2018-02-14
210
- право на одержання:
· допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності;
· матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації у розмірі допомоги по безробіттю;
· матеріальної допомоги по безробіттю;
· одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;
· інших виплат та послуг, передбачених Законами України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
- право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах).
Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання.
|
|
|
Тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб передпенсійного віку - 720 календарних днів.
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до грошового забезпечення залежно від страхового стажу:
• до 2 років - 50 відсотків;
• від 2 до 6 років - 55 відсотків;
• від 6 до 10 років-60 відсотків;
• понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
• перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
• протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
• у подальшому - 70 відсотків.
Строк проходження військової служби, крім строкової, у Збройних Силах України прирівнюється до страхового стажу.
Безробітним, які не змогли працевлаштуватися у зв’язку з відсутністю на ринку праці відповідної роботи, призначена допомога по безробіттю може бути виплачена одноразово для організації підприємницької діяльності. Ця допомога виплачується безробітним за їх бажанням.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється у розмірі річної суми призначеної допомоги по безробіттю, визначеної конкретному безробітному.
При державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України створено Державну службу зайнятості – виконавчу дирекцію Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Завданням Фонду є надання соціальних послуг населенню.
Для ведення практичної роботи створено робочі органи виконавчої дирекції Фонду в усіх регіонах України, а саме: Київський та Севастопольський міські центри зайнятості, Кримський республіканський центр зайнятості, обласні центри зайнятості, міські центри зайнятості, районні центри зайнятості в місті, міськрайцентри зайнятості та районні центри зайнятості. Їх загальна кількість складає 673.
|
|
|
Право громадян на соціальний захист у разі безробіття гарантовано Конституцією України.
Громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, індивідуального селянського (фермерського) господарства і до іншого роботодавця або при безкоштовному сприянні Державної служби зайнятості.
Система загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття передбачає комплекс заходів, спрямованих на якнайшвидше повернення безробітних до трудової діяльності. Це забезпечується наданням соціальних послуг Державною службою зайнятості.
Право на соціальні послуги та матеріальне забезпечення на випадок безробіття мають застраховані та незастраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними.
Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості, мають право на:
• участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”;
• судовий захист своїх прав;
• пошук бажаної роботи та сприяння у працевлаштуванні;
• інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням;
• профорієнтацію, професійну підготовку або перепідготовку та підвищення кваліфікації;
• участь в оплачуваних громадських та сезонних роботах;
• допомогу по безробіттю, у тому числі одноразову її виплату для організації безробітним підприємницької діяльності;
• матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
• після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі, встановленому законодавством, одноразову матеріальну допомогу безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім’ї не перевищує встановленого законодавством розміру;
• допомогу поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, у розмірі, встановленому законодавством.
Допомога по безробіттю виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць через банківські установи в установленому порядку.
15.06.2004р. Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України, і членів їхніх сімей”.
Законом передбачено фінансування витрат, пов'язаних з реформуванням Збройних Сил України, здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України та за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття.
Особам, звільненим з військової служби, які не мають права на пенсію, на період працевлаштування, але не більше одного року, виплачуватиметься щомісячна допомога у розмірі посадового окладу та окладу за військове звання. При цьому, виплата такої допомоги не здійснюється, під час реєстрації такої особи у державній службі зайнятості.
Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації понад розмір, встановлений Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, буде провадитись за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з наступним відшкодуванням з державного бюджету України. Порядок відшкодування додаткових витрат Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з державного бюджету України встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.
|
|
|
Законом передбачено забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями або одноразовими довгостроковими кредитами на індивідуальне будівництво або придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів передбачених у держбюджеті. Також передбачено виплачувати звільненим військовослужбовцям компенсації за проживання у найманому житлі, і розмір такої компенсації затверджуватиметься Держбудом України, виходячи з вартості житла по регіонах України.
3. Сутність та зміст та основні напрямки військово-соціальної роботи з особовим складом та членами сімей військовослужбовців ВМС ЗС України.
Визначеня військово-соціальної роботи у ЗС України дає Концепція виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України / Указ президента України № 981/98 від 4 вересня 1998
Військово-соціальна робота передбачає здійснення соціально-правових, інформаційних і організаційних заходів щодо сприяння військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил та інших військових формувань України, членам їх сімей у реалізації встановлених законами України, іншими законодавчими актами прав і пільг, одержані ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій, створенні у військових і трудових колективах соціальних умов і гарантій, які б забезпечили їх нормальну життєдіяльність, сумлінне ставлення до виконання покладених на них функціональних та службових обов’язків.
Основні напрямки військово-соціальної роботи:
-участь у розробці проектів цільових комплексних програм соціального розвитку Збройних Сил та інших військових формувань України;
|
|
|
-забезпечення в межах компетентності правового й соціального захисту військовослужбовців, працівників Збройних Сил та інших військових формувань України, членів їх сімей, ветеранів силових міністерств і відомств;
- дотримання соціальної справедливості у вирішенні соціально-побутових проблем, співпраця з цих питань з відповідними державними та громадськими організаціями;
-розгляд відповідних пропозицій, скарг та заяв військовослужбовців, працівників Збройних Сил та інших збройних формувань України, членів їх сімей;
- здійснення прийому з особистих питань та вживання заходів щодо усунення причин, які викликають скарги, участь в їх усуненні у межах компетенції;
-соціально-професійна адаптація військовослужбовців до умов військової служби на етапі підготовки до неї, під час служби та після звільнення в запас;
-співпраця у визначених межах із закордонними державними органами та громадськими організаціями щодо вирішення проблем військово-соціальної роботи та вивчення міжнародного досвіду.
Її головна мета — створення нормальних соціальних умов, за яких військовослужбовці, цивільний персонал зможуть ефективно виконувати покладені на них обов’язки.
Основними функціями військово-соціальної роботи є:
-організаційно-практична;
-діяльністно - забезпечуюча;
-захисна;
-консультативна;
-координаційно-методична.
Основні завдання військово-соціальної роботи:
1. Оперативна підготовка і подання в органи державної влади пропозицій щодо удосконалення нормативної бази соціального забезпечення військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, та членів їх семій.
2. Організація безперервного вивчення та прогнозування соціальної обстановки у військах (силах), виявлення і розв’язання соціальних проблем, оперативний розгляд скарг, заяв та пропозицій військовослужбовців та членів їх сімей.
3. Здійснення сумісно із службою тилу, фінансовою службою постійного контролю за повним доведенням до військовослужбовців встановлених законодавством норм грошового та інших видів забезпечення.
4. Організація роботи щодо роз’яснення особовому складу Збройних Сил законів та інших правових актів воєнного часу, законів про права та пільги, соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.
5. Організація постійної взаємодії з органам державної влади, органами місцевого самоврядування з метою ефективного розв’язання соціальних проблем військовослужбовців, працівників Збройних Сил, а також членів їхніх сімей, організація роботи щодо надання соціальної допомоги сім’ям військовослужбовців, які загинули.
6. Забезпечення суворого виконання особовим складом військ (сил) норм міжнародного гуманітарного права (права війни), узгодження воєнної необхідності з вимогами гуманності під час бойових дій.
7. Забезпечення відселення сімей військовослужбовців, працівників Збройних Сил з районів можливих бойових дій.
Об’єкти військово-соціальної роботи:
-офіцери і прапорщики (мічмани);
-військовослужбовці за контрактом;
-військовослужбовці строкової служби;
-сім’ї військовослужбовців;
-цивільний персонал;
-ветерани війн, Збройних сил;
-пільгові категорії (афганці, чернобильці та інші).
Механізм роботи по соціальному захисту військовослужбовців, громадян, звільнених із військової служби, і членів їх сімей, цивільного персоналу включає три види діяльності:
1. Базисна діяльність (удосконалення законів, інших нормативних актів в частині, яка стосується до соціального захисту вищеназваних категорій громадян).
2. Організаторська діяльність (удосконалення роботи командирів, штабів, посадових осіб воєнного управління, працівників соціальних структур, громадських організацій).
3. Практична діяльність (удосконалення методів воєнно-соціальної роботи - вивчення, аналіз, узагальнення, прогнозування, планування, надання допомоги, підготовка пропозицій та інше).
Форми проведення та зміст військовоо-соціальної роботи
До форм проведення військово-соціальної роботи відносяться:
-нормативно творча діяльність щодо поліпшення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;
- соціологічні дослідження з метою виявлення стану справ з питань соціального захисту військовослужбовців;
- підготовка пропозицій щодо проблем соціального захисту військовослужбовців, громадян, які звільнені з військової служби, та членів їх сімей, цивільного персоналу;
- індивідуальна робота;
- збори військовослужбовців, профспілкових організацій, сімей військовослужбовців;
- робота громадських приймалень;
- прийом з особистих питань;
- відповіді на звернення і скарги військовослужбовців та членів їх сімей, ветеранів військової служби, цивільного персоналу щодо соціальних питань.
