Аналіз та інтерпретація результатів повторного дослідження

 

Повторні результати за комплексною методикою ОБС.

Після проведення корекційно-розвивальних занять та заочного тренінгу батьківської ефективності. Були отримані наступні результати:

. По першій шкалі «Прийняття - нехтування» результати покращились у 3-х сім’ях

. По другій шкалі «Кооперація» покращився результат у кожній, тобто батьки почали прислухатись до дітей: 2 сім’ї - високий бал, 8 - середній.

. По третій «Симбіоз» були досягнуті середні бали. У 8-ми сім’ях бали покращились.

. По четвертій шкалі «Авторитарна гіперсоціалізація» отримані наступні результати: лише у однієї сім’ї не вдалось знизити цей показник, інші 9 сімей, по цій шкалі, показали середній результат.

 

Таблиця 3.1 Повторні результати опитування батьків за методикою ОБЦ (тестові бали подані у процентних рангах)

Сім’я

Результати по шкалам (%)

  1 2 3 4 5
Сім’я Онищуків 53.79 48.82 57.96 69.30 84.81
Сім’я Суховецьких 53.79 80.33 74.97 53.87 70.25
Сім’я Сірих 53.79 31.19 57.96 53.87 84.84
Сім’я Гаврилюків 53.79 48.82 57.96 53.87 70.25
Сім’я Лобурчиків 31.01 48.82 57.96 53.87 70.25
Сім’я Цимбалюків 53.79 48.82 57.96 53.87 70.25
Сім’я Коляновських 31.01 80.33 74.97 53.87 84.81
Сім’я Косачів 53.79 48.82 57.96 69.30 93.04
Сім’я Русих 31.01 80.33 74.97 53.87 45.57
Сім’я Хаверків 53.79 48.82 57.96 69.30 93.04
Загальний результат 46,9 56,51 62,9 58,5 76,17

 

5. По п’ятій шкалі «Маленька невдаха» - показники зменшились в усіх сімей, проте лише у однієї сім’ї вони мають середній результат. У інших сімей цей показник став на нижній межі високого рівня (таблиця 3.2)

 

Назва шкали Номер шкали «Прийняття-нехтування» «Кооперація» «Симбіоз» «Авторитарна гіперсоціалізація» «Маленька невдаха»
  1 2 3 4 5
Процентний ранг на початку обстеження батьків 48,6 32,3 48,3 80 94,9
Процентний ранг після проведення корекційної програми з батьками і дітьми 46,9 56,51 62,9 58,5 76,7

 

Отже, з отриманих результатів видно, що застосування комплексно-розвивальної програми щодо покращення взаємостосунків між батьками та дітьми, вплинуло на існуючу ситуацію, покращивши її.

Батьки стали більш емпатійно ставитись до своїх дітей, розуміти потребу, для подолання труднощів, у співпраці з ними (Рис. 3.2.1)

 


Рис. 3.2.1 Порівняльні результати діагностики батьківського ставлення у сім’ї у складних життєвих обставинах. (Методика А.Я.Варга, В.В.Століна)

 

І якщо зважати, що участь у програмі приймали сім’ї у складних життєвих обставинах то програма показала свою ефективність.

Аналіз результатів за методикою між особистісних відносин дитини Рене Жиля.

Після проведення корекційно-розвивальних занять щодо покращення взаємостосунків між батьками і дітьми були отримані наступні результати:

- у відношенні до матері покращились стосунки у чотирьох дітей, у однієї дитини вони перейшли з низького рівня у середній (таб 3.3).

 

Таблиця 3.3 Результати повторного обстеження за методикою дослідження між особистісних відносин дитини Рене Жиля

Ім’я дитини   № шкали

Рівень який характеризує конкретно-особистісні відносини дитини з іншими (%)

Рівень, який характеризує особливості дитини (%)

  I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII XIII
Ганна 80 50 35 40 45 30 50 65 45 50 60 60 35
Денис 70 35 35 40 45 10 45 55 20 55 70 55 75
Дмитро 65 25 20 35 50 30 30 40 35 60 65 35 45
Олена 80 55 60 45 50 45 60 60 45 65 55 45 45
Влад 85 60 60 40 50 55 55 70 65 55 65 45 55
Марина 85 30 0 40 50 50 60 45 45 35 25 40 60
Олександр 70 45 60 50 40 50 55 60 40 65 60 40 60
Яна 65 45 30 40 40 30 60 45 60 30 25 50 65
Максим 80 40 20 20 45 0 70 50 35 10 50 35 40
Оля 75 20 30 60 30 45 50 50 50 20 50 30 60
Сергій 80 0 0 65 70 55 60 45 60 45 55 40 50
Наталія 45 50 25 45 65 25 40 55 35 55 55 60 70
Загальні результати 73.3 37.9 31.25 43.3 48.3 35.4 52.9 53.3 44.6 43.8 52.9 44.6 55

 

- у дев’яти дітей покращився результат по відношенню до батька. У чотирьох дітей з низького він став середнім;

-   найкращі результати були отримані у зниженні агресивності дітей у дев’яти дітей він з високого рівня став середнім;

    знизився рівень прагнення до відособлення у однієї дитини він з високого став середнім, а у другої з середнього - низьким;

    реакція на фрустрацію також знизилась у трьох дітей з високого рівня до середнього.

Порівняльні результати за методикою Рене Жиля наведені у таблиці 3.4.

 

Таблиця 3.4 Порівняльні результати за методикою Рене Жиля

Назва та номер шкали «Відношення до матері» «Відношення до батька» «Агресивність» «Реакція на фрустрацію» «Відособленість»
  1 2 3 4 5
Відсотки на початку обстеження дітей 69,1 30,41 62,01 69,6 63,75
Відсотки після проведення корекційної програми з батьками і дітьми 73,3 37,9 52,9 44,6 55

 


Отож можна зазначити, що послаблення напруги у міжособистісних відносинах дітей з їх батьками зменшило показники відхилень у поведінці, покращило сприйняття батьків дітьми налагодило довірливіші відносини (Рис 3.2.2).

 

Рис.3.2.2 Порівняльні результати діагностики міжособистісних відносин дітей з сімей у складних життєвих обставинах. (Методика Рене Жиля)

 

Результати повторного обстеження дітей з сімей у складних життєвих обставинах за методикою Рене Жиля показали, що після проведеної роботи у більшості дітей знизилась агресивність-52,9%, також схильність до відособлення -55%, реакція на фрустрацію-44,6%, тоді як збільшився показник позитивного відношення до батька-37,9 і до матері-73,3%.

І якщо зважати, що участь у програмі приймали сім’ї у складних життєвих обставинах то програма показала свою ефективність.

 




Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: