Плутарх про майнові відносини серед спартанців

(Витяги)

Єгиптяни вважають, що Лікург приходив до них і переніс від них у Спарту виділення військового стану серед усіх інших станів; це виділення найбільше його вразило; виділивши також ремісників і майстрів, він зробив державний устрій міста Спарти справді прекрасним і чистим...

Лікург намагався також провести поділ рухомого майна, щоб зовсім знищити нерівність і суперечності суспільства, але коли побачив, що грома­дяни тяжко зносять пряму втрату свого майна пішов іншим шляхом і своїм управлінням вижив корисливість серед громадян. Насамперед він скасував всі золоті й срібні гроші і дозволив користуватися тільки залізними, але й вони, маючи велику вагу і об'єм, були тільки незначною цінністю, так що для них, на десять мін¹, потрібне було в домі велике приміщення, а возити їх доводилось на парному возі... Після того Лікург усунув з міста всі некорисні і зайві ремесла. Однак більшість з них зникла б, навіть якби ніхто їх не усу­вав, тому що продукти їх виробництва не знаходили собі збуту при таких державних грошах. Залізні гроші не мали обігу у інших еллінів і, будучи ви­сміювані, не мали в їх очах цінності, так що на них не можна було купити ніякого чужоземного дрібного товару; у спартанські гавані не привозилось торгових вантажів... не появлялось там ніяких майстрів золотих і срібних прикрас, тому що не було там відповідних для такої торгівлі монет.

Таким чином, втративши те, що її живило і підтримувало, розкіш по­малу сама собою вивелась. У людей, які надбали велике майно, не було ніякої переваги перед іншими, тому що у них не було можливості виставити своє багатство на показ; воно залишалось у них немовби замурованим в до­мі і без ужитку. Тому і звичайні речі, і все потрібне, як-от: ліжка, стільці, столи почали виготовляти найкращої якості самі спартанці, а з глечиків ла-конські, як говорить Крітій², мали найбільше застосування в походах... За­конодавець досяг також і того, що ремісники, звільнившись від виробницт­ва непотрібних речей, набули великої умілості у виробленні предметів необ­хідних...

(Ще одна постанова Лікурга) була спрямована проти розкоші: дахи в усіх будинках мали бути зроблені тільки сокирою, двері тільки пилкою; не можна було користуватися ніяким іншим інструментом.

₂ Міна егінська срібна = 630 г. Крітій — афінський олігарх періоду Пелопоннеської війни, один з «тридцяти тиранів».

Хрестоматія з історії стародавнього світу / За ред. академіка В. В. Струве. — Том II. — К, 1954. — С 95—96.

66

5'2-51

67

Б. Суспільно-політичний лад Афін