Методологія: поняття, структура

методологія - це сукупність підходів, методів та засобів пізнання державно-правових явищ, яка спрямована на отримання соціально значимих знань про них та організацію їх у певну систему

Мета методології: вивчення основних підходів, методів та засобів, а також набуття навичок їх застосування у ході проведення правових досліджень

Структура методології:

Ø концептуальний підхід - система прийомів і засобів пізнання, які визначають стратегічно наукового дослідження (матеріалістичні, дуалістичні, юснатуралізм, позитивізм)

 

Ø вчення про метод - спосіб пізнання державно-правових явищ, що складаються із системи прийомів, за допомогою яких виявляються закономірності її виникнення, функціонування та розвитку (обумовлені предметом)

 

Ø методика правового дослідження - це сукупність взаємоповязагих етапів, стадій, правил найбільш доцільно застосововуваних наукових методів, засобів пізнання, державно-правових явищ з метою виявлення цих явищ і створення системи значимих знань

 

Концептуальні підходи. Основні філософські підходи.

парадигма - це система світоглядних принципів та методологічних засад пізнання, відображених державно-правових явищ, що визначають ланку організації знань у певну систему (матеріалістичний, ідеалістичний, діалектичний, матеріалістичний, агностичний, метафізичний)

філософські підходи - це підходи, які визначають найбільш загальні параметри, засоби, напрями дослідження, вони є універсальними, є своєрідними ідеальними зразками чи моделлю дійсності

тип право розуміння - сукупність основних засад, що визначає певний підхід до розуміння змісту і сутності права

філософська категорія - поняття, що відображає найбільш загальні властивості, сторони, зв'язки предметів і явищ реальності та пізнання

матеріалізм - світ, первинною є матерія, а існування світу не залежить від світодомості субєктів пізнання	Вторинне світогляд, а першоматерія вогонь, вода, повітря, Все загальні форми матерії: рух, простір, час. Категорії: · буття (все, що реально існує); · матерія (обєктивна реальність); · рух (механічний, фізичний, хімічний); · спокій (форми рівновноваги); · речовина (має в основі масу спокою); · поле (немає маси спокою); · розвиток (рух у певному напрямку).
ідеалізм - світогляд, який ототожнює світ із свідомістю субєктивного пізнання (субєктивний ідеалізм) або стверджує про можливості існування ідеального дух. субєкта, що не залежить від субєкта (ідеалізм)	Категорії: відчуття, відображення, свідомість, дух, дума, уявлення, рефлекси, ідеальне, ідея, феноменологія, герменевтика, ідеалізм
діалектика - про розвиток, як безкінечний, поступальний, суперечливий процес, в якому домінує сходження від нижчого до вищого, старого до нового, малого до старого - вписати +++	розвязання суперечностей - перехід від одного якісного стану до іншого; розкриває закономірності, зв'язки між необхідними і випадковими, сущним і явищним, дійсне та необхідне, змістом та формою Категорії: причинно-наслідкова сутність і явище, зміст і форма, одиничне і загальне, кількість і якість, можливе і дійсне, необхідне і випадкове, частина і ціле
метафізика - про найбільш абстрактні мисленнєві проблеми буття та світогляду	Категорії: духовність, дума, божественне, використання форм та засобів свідомості, аналіз з позиції позасоціального, першопоштовх, мова, символи, сутність надприроднього, абсолютне, божественне, ідея

 

ЛЕКЦІЯ №2

Загальнологічні методи та засоби наукового дослідження.

логіка - наука про загально значимі форми та засоби мислення та пізнання

Предмет логіки: мислення

 

Основне призначення логіки: дослідження законів мислення; сприяє розвитку аргументованого мислення

 

Основні логічні прийоми:

ü аналіз - метод дослідження, який дозволяє поділити об'єкт на частини з метою вивчення структури, виявлення внутрішніх зв'язків

ü синтез - об'єднати частини об'єкта, властивості, зв'язки, що виокремлені в результаті аналізу та вивчення об'єкта як єдине ціле

ü абстрагування - дозволяє сконцентрувати увагу на суттєвих зв'язках, властивостях даного явища чи предмету при цьому відсторонитися мисленнєво від несуттєвих властивостей

ü узагальнення - дозволяє здійснити перехід від одиничного до загального від менш загального до більш загального

ü індукція - загальні висновки робляться на підставі дослідження окремого елемента даного класу в цілому

ü дедукція - знання про елемент класу виводять із знань про загальні властивості цього класу

ü аналогія - дозволяє на підставі подібних об'єктів класу за однаковими ознаками зробити висновок про їх подібність в інших ознаках

ü моделювання - метод, який дозволяє вивчити об'єкт, завдяки зразку, моделі, який які замінюють сам об'єкт

ü поняття - це форма мислення, завдяки якій здійснюються узагальнення та виявлення предметів і явищ будь-якого класу за суттєвими ознаками

ü класифікація - систематичний розподіл предметів за класами, на підставі загальної ознаки, який здійснюється таким чином, щоб кожний клас займав по відношенню до іншого чітко визначене, фіксоване місце

Основні формально-логічні закони:

· тотожності;

· виключення третього;

· несуперечності (суперечності);

· достатньої підстави (засади).

 

ЛЕКЦІЯ №3