Розкрийте сутність методики проведення навчальних досліджень із молодшими школярами (за О.Савенковим)

           Спостереження розглядається як найпростіше дослідження, яке вимагає вольових зусиль та має завершуватись формулюванням висновків та нового знання.           О.Савенков пропонує ряд вправ для розвитку спостережливості. Наприклад, вправа “Спостереження очевидного”. Дитині пропонується розглянути будь-який добре знайомий їй об'єкт і сказати, що бачать її очі в цю хвилину. Потім поговоріть із дитиною про те, яку інформацію з минулого досвіду ви можете розповісти про цей об'єкт.

           Дослідно-експериментальна діяльність є більш складним видом діяльності, ніж спостереження. Вона передбачає відтворення об'єкта пізнання у спеціально створених умовах із метою дослідження певних ознак. О.Савенков розрізняє практичні та інтелектуальні експерименти. Практичні експерименти передбачають маніпулятивну діяльність з об'єктом із метою встановлення його певних властивостей за допомогою органів відчуття. Інтелектуальні експерименти спрямовані на розв'язання проблемних задач за допомогою логічних розмірковувань.

           О.Савенков доводить, що процес розв'язання таких завдань є інтелектуальним експериментом:

           На якого звіра схоже небо, що темнішає перед грозою?

           Що буде, якщо всі стануть вище зростом?

           Якщо б озеро було б столом, чим були б човни?

           Приклад експерименту (за О.Савенковим) із метою розвитку дослідницької поведінки:

           Експеримент “Як вода зникає?”

           Візьмемо різні предмети: губку, газету, тканину, рушник, поліетилен, металеву пластину, дерев'яний брусок, фарфорове блюдце. Обережно за допомогою ложки наллємо воду на кожен із предметів.

           Які предмети не всмоктують воду? Які найкраще всмоктують воду?

           Наступна частина експерименту пов'язана з випаровуванням води. Ми перевірили, що фарфор не всмоктує воду. Тепер візьмемо блюдце з водою, поставимо на підвіконня.

           Що відбувається? Вода перетворюється на пару та зникає у повітрі.

 

           О.Савенков розробив систему поетапного залучення молодших школярів до дослідної діяльності, враховуючи психологічні особливості цього віку. Так, всі дослідження виконуються за певним алгоритмом: проблема — гіпотеза — дослідження — рішення.

           Особливо цікавою є ігрова методика проведення досліджень із молодшими школярами, яка складається з кількох етапів.

           І. Підготовка.

           На цьому етапі розробляється алгоритм дослідження, виготовляються спеціальні картки для організації самостійних досліджень. Наприклад:

          

! ПОДУМАТИ

? Спитати в іншої людини

Мал. Подивитися в книзі

Мал. Поспостерігати

 

           ІІ. Проведення тренувального заняття.

           На тренувальному занятті педагог демонструє поетапність виконання дослідження: вибір теми (проблема), постановка запитань (гіпотеза), проведення дослідження, підбиття підсумків (рішення).

           ІІІ. Постановка проблеми.

           ІV. Збір матеріалу. У зборі матеріалу використовується алгоритм дослідження (картки). Інформацію краще одразу фіксувати.

           V. Доповідь.

           VI. Обговорення доповіді. Після ознайомлення дітей із загальною схемою досліджень, переходимо до самостійних досліджень.     

 

6. Опишіть сутність використання ТРВЗ-технології на уроках курсів “Природознавство”, “Я і Україна”.

           Теорія розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ) була створена Г. Альтшулером із метою замінити інтуїтивні осяяння винахідників та геніїв такою стратегією мислення, яка б дозволяла отримувати такі ж результати кожному добре підготовленому спеціалісту.

ТРВЗ-комплекс складається з двох систем вправ: на розвиток мислення, на розвиток уяви.

Особливості комплексу полягають в тому, що навчальний матеріал перебудовується у систему проблемних задач (таких, що містять протиріччя), для розв'язання яких учням пропонується алгоритм. Вправи на розвиток уяви також мають проблемний характер nа відповідний алгоритм розв'язання.

За Г. Альтшулером, вирішення проблеми проходить 6 етапів:

1. Пошук.

2. Цілепокладання, організація.

3. Мозкова атака, прогнозування.

4. Реалізація мети.

5. Аналіз, рефлексія.

6. Післядія.

Виходячи з основних задач технології, зміст роботи повинен реалізовувати три напрямки:

1. Формування системи дослідницьких дій.

2. Формування системи сенсорних еталонів.

3. Формування вміння використовувати ці дій та еталони у повсякденному житті.

Один із найбільш поширених методів у ТРВЗ-технології є метод морфологічного аналізу, що полягає у переборі варіантів поєднання певних характеристик під час створення нового образу.

Для зручності усі характеристики заносяться у таблицю.

У навчанні природознавства у морфологічну таблицю заносяться характеристики об’єктів, що виявленні у процесі дослідження. Наприклад, при дослідженні властивостей води, ми базуємося на знаннях про тверді речовини, а саме тому, що вони складаються з твердих маленьких чоловічків, які міцно тримаються за руки. За допомогою практичних дослідів з опорою на порівняльну морфологічну таблицю з’ясовуємо, що воду, як і тверді речовини, не можна зламати та не можна стиснути. Але, на відміну від твердих тіл, рідкі не мають постійної форми.

Метод моделювання маленькими чоловічками застосовується у навчанні природознавства під час знайомства з молекулярною будовою тіл. Сутність цього методу полягає в тому, що дитина має уявити, що всі речовини, предмети, об’єкти, явища складаються з безлічі живих, мислячих чоловічків. Так, чоловічки твердих тіл стоять близько один до одного, тримаючись за руки. Чоловічки рідини не тримаються за руки та стоять трохи далі один до одного. Чоловічки газу знаходяться у постійному русі та знаходяться далеко один від одного.

Метод аналогії (синетика) передбачає порівняння властивостей різних об’єктів за аналогією. У роботі з дітьми використовуються 4 основних типи аналогії:

1.Пряма аналогія – пошук схожих явищ, процесів в інших галузях дійсності. Наприклад, у сюжетно-рольових іграх використовується предмети-замісники. Можна дослідити, які об’єкти природного світу лягли в основу створення деяких об’єктів: гелікоптер – бабка, душ – дощ.

2. Особистісна аналогія (емпатія) спрямована на те, щоб відпрацьовувати способи поведінки дитини в певних ситуаціях (побутових, казкових тощо).

3. Фантастична аналогія має в основі типові прийоми фантазування: збільшення, зменшення, прискорення, уповільнення.

           4. Символічна аналогія пов’язана зі створення образних аналогій (небесний князь, цар морів). Спочатку необхідно вправляти людей в елементарних порівняннях предметів за їх властивостями: за формою, кольором, розміром.

           Наведемо приклади ігор у межах ТРВЗ-технології

     Гра на розвиток органів чуття: Головний помічник

Діти отримують набір карток із зображенням органів чуття та набір карток із зображенням людей різних професій. Картки необхідно об’єднати в пари за таким принципом, який орган чуття найбільш важливий для даної професії: кухар – язик, музикант – вухо, фокусник – руки, художник – око, парфумер – ніс.