Основою для визначення максимально можливого випуску продукції за рік служить середньорічна виробнича потужність підприємства і коефіцієнт її використання. Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий річний (добовий, змінний) випуск продукції (чи обсяг переробки сировини) у номенклатурі й асортименті за умови найбільш повного використання потужності обладнання та виробничих площ, застосування прогресивної технології й організації виробництва. Для виміру виробничої потужності використовуються натуральні й умовно-натуральні вимірники (тонни, штуки, метри, тисячі умовних банок і т.д.).
Розрізняють три види потужності:
1) проектну (передбачену проектом будівництва чи реконструкції підприємства);
2) поточну (фактично досягнуту);
3) резервну (для покриття пікових навантажень).
При визначенні поточної потужності обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) і середньорічну потужність підприємства.
Величина потужність залежить від багатьох факторів: кількості встановленого обладнання, технічної норми продуктивності ведучого обладнання, номінального фонду часу роботи обладнання і використання виробничих площ протягом року, номенклатури, асортименту і якості продукції, що виготовляється, нормативів тривалості виробничого циклу і трудомісткості виготовленої продукції (наданих послуг) тощо.
Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю ведучих виробничих цехів, дільниць або агрегатів, тобто за потужністю ведучих виробництв.