Стаття 21. Релігійні обряди і церемонії

Релігійні організації мають право засновувати і утримувати вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця паломництва).

Богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії безперешкодно проводяться в культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій, на кладовищах, в місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах і будинках громадян, а також в установах, організаціях і на підприємствах за ініціативою їх трудових колективів і згодою адміністрації.

Командування військових частин надає можливість військовослужбовцям брати участь у богослужіннях і виконанні релігійних обрядів.

Богослужіння та релігійні обряди в лікарнях, госпіталях, будинках для престарілих та інвалідів, місцях попереднього ув'язнення і відбування покарання проводяться на прохання громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних організацій. Адміністрація зазначених установ сприяє цьому, бере участь у визначенні часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії...

 

 

ЩО ВМІЄТЕ, ТОГО НЕ ЗАБУВАЙТЕ,

А ЧОГО НЕ ВМІЄТЕ, ТОГО ВЧІТЬСЯ...

 

Заповіт Патріарха Київського І Всієї України Мстислава І

Мої дорогі й улюблені діти, внуки і правнуки, з великим напруженням останніх своїх сил, але при повній притомності й не позбавлений свідомості, хочу промовити до вас, насамперед до всіх дітей— майбутнього нашого. Хочу сказати всім про все, що на душі моїй тяжить... Або мовою Великого нашого пророка й борця за щастя й добробут людей на нашій «не своїй землі», борця за Вічні Правди й Істину Божу кажучи, нехай буде це також «і мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє»...

Ми почали відбудовувати державу, а Церква? Якщо не віддамо належного Богові й душам нашим, то залишимося без Віри, залишимося знову без держави. А коли і те, і друге треба відбудовувати, а це історична необхідність, то треба забути про злобу, заздрощі й інтрига. Шукаймо в серцях своїх християнську любов, миролюбство, бла-годатність розуму. Без цього не піде діло.

Чи Україна повинна мати кілька Православних Церков? На­явність кількох Православних Церков є дійсністю під сучасну пору. Це нездоровий стан. Вінтим гірший, що деякі Церкви навіть не підлягають своїм Першоієрархам, а підлягають тій Церкві, яка глумиться століттям над нашим народом, нашою Церков'ю і воліє бачити нас не вільними, арабами, якими можна буде відбудовувати втрачену імперію. Ми мусимо усунути такий ганебний і небезпечний для нашої нації стан. Не знаю, як і хто підготує ґрунт для національної єдності серед Православних Церков, але повинні найскоріше про це подумати Глави цих Церков, їм треба зійтися і побути разом так довго, аж поки не знайдуть усього потрібного для об'єднуючого Акта. А потім, на Соборі національному, при таємному голосуванні обрати ОДНОГО Предстоятеля, Патріярха Київського і всієї України. Не забуваймо при цьому і мрій Великих Митрополитів нашого народу: Петра Могили, Василя Липківського та інших.

Як Першопатріярх Київський і всієї України УАПЦ і Митрополит УАПЦ в США, як віком найстарший ієрарх і смиренний слуга Божий, закликаю всіх до Вас, Отців духовних і Владик, задля Господа Бога нашого, задля Вашого і ваших дітей майбутнього: допоможіть суверенній Україні в будівництві вільної і ні від кого незалежної Держави, допоможіть Об'єднаною Православною Церквою, з власним, вами обраним Патріярхом.

Ще, мої дорогі земляки, діти й собраття во Христі, молю вас і закликаю до братньої єдності та святого миру задля Бога, Спасителя нашого, задля нашого багатостраждального народу, задля великомучениці Церкви рідної і многостраждальної Матері України.

Об'єднання православних Церков України як історична необхідність, щоб історично вижити і закріпити своє місце серед вільних народів світу, є можливим, як не раз уже казав, лише довкола Української Автокефальної Православної Церкви як Церкви-Мучениці, яка ніколи не зраджувала свій народ і свою Віру. Жертви її всі ми знаємо. Треба глянути один одному в очі і сказати, що ми хочемо об'єднання, ми будемо його мати і, не відкладаючи, беріться за здійснення цієї Богові і народу нашому бажаної ідеї. На засадах чесності і чистоти перед Богом і народом нашим приступаймо до діла, мої рідні!

А коли запанує над світом розум, зверніться, як я звертався до його Святості Вселенського Патріярха, щоб скликати Вселенський Собор усіх Православних Церков світу. Мені не вдалося цього досягти. Іншим Церквам не спішиться. Моїм же наступникам заповідаю «стукати, аж поки не відчиниться Вам». Є велика потреба поговорити й про наші канони, і про кривди, заподіяні нашій Церкві, і багато інших суто християнських справ, дальшого спілкування наших Церков тощо.

Благословляю Вас на добробут, щасливе й радісне життя у своїй навіки вільній Державі!

Нехай ніколи матері наші не знають сліз! Нехай ніхто не знає горя...

На віки вічні, на віки вічні, на віки вічні.

АМІНЬ!

Ваш і Божий Слуга Мстислав Перший, Патріярх Київський і всієї України.

Червень, 1993 року Божого.Людина і світ.- 1993.- №3.-С.59- 61.

 

 

СУЧАСНІ РЕЛІГІЇ. НЕОРЕЛІГІЇ

РИТУАЛ У КРИШНАЇТІВ

Мантра-медитація

Медитація являє собою дуже важливий різновид діяльності для тих, хто бажає знайти щастя й звільнитись від усіх страждань та тривог.

Слово «медитація» означає «розумове споглядання», але в спогляданні повинен бути об'єкт. Щоб позбутись повсякденних тривог, що в них занурений розум, людині слід піднятися над матеріальним рівнем. Вона повинна спробувати закріпитись на трансцендентнім, духовнім рівні і зробити це можна, якщо постійно виспівувати Гос­подні імена, спілкуючись з Ним у такий спосіб.

У Господа, як свідчать різні релігійні писання, багато імен: Кришна, Рама, Єгова, Аллах, Будда та інші. Оспівування імен Господа очищувально впливає на людину і підносить її з матеріального рівня на духовний. В Індії протягом тисячоліть люди оспівують Господні імена у вигляді мантр.... Мантра є поєднання трансцендентних звуків, що звільнюють наш розум від тривог.

В оспівуванні Харе Кришна маха-мантри немає якихось твердих і безумовних правил. Найпрекраснішим у мантра-медитації є те, що мантру можна повторювати скрізь: дома, на роботі, в машині, автобусі чи метро — і робити це можна будь— коли.

Існує два основних різновиди оспівування. Особисту медитацію, під час якої людина користується вервицею, називають джа-пою. Коли ж людина співає, відгукуючись на спів інших, — таке оспівування називають кіртана. Кіртану звичайно супроводжує гра на музичних інструментах та плескання в долоні. Радять практикувати обидва різновиди оспівування, адже кожний з них дуже сприяє духовному поступові.

Для того, щоб практикувати перший різновид медитації, джапу, потрібна лише вервиця, тобто цупка нитка з нанизаними на неї 108 намистинами. Остання намистина, яка скріплює кінці нитки, має назву намистини Кришни.

Щоб розпочати медитацію за допомогою вервиці, затисніть на­мистину, першу за намистиною Кришни, між великим та середнім пальцями правої руки й прокажіть заразом усю маха-мантру: Харе Кришна Харе Кришна Кришна Кришна Харе Харе Харе Рама Харе Рама Рама Рама Харе Харе. Потім переходьте до наступної намистини, затискуйте її між тими ж самими пальцями і знову проказуйте маха-мантру. Продовжуйте перебирати таким чином намистини вервиці, повністю проказуючи мантру на кожній із них, аж поки ви не «пройдете» по колу всю низку з 1 08 кульок й не дійдете до намистини Кришни. Це означатиме, що ви завершили одне «коло» джапи. Оспівування одного «кола» звичайно повинно тривати близько семи хвилин, хоча спочатку воно може віднімати хвилин десять чи навіть більше. Не «читаючи» мантри на намистині Кришни, переверніть вервицю й продовжуйте повторювати мантру, перебираючи намистини одну за одною в зворотному напрямку. Почніть із одного—двох щоденних «кіл», поступово збільшуйте їх кількість, поки ви не досягнете рівня в шістнадцять «кіл», котрий є мінімальним для того, хто ста­виться до джапа-медитації серйозно й бажає стати відданим Господа Кришни.

На відміну од джапи, кіртана являє собою групову медитацію. Спів Харе Кришна мантри у кіртані виконують на якийсь мотив, і його можуть супроводжувати музичні інструменти. Кіртани можна влаштовувати в себе вдома з сім'єю та друзями, в гостях або ж на природі. Хтось один «веде» кіртан, тобто спочатку він виспівує Харе Кришна мантру, інші ж потім відгукуються на той самий мотив. «Заспівувач» співає знову—інші знову підхоплюють. Таким чином триває кіртана — оспівування мантри, яку повторюють знову і знову, збільшуючи духовне блаженство всіх, хто бере в цьому участь.

Перевага кіртани в тому, що ви слухаєте не лише своє власне оспівування, а й спів інших. Звичайно в кіртанах використано і такі традиційні індійські інструменти, як барабани й ручні цимбали, але якщо їх немає, можна скористатися тим, що є напохваті: коробка, яка може замінити барабан, що-небудь дзвінке — цимбали. Оспівування Харе Кришна маха-мантри наділить вас відчуттям надзвичайної свіжості, яка до того ж повсякчас зростатиме. Ви можете переконати­ся в тому самі. Спробуйте—но кільканадцять разів проказати будь-яке інше слово або ж фразу. Якщо ви знову й знову повторюватимете, скажімо, «Пепсі-кола», це набридне вам не більш як через якихось дві—три хвилини. Ви не знайдете в такому оспівуванні ніякісінького задоволення, і воно анітрохи не розважить вас. Звуки ж імені Кришни - трансцендентні, і його ім'я хочеться виспівувати ще і ще.

Бгаґавад-Ґіта, як вона є. -Л., 1990. - С. 787-797.