Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання в групі певних правил спільної роботи.
Хід:
Ведучий пропонує учасникам на занятті створити такі умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною. Для цього пропонує прийняти правила, які б цьому допомагали. Учасники вносять свої пропозиції методом мозкового штурму. Кожна пропозиція обговорюється і, якщо всі згодні, записується на аркуші.
Творче завдання «Спогади дитинства».
Мета: сприяти актуалізації дитячого досвіду дорослих для усвідомлення і розуміння проблем дитини.
Час: 40 хв.
Ресурси: ручка, папір
Хід: Ведучий пропонує учасникам озирнутися на своє минуле і пригадати своє дитинство у віці, в якому зараз дитина.
Завдання:
1. Пригадати себе у віці дитини.
2. Що для Вас було важливим?
3. Яким був характер, особливості поведінки?
4. Повертаючись у сьогодення, пригадайте ті вчинки дитини, які Вам не подобаються і уявіть, як би вчинили на їх місці.
5. Спробуйте знайти в кожному з цих вчинків такі сторони, які можуть викликати у Вас розуміння чи навіть відчуття радості, задоволення.
6. Подумайте про те, як саме поведінкові прояви дитини відображають її індивідуальність та до чого вона прагне.
Учасники розповідають про свої спостереження.
Метафора: «Трава».
Для того, щоб трава швидше виросла, не слід її постійно смикати, потрібно створити для неї сприятливі умови (поливати, оберігати від холоду, удобрювати тощо). Робити все обережно, з любов’ю.
Підсумок: Чи допомогли власні дитячі спогади подивитися по новому на світ дитини? Які враження від вправи?
Міні-лекція «Три шляхи у вихованні».
Мета: ознайомити учасників з різними підходами до сімейного виховання.
Час: 10 хв.
Три шляхи у вихованні дитини
№ | «Влада» | «Поступливість» | «Діалог» | |
1 | Суть | Дорослі переконані, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. | Батьки заради «святого спокою» поступаються дитині, хоча це суперечить їх відчуттям і потребам. Підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. | Батьки передають дитині важливі цінності, враховуючи почуття, потреби, думки дитини; допомагають дитині розкрити свої можливості, сприяють становленню її адекватної самооцінки. |
2 | Роль батьків | контролер; екзекутор; суддя; володар; поліцейський; кат. | Відсутність опору з боку батьків; «батьки слабкі, безпорадні». | порадник; співучасник; наставник. |
3 | Почуття дитини | страх; злість; гнів; несправедливість; кривда; приниження; сором. | «Я перемогла»; «Найважливіші мої почуття і потреби»; змішані почуття тріумфу та провини. | «Я можу сама прийняти рішення»; «Я можу бути відповідальною» “Я здатна багато на що, хочу спробувати свої сили». |
4 | Характерні прояви поведінки дитини | опір; брехня; покора; агресія; ворожість; бунт; лицемірство | крик дитини; плач; шантаж дитини; тиск. | задоволення собою; відчуття поваги до власної думки та до думки інших людей; високе почуття власної вартості; відповідальність за вчинки. |
5 | Можливі наслідки для дитини | відсутність бажання змінюватися; залежність від думки та оцінок інших; нездатність творчо мислити; нездатність самостійно вирішувати проблеми; занижена самооцінка; відсутність віри у власні можливості. | відсутність почуття безпеки; імпульсивний спосіб реагування; егоїзм; нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам; невміння працювати у колективі; проблеми у міжособистісних стосунках з педагогами, однолітками. | бажання співпрацювати з батьками; насолода від перебування разом з батьками; впевненість дитини у собі; повага до потреб та почуттів інших. |
6 | Можливі наслідки для батьків | почуття безсилля; почуття нездатності вплинути на ситуацію; незадоволення дитиною та собою. | неприязнь до дитини; безсилля; незадоволення собою як батьками; Незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. | задоволення собою як батьками; почуття близькості; радість від перебування разом з дитиною; приязні стосунки; можливість виразити своє незадоволення. |
7 | Наслідки для родини | холодність; неприязнь; емоційна відчуженість; ворожість; конфлікти. | відчуженість; холодність; неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини); небажання батьків та дитини бути разом. | менше конфліктів; дитина вчиться відповідальності та самостійності; розвиток конструктивних діалогічних стосунків; формування міцних емоційних зв’язків; вміння виявляти взаємну турботу та повагу. |
Поділ учасників заняття на 3 групи (назвати осінні місяці).
Учасники заповнюють бланк «Шляхи у вихованні». Визначити коротко:
- Суть
- Ролі батьків
- Почуття дитини
- Характерні прояви поведінки
- Думка дитини
- Можливі наслідки для дитини
- Можливі наслідки для батьків
- Наслідки для родини
Обговорення кожного шляху виховання. Який шлях скоріше сприяє формуванню агресивності?
Вправа на активізацію «Пошук спільного».
Мета: сприяти підвищенню психоемоційного тонусу групи та згуртуванню учасників.
Час: 5 хв.
Ресурси: м’яч.
Хід проведення:
Учасники стають в коло. Ведучий бере в руки м’яч і пояснює правила гри: «Той, у кого в руках м’яч, повинен якомога швидше перекинути його іншому учаснику, назвавши при цьому спільну з ним рису.» На першому етапі вправи ознаки подібності можуть бути зовнішні (наприклад, колір волосся), потім спільність інтересів, уподобань тощо.