Зміст військово-соціальної роботи:
-прогнозування розвитку соціальних процесів в районах дислокації частин і підрозділів та їх вплив на соціальну захищеність військовослужбовців та членів їх сімей;
- вивчення стану воєнно-соціальної роботи і впровадження у практику передового досвіду;
-підготовка, прийняття і організація виконання управлінських рішень в частині, що стосується соціального захисту військовослужбовців, цивільного персоналу та членів їх сімей;
- внесення пропозицій і доповнень під час розроблення законодавчих актів, інших нормативних актів (у тому числі і органів військового управління);
-рішення місцевих органів влади, які впливають на соціальний статус військовослужбовців, членів їх сімей;
-безпосередній соціальний захист військовослужбовців, цивільного персоналу, членів їх сімей;
- участь у перевірках, у тому числі разом із органами військової юстиції, внутрішніми перевірочними комісіями, громадськими організаціями, виконання законів та інших правових актів, які визначають статус військовослужбовців;
- участь у вирішенні питань, які пов’язані із реалізацією прав військовослужбовців по обов’язковому державному особистому страхуванню;
- координація діяльності, взаємодія і партнерство із громадськими організаціями;
- представництво інтересів колективів військовослужбовців, цивільного персоналу та членів їх сімей у місцевих державних і громадських організаціях, взаємодія із засобами масової інформації.
Висновки:
1. Соціальний захист — це система гарантованих Конституцією України економічних, соціальних та правових заходів щодо забезпечення громадянам, які потрапили у складні життєві обставини, умов для їх подолання та рівної участі у житті суспільства.
2. В основі діяльності органів державного і військового управління лежать відповідні закони України, підзаконні акти та інші нормативно-правові документи, які регламентують питання розв'язання завдань соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
3.Основною умовою розв'язання проблем соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей є відповідність визначених допомог, пільг і компенсацій рівню економічного розвитку держави.
4.У Державній програмі розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки пріоритетним напрямком є заходи забезпечення соціально-правового захисту військовослужбовців, головний чинник будь-якої реформи - конкретна людина. Без врахування її інтересів неможливо здійснювати радикальні перетворення. Адже Україна згідно з Конституцією є правовою соціальною державою..
Змістовий модуль №7 « Морально-психологічне забезпечення особового складу корабля (частини) під час бойових дій».
Лекція №7(2 год.)
Морально-психологічне забезпечення особового складу корабля (частини) під час бойових дій.
Вступ
1.Морально-психологічне забезпечення стратегічного рівня.
2.Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил).
3.Організаціонна структура морально-психологічного забезпечення.
4.Організація і управління морально-психологічним забезпеченням.
5.Методика аналізу военно-політичної обстановки та соціально-психологічного стану населення.
6.Основні напрямки морально-психологічного забезпечення миротворчих операцій.
Висновки
Література:
1.Конституція України. - К., 1996. – 80 с.
2.Воєнна доктрина України. / Указ Президента України № 648/2004 від 15 червня 2004 р. // Народна Армія. – 2004. – 23 червня.
3.Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки.
4.Концепція гуманітарного і соціального розвитку в Збройних Силах України / Указ Президента України №28/2004 від 12 січня 2004 // Народна Армія. – 2004. – 14 січня.
5.Концепція виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України / Указ президента України № 981/98 від 4 вересня 1998 6.Військові статути Збройних Сил України. – К.: Варта, 1999.
6. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення розвитку Збройних Сил України» (№ 196/2008 від 04.03.2008 р.)
7.Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року.
8.Біла книга 2008.Оборонна політика України»-К.,-2009
9..Наказ Міністра оборони України від 5.05.99 №142 “Про затвердження Концепції МПЗ підготовки та ведення операцій (бойових дій) ЗСУ”.-К.,1999.
10. Директива Міністра оборони України Д-15 від 25.05.2004р. “Про організацію оборонного планування у Збройних Силах України на 2004 – 2009 рр.” – К., 2004.
11.Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, затверджено Наказом Міністра оборони України від 25.11.2003 № 415
12. Директива Начальника Генерального штабу від 18.06.2005 р. № ДГШ-4 “Про вдосконалення системи гуманітарного та соціального забезпечення Збройних Сил України “.
13.Програма реформування та розвитку морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України. – К., 2000.
14.АлещенкоВ.І.Морально-психологічне забезпечення застосування військ(сил):стаовлення та сутність.-К.,НАОУ, 1999.
15.Бабенко М.С., Ротань М.П., Стасюк В.В., Литвиновський Є.Ю. Виховна робота: методологія, організація і методика. навчально-методичний посібник. – К.: ВГІ НАОУ, 2002..
16. Військове виховання: історія, теорія та методика: Навчальний посібник / За ред. В.В. Ягупова.– К., 2002.
17.Виховна робота в підрозділах Збройних Сил України/ Безбах В.Г.,Баранівський В.Ф.Бабенко М.С. та ін.: Навчальний посібник// За загальною редакціею В.В.Ягупова.-К.: НАОУ, 2004.
Вступ
Історія Збройних Сил України, світовий і вітчизняний досвід військового будівництва переконливо свідчить про велике значення морального духу і психологічної стійкості особового складу військ (сил), добре організованого морально-психологічного забезпечення повсякденної діяльності Збройних Сил в мирний час і в умовах воєнного конфлікту.
Необхідність морально-психологічного забезпечення визначається роллю людського фактору в зміцненні безпеки країни, підтриманні високої бойової готовності об’єднань, з’єднань, військових частин і підрозділів, досягненні перемоги на полі бою, значними моральними, фізичними і психологічними навантаженнями під час виконання службових обов’язків в мирний і воєнний час.
В арміях практично усіх розвинених країн світу йде активний пошук найбільш перспективних технологій формування необхідних моральних, психологічних і бойових якостей військовослужбовців, їх підготовки до функціонування у будь-яких умовах сучасної війни (збройного конфлікту), удосконалюються сили і засоби психологічних операцій. Можливість активно впливати на моральні та психологічні якості, психофізіологічний стан, настрій, бойову активність противника стає фактором досягнення морально-психологічної переваги, який відіграє значну роль у визначенні переможця.
У Збройних Силах України морально-психологічне забезпечення, поряд з оперативним, технічним, тиловим і медичним забезпеченням, є об`єктивною необхідністю, яка сприяє підтриманню боєготовності та боєздатності військ (сил). Подальше його вдосконалення відповідає сучасним світовим і вітчизняним поглядам на цілі та способи ведення війни і військового будівництва. Воно здійснюється за напрямами:
-удосконалення організаційно-штатних структур органів виховної роботи;
-розвиток правової бази морально-психологічного забезпечення;
-розробка та впровадження у військах новітніх технологій інформаційно-психологічного впливу на особовий склад, забезпечення його психологічної стійкості;
-підвищення рівня морально-психологічної підготовки військ (сил);
-розробка та впровадження нових технічних засобів виховання;
-внесення у практику військ (сил) єдиного понятійного апарату морально-психологічного забезпечення;
-розширення міжнародного співробітництва з цих питань.
.
1. Морально-психологічне забезпечення стратегічного рівня.
Морально-психологічне забезпечення застосування Збройних Сил України - це комплекс узгоджених заходів, які здійснюються органами державної влади, військового управління і посадовими особами військ (сил) з метою досягнення високого морально-психологічного стану особового складу Збройних Сил і населення країни, необхідного для виконання завдань по підготовці і здійсненні збройного захисту України.
Основними завданнями морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України є:
а) в мирний час:
організація проведення морально-психологічної підготовки особового складу військ (сил);
організація військово-патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України та населення країни, інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо підвищення авторитету і престижу військової служби, збереження і розвиток національно-історичних та патріотичних традицій;
здійснення заходів щодо укріплення морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу Збройних Сил України;
здійснення заходів соціально-правового забезпечення особового складу Збройних Сил України та членів їх сімей;
організація морально-психологічного забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, миротворчих задач;
завчасне планування морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України.
б) в надзвичайних ситуаціях:
цілеспрямоване морально-психологічне забезпечення військ (сил), які безпосередньо виконують бойові та інші задачі;
організація у взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування заходів щодо підтримання сприятливої морально-психологічної обстановки в районах дислокації та виконання задач військами (силами);
організація всебічного інформаційно-психологічного забезпечення дій військ (сил), а також роз’яснювальної роботи щодо захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу;
організація заходів психологічної підготовки, психологічної допомоги та психологічної реабілітації військовослужбовців, які виконують бойові та інші задачі в умовах надзвичайної ситуації;
підготовка пропозицій та організація в Збройних Силах України державних заходів соціального захисту військовослужбовців – учасників виконання задач в умовах надзвичайної ситуації та членів їх сімей;
в) під час переводу Збройних Сил України з мирного на воєнний стан:
аналіз морально-психологічного стану, розробка пропозицій щодо морально-психологічного забезпечення;
уточнення Плану морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України;
здійснення переводу всієї системи інформаційно-пропагандистського забезпечення, психологічного забезпечення, воєнно-соціальної роботи, культурно-виховної роботи, інформаційно-психологічної протидії, забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання та іншим культпросвітмайном, кіно-, відео- обслуговування з мирного на воєнний стан;
проведення в Збройних Силах України комплексу заходів щодо переводу свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний час та забезпечення психологічної стійкості військ (сил);
організація і проведення інформаційно-пропагандистських акцій та інших заходів стратегічного та оперативно-стратегічного масштабу щодо захисту особового складу військ (сил) і населення від інформаційно-психологічного впливу противника;
управління силами і засобами морально-психологічного забезпечення під час переведення Збройних Сил України з мирного на воєнний стан;
організація морально-психологічного забезпечення на пунктах управління Збройних Сил України;
г) в воєнний час:
організація доведення і роз’яснення особовому складу мети і задач війни, політики України;
постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовка пропозицій і забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ (сил) і зниження психогенних втрат;
організація і управління морально-психологічним забезпеченням стратегічних дій і операцій Збройних Сил України;
координація морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України, інших військових формувань України;
здійснення в повному обсязі захисту військ (сил) від інформаційно-психологічного впливу противника та інших заходів інформаційної боротьби які здійснюються в межах морально-психологічного забезпечення;
аналіз морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу, розробка пропозицій і організація виконання рішень щодо їх зміцнення у Збройних Силах України;
забезпечення функціонування в Збройних Силах України системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, яка передбачена законодавством України на воєнний час;
організація у взаємодії з органами та органами місцевого самоврядування заходів військово-патріотичної роботи з цивільним населенням.
Функціями морально-психологічного забезпечення є:
прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз у інформаційній та соціальній сферах, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення, а також наслідків їх прояву;
морально-психологічне забезпечення охорони сухопутних і морських кордонів держави Військами ППО, ВПС, ВМС, військами ОК з‘єднаннями і військовими частинами територіальної оборони, оперативно підпорядкованих інших військових формувань у мирний час, загрозливий період, воєнний час;
морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо надання допомоги органам державної влади у разі виникнення загрози порушення територіальної цілісності України шляхом проведення провокаційних дій ззовні, які спрямовані на підтримку сепаратистських настроїв в окремих прикордонних районах України;
морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо блокування державного кордону у разі загрози або початку воєнного конфлікту на території сусідньої держави з метою не допустити його розповсюдження на територію України;
морально-психологічне забезпечення комплексних заходів Збройних Сил України з метою стримування можливого воєнного конфлікту, а саме морально-психологічне забезпечення проведення військових навчань (показ сили), проведення спеціальних операцій обмеженого масштабу (демонстрація сили), переведення військ визначеного району до вищих ступенів бойової готовності та інших заходів;
інформаційно-пропагандистське забезпечення проведення психологічних операцій, нетрадиційних способів ведення бойових дій;
морально-психологічне забезпечення відбиття локального вторгнення агресора на територію країни;
морально-психологічне забезпечення застосування ударів по воєнних об’єктах на території агресора для нанесення йому непоправних втрат з метою змусити його відмовитися від подальшого ведення війни;
морально-психологічне забезпечення підготовки і проведення оборонної операції на випадок воєнного конфлікту обмеженого масштабу;
морально-психологічне забезпечення стратегічного розгортання Збройних Сил України з початком повномасштабного воєнного конфлікту з метою відбиття агресії за підтримки України з боку дружніх держав і міжнародних організацій;
морально-психологічне забезпечення підготовки стратегічних резервів;
морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо надання допомоги населенню, органам державної влади та органам місцевого самоврядування в ході воєнного конфлікту та під час ліквідації його наслідків;
