Тема 7. Естетика Нового часу

 

Філософський раціоналізм та художня свідомість Нового часу. Розрізнення філософії та мистецтва. Ф.Бекон про відношення поезії до реальності. Концепція художньої творчості та поняття фантазії у Т. Гоббса. Ляйбніц про метафізику естетичного та естетичний смак. Б.Спіноза: культурно-історична та індивідуально-психологічна обумовленість мистецтва. Психологія естетичного переживання за Декартом; чуттєве та раціональне в естетичному переживанні.

Нормативна естетика класицизму. Буало про правила поетичної творчості та основні принципи класицизму. Опозиція класицизму: Х. де ла Куева, Оже.

Сенсуалістична естетика в Англії ХVІІІ ст. Поняття внутрішнього сприйняття, його природа та відношення до зовнішнього досвіду у Аддісона. Шефтсбері про раціональні аспекти внутрішнього сприйняття та їх роль в естетичному переживанні та художній творчості. Ієрархія краси, структура та динаміка естетичного сприйняття за Ф. Хатчесоном, Дж.Берклі та Г. Хоумом. Концепція естетичного смаку Д.Юма; структура внутрішнього сприйняття. Ірраціоналістичний сенсуалізм Е. Бьорка.

Новочасна естетика Франції. Дюбо про чуттєво-емпіричні основи мистецтва,його призначення та природу художнього генія. Дідро про роль практичного та чуттєвого досвіду у походженні естетичних ідей. Краса як “співвідношення”. Розширення естетичної проблематики в контексті поняття співвідношення. Мистецтво і наука. Мистецтво і реальність. Критика класицизму.

 

Тема 8. Естетика Просвітництва в Німеччині в другій половині ХVІІІ століття.

Філософське обгрунтування естетики О.Г.Баумгартеном. Естетичне в структурі пізнавального відношення, його зв’язок із раціональним пізнанням. Образ як форма естетичного пізнання. Мистецтво та реальність. “Всебічна ясність” та “єдність у різноманітному”- критерії досконалості художнього твору. Художній порядок як аналог раціонально-теоретичного.

Естетика і мистецтвознавство. І.І.Вінкельман: поняття естетичного ідеалу, принцип історизму, соціальна та природна детермінація мистецтва. Суперечності естетичних поглядів Вінкельмана. Г.Е. Лессінг: класифікація мистецтв, критерій розрізнення та умови взаємопроникнення. Проблема національного в класичному мистецтві. Відношення до естетики Арістотеля.

Натуралістична естетика В. Гейнзе. Онтологічний натуралізм. Краса як природна досконалість. Життєвість та чуттєва насолода як принципи естетичної оцінки. Критика класицизму.

Естетична феноменологія Г.Г.Гердера. Антропологічне тлумачення естетичного досвіду. Естетичне переживання та естетичний смак. Абсолютний дух як суб’єкт природно-історичного процесу. Природа та мистецтво як феномени абсолютного духу. Чуттєве та раціональне в художньому образі. Внутрішня будова твору мистецтва. Єдність суб’єкта естетичного переживання.

 

 

Тема 9. Класична Німецька естетика.

Естетика Канта. Місце і роль естетики в системі кантівської філософії. Трансцендентальний аналіз судження смаку. Аналітика прекрасного та піднесеного. Співвідношення естетичного та морально-етичного. Естетичний ідеал. Вчення про генія. Естетичні ідеї. Класифікація мистецтв.

Естетика Гете. Натуралістична та антропологічна критика трансценденталізму. Художня творчість як упорядковуюча діяльність: антиципація та фантазія. Діалектика художньої творчості: “наслідування”, “манера”, “стиль”. Гете і В.Гумбольт.

Ф.Шіллер: відношення до Канта і Гете. Поняття поетичної реальності. Краса як “свобода в явищі”. Типологія мистецтва і художньої творчості. Наївна та сентиментальна поезія. Криза культури та естетичне виховання. Ігрова природа естетичного. Гра, як спосіб подолання трагічного розколу людського буття.

Естетика романтизму: вихідні принципи. Ототожнення мистецтва та реальності. Природа поетичної реальності, конститутивна і синтезуюча функції мистецтва. Новаліс про поетичну уяву та її вираз. Ф. Шлегель про романтичну іронію. Історико-художня концепція романтизму.

Філософія мистецтва Ф.Шеллінга. Мистецтво в його відношенні до абсолюту, вчення про творчу геніальність. Мистецтво і природа: матеріально-предметний і ідеально-духовний аспекти співвідношення. Класифікація мистецтв. Історія мистецтва.

Естетика Гегеля. Мистецтво як саморозкриття абсолютної ідеї в чуттєвій формі і самовідтворення людини в зовнішньому світі. Прекрасне в природі та мистецтві, естетичний ідеал. Історія світової художньої культури, методологія дослідження. Символічне, класичне і романтичне мистецтво. Видова специфіка і системна єдність мистецтв.

 

Змістовий модуль 3.

 

Тема 10. Некласична естетика ХІХ століття.

Естетика позитивізму. О. Конт про пізнавальну та соціальну функції мистецтва. Естетична концепція І.Тена: поняття “естетичного факту”, “головного характеру”. Позитивістська естетика і натуралізм в мистецтві другої половини ХІХ ст.

Естетична метафізика А.Шопенгауера. Мистецтво і об’єктивація волі. Мистецтво і пізнання. Система мистецтв.

Естетика Ф.Ніцше. Мистецтво і “життя”. Природно-біологічні засади художньої практики і свідомості. “Воля до влади” як керівний принцип мистецтва. Діонісійське і аполлонівське в мистецтві. Класика та декаданс. Критика мистецтва в контексті ідеалу надлюдини.

Психологічна естетика. Г.Фехнер про предмет і завдання експериментальної естетики. Естетика як гедоніка. Методи експериментальної естетики. Принцип асоціації. Психологічна естетика Т.Ліппса. Поняття аперцепції, “вчування” та об’єкта естетичного переживання. Закони та принципи естетичної форми. К.Грос про тілесні основи вчування.

Естетичні погляди К.Маркса і Ф.Енгельса. Проблематика конкретно-чуттєвого опанування дійсності. Природа естетичної свідомості. Мистецтво в пізнанні світу. Мистецтво як соціальне явище. Проблематика художньої творчості.