Тема 1. Естетика як наука

 

Сфера естетичного і основні підходи до визначення  предмета, проблемного поля  та завдань естетичної науки.

Співвідношення предмета та методу естетичного пізнання. Плюралізм методів і проблема методологічного синтезу. Ідіографічний та номотетичний методи. Філософські методи в естетиці. Конкретно – наукові методи, експеримент. 

 Естетика в системі міждисциплінарних зв’язків. Естетика і філософія, мистецтвознавство, історія мистецтв, психологія, соціологія.

 

 

Тема 2. Антична естетика доби ранньої класики.

Естетичні аспекти космології та психології досократиків. Поняття Космосу та формування уявлень про прекрасне, піднесене та низьке, ритм, гармонію. Принцип тотожності макро - та мікрокосму, його естетичне значення. Вчення про душу: онтологічні засади та специфіка естетичного переживання. Поняття калокагатії.

Філософсько-естетичне вчення піфагорійців. Вчення про числа та космологічна естетика піфагорійців. “Музика небесних сфер”. Акустика Архіта. Вчення про душу. Роль музики в душевному очищенні, вдосконаленні людини та у гармонізації суспільних відносин. Вплив естетики піфагорійців на античне мистецтво.

Космологічна естетика Геракліта. Поняття гармонії, її діалектична природа. Художня творчість як наслідування об’єктивної діалектики космічної гармонії. “Прихована” та “явна” гармонія. Відносність прекрасного.

Естетичні погляди Демокріта. Міметична природа та суспільна обумовленість мистецтва. Природа художньої творчості.

 

Тема 3. Антична естетика класичної доби.

Естетичні погляди софістів. Поняття діяльності та її естетичні аспекти, “техне” як мистецтво. Риторика як загальна модель діяльності та художньої творчості. Релятивістське та суб’єктивістське тлумачення мистецтва та естетичного смаку. Ілюзорний характер мистецтва та ігрова природа естетичного сприйняття, їх гедоністична спрямованість.

Поняття мистецтва в філософії Сократа. Мистецтво як доцільна діяльність, її структура та діалектика. Благо як мета та системоутворюючий принцип мистецтва. Поняття калокагатії. Краса як організуючий принцип та мета діяльності. Релятивізм утилітарного тлумачення краси. Міметичний характер художньої творчості. Моральна спрямованість наслідування. Змістовний та формальний критерії досконалості твору мистецтва.

Філософсько-естетичне вчення Платона. Природа та активно-перетворюючий характер мистецтва. Краса та благо. Ідея загального блага як критерій краси одиничного та його естетичної оцінки.

Природа та суть поезії. Поняття мімезису в контексті платонівського вчення про ідеї. Критика мистецтва.

Задоволення як принцип естетичного переживання. Розрізнення розумного та нерозумного задоволення і критика гедоністичної настанови в естетичному переживанні. Морально-етична альтернатива гедонізму. Естетичне виховання.

Метафізичні засади естетики Арістотеля.

Природа та сутність мистецтва. Антропологічні чинники виникнення мистецтва. Природа та мистецтво: спільне та відмінне. Мистецтво як вдосконалення природи.

Вчення Арістотеля про мімезис. Здатність до наслідування як психологічний корелят дієвої та цільової причини – форми. Психологічні засади художньої творчості. Актуалізація здатності до наслідування, її основні етапи. Генезис художніх узагальнень та співвідношення видів художніх мистецтв. Трагедія як вищий рівень художнього наслідування. Розрізнення платонівської та арістотелівської концепції мімезису.

Арістотель про естетичне переживання. Реципієнт як психофізична єдність. Естетичне задоволення як етично визначене переживання. Види задоволення та їх функціональне розрізнення. Поняття катарсису, його суть та механізм дії. Естетичне переживання як розумна насолода. Розрізнення видів мистецтв за їх відношенням до естетичного переживання.

Морально-етичні та соціальні функції мистецтва.

 

 

Тема 4. Естетична думка еллінсько-римської доби.

Естетичні погляди ІV ст. до н.е.  - ІІІ ст. н.е. та їх зв’язок із художньою практикою. Поворот від метафізики до мистецтвознавства. Основні напрями досліджень: тлумачення твору мистецтва, художньої творчості та естетичного переживання.

Естетика Плотіна. Критика платонівського вчення про наслідування та гармонію. Метафізичні джерела краси та естетичного переживання. Психологічні основи художньої творчості та їх трансцендентні чинники.

Природа та суть художньої творчості і мистецтва. Мистецтво як сфера та продуктивний принцип абсолютного буття. Творча здатність природи та творча здатність митця. Містична практика як спосіб осягнення та залучення до творчої здатності природи.

 

 

Змістовий модуль 2.

 

 

          Тема 5. Естетика Середніх віків.

 

Особливості естетики Середньовіччя.

Критика мистецтва з позицій початкового християнства та його подальше виправдання. 

Проблема естетичних властивостей матеріального світу. Онтологічне спростування      предметно-чуттєвої реальності та теологічні передумови переосмислення відношення до        матеріального світу та його естетичних властивостей.

Категорія прекрасного в естетиці Середніх віків. Прекрасне як трансцендентне. Пропорційність, симетрія, гармонія як суттєві визначення прекрасного. Число як естетичний принцип. Естетика та метафізика світла та кольору. Проблема потворного.

Аналіз естетичного сприйняття. Реабілітація чуттєвого досвіду в контексті християнського теоцентризму. Гармонія як принцип естетичного переживання.

 

Тема 6. Еволюція естетичної думки епохи Відродження.

 

Естетичні уявлення Середньовіччя і художня свідомість Відродження. Співвідношення мистецтва та теології. Мистецтво як вид релігійного досвіду. Краса та благо.

Ренесансний пантеїзм та ідея мистецтва як відзеркалення природи. Об’єкт відзеркалення та його відношення до емпіричної реальності. Відзеркалення як активний пошук божественної форми. Поняття гармонії. Становлення уявлень про сутність та завдання поезії. Від наслідування природи до створення “другої природи”. Поезія та наука. Поезія як філософія моралі. Розрізнення поезії, етики, історії та історичного живопису. Моральний образ та життєвий досвід людини. Поезія як чисте задоволення.

Секуляризація, гуманізм та титанізм художньо-естетичної діяльності: від пошуку досконалої форми до її створення, ідея свободи творчості. Науково-раціоналістичні основи художньої творчості. Освіченість, майстерність і складність як критерії художнього та естетичної оцінки. Художній геній. “Проект” як основа художньої творчості.