Інтенсифікація буряківництва

Основним напрямом підвищення економічної ефективності буряківництва є послідовна інтенсифікація галузі. Різке підвищення врожайності цукрових буряків на основі інтенсивних факторів дасть змогу збільшити валове виробництво коренів і відповідно цурку, зменшити витрати на виробництво одиниці продукції. Крім того, можна буде скоротити посівні площі цукрових буряків у підприємствах, де їх концентрація в структурі сівозмін дуже висока, а також зосередити виробництво в найбільш сприятливих регіонах. Слід впроваджувати інтенсивну технологію вирощування цукрових буряків, що враховує особливості конкретної природо-кліматичної зони.

Раціональне розміщення і спеціалізація сільського господарства є важливим фактором інтенсифікації виробництва. Розміщення сільського господарства означає розміщення окремих його видів. Доцільність розміщення сільського господарства зумовлюється природними та економічними факторами, які тією чи іншою мірою сприяють виробництву певних видів продукції. Оскільки для розвитку рослин необхідні певні умови - склад та якість ґрунту, температурний режим, кількість опадів, - комплекс цих факторів визначає середовище, яке є основою розвитку сільського господарства.

Завдання раціонального розміщення сільського господарства - розподіл галузей і культур по території з метою найефективнішого використання природних умов, запобігання нераціональним перевезенням сільськогосподарських продуктів для потреб населення і промислової переробки, забезпечення комплексного розвитку сільського господарства, при якому в необхідних пропорціях поєднуються різні галузі з переважним розвитком головної з них. При розміщенні сільського господарства дуже велике значення має вибір сільськогосподарських культур, які мають відповідати принаймні двом вимогам: по-перше, максимально використовувати родючість ґрунту та інші природні умови даної території; по-друге, ефективно поєднуватись між собою та з іншими галузями господарства, результатом чого і є створення сільськогосподарського комплексу. При цьому в усіх випадках метою організації таких комплексів є максимальне виробництво високоякісної продукції з одиниці земельної площі при мінімальних затратах живої і уречевленої праці.

Розміщення визначається обсягом виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в певних регіонах, їх питомою вагою у валовому виробництві цієї продукції в масштабах країни. Територіальна форма поділу праці, розміщення зумовлюють спеціалізацію, яка знаходить свій прояв в організаційних формах, в посиленні галузевої та територіальної диференціації сільськогосподарського виробництва, що в кінцевому рахунку відображає розподіл виробництва різних видів сільськогосподарської продукції та галузей по території країни, економічних районах, зонах та підприємствах. Спеціалізація дає уявлення про головні галузі виробництва. Рівень їх розвитку, роль і значення в економіці господарства.

Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи підрозділах. Відповідно до цього спеціалізація характеризується й переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції. Показниками, що визначають спеціалізацію підприємства є: структура товарної продукції, структура валової продукції, структура виробничих витрат.

Інтенсивна технологія передбачає такі основні елементи: розміщення цукрових буряків у сівозміні після найкращих попередників, поліпшення системи основного та передпосівного обробітку ґрунту, високоефективне застосування науково обґрунтованих норм внесення органічних і мінеральних добрив, висів насіння районованих сортів із високою схожістю, що забезпечує механізоване формування густоти насаджень, застосування ефективної системи боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами рослин, впровадження прогресивних способів догляду за посівами, Збирання врожаю потоковим і потоково-перевалочним способами з мінімальними затратами ручної праці, раціональну організацію праці.

Для цукрових буряків найкращими попередниками в зонах достатнього зволоження є озима пшениця, що висівається після багаторічних трав одного року використання та раннього зайнятого або чистого пару. В зоні недостатнього зволоження цукрові буряки слід розміщувати після озимої пшениці, що висівається на чорному пару.

Одним із головних факторів підвищення врожайності цукрових буряків є система внесення добрив, що забезпечує надходження основних поживних елементів до рослин протягом усього періоду вирощування. Для одержання 350-450 ц коренів з 1 га на ґрунтах з низьким вмістом поживних речовин необхідно внести по 300-500 кг/га діючої речовини мінеральних добрив. Крім того, на 1 га вносять 30-40 т гною під попередники або безпосередньо під цукрові буряки.

Урожайність цукрових буряків значною мірою залежить від розвитку селекції та насінництва. Головним при цьому є виведення сортів і гібридів, що забезпечують високий вихід цукру з 1 га посіву, тобто поєднують у собі високу врожайність коренів та високий вміст цукру в них. Вирощування прогресивних сортів і гібридів цукрових буряків за інтенсивними технологіями повинне забезпечувати вихід цукру не менш, як 14-15%, що дозволить збільшити валове його виробництво, зменшити витрати сировини на одержання 1 т цукру.

Велику роль у підвищенні економічної ефективності функціонування цукрового комплексу відіграє організація сировинних баз цукрових заводів. Для оптимізації діяльності комплексу, з одного боку, необхідна концентрація виробництва цукрових буряків на мінімальній відстані від заводу, а з іншого - цукровий завод має бути наближений до сировинних місць. При цьому потужність заводів має бути розрахована на переробку всієї маси коренів в оптимальні строки, що дасть змогу знизити витрати на перевезення, вивільнити значну кількість транспорту, зменшити втрати при перевезенні та зберіганні, скоротити строки переробки коренів, збільшити вихід цукру при зменшенні витрат на його виробництво.

Повернемося до аналізу нашого підприємства, і прослідкуємо рівень інтенсифікації в СТОВ «Україна»

Таблиця 10. Рівень інтенсифікації буряківництва в СТОВ «Україна»

Для подальшого аналізу ми звели раніше обчислені показники інтенсифікації в одну таблицю, з якої видно, що у 2012 році у порівнянні з 2010 роком виробничі витрати на 1 га посіву збільшилися на 37%, затрати праці на 1 га посіву люд.-год. - на 38,73%, що свідчить про низький рівень інтенсифікації підприємства.

Не останню роль зіграло також підвищення матеріальних витрат в рослинництві (таблиця 8), зокрема на мