренти; мирові угоди. Серед не договірних зобов’язань – безпідставне збагачення; делікти – недозволені дії. Переважна більшість норм стосується фізичних осіб.

Зміна підходу до застосування спеціальних і загальних норм.

Строк позовної давності – 6 місяців (раніше), сьогодні – 2 роки – спори, що стосуються договорів купівлі-продажу.

Книга 3 – положення про володіння, окремо міститься положення про право власності; право забудови; сервітути; право привілейованої купівлі; іпотека; поземельний борг; положення про право на земельну ділянку; обмеження принципу недоторканості власності, особливо стосовно дрібних і середніх землевласників. Основні способи захисту – віндикаційний і негаторний позов.

Книга 4 – інститути шлюбу, заручин, визнання шлюбу недійсним, майнові права подружжя. Врегульовані питання взаємовідносин рідства, поняття кровної спорідненості. Питання присвячені правовому статусу позашлюбних дітей; усиновлення, опіка, піклування.

Книга 5 – купівля спадщини; врегульовано питання обов’язкової частки і відмови від спадщини; 2 види спадкування; 4 види заповітів – власноручний, у формі публічного акту, посв нотаріусом, спрощений заповіт (пис документ або навіть усна заява в присутності 3 свідків), таємний. Спадкування в порядку черг.

Побудова норм – складна. Велика кількість оціночних норм (каучукові норми). Онова для розробки цивільного законодавства Австрії, Швейцарії, Японії, Аргентини.

Загальна характеристика Німецького торгового уложення.

1897р. 5 Книг – торговий стан, торгові товариства та негласні товариства, торгові книги, торгові угоди, заморська торгівля або морське право.

Книга 1 Торговий стан – в яких формах можна вступати у торгові правовідносини фізичні особи. Форми ф.о.- комерсанти, торгові представники, і маклери.. Положення про торгові фірми, торгові реєстри; довіреності на ведення торгових справ. Комерсанти найчастіше зустрічаються (як 1 приватний підприємець, так і обєднання осіб – колективні комерсанти).З моменту внесення в торговий реєстр набувають статусу.

Книга 2 – регламентується діяльність товариств;форми організації торгових фірм: товариства(повне, командитне, акціонерне і негласне); повне та командитне товариства не мають статусу юридичної особи. Негласне товариство – крім власника є негласний товариш або вкладник, який юридично не існує для третіх осіб, проте має право на прибуток, участі в управлінні не бере.

Книга 3 – положення спільні норми для всіх комерсантів і всіх видів товариств, які є об’єднаннями капіталів.

Книга 4 – загальні вимоги до тогових угод, їх види(наприклад, комісійні, експедиційні, складські угоди, перевезення). Угода вваж торговою, якщо вона опосередковує переміщення матеріальних цінностей в межах комерційної діяльності з метою отримання прибутку.

Книга 5 особливості здійснення торгівлі з використанням морського транспорту.

До Уложення були внесені зміни рядом законів.(закон про біржу, про банки і цінні папери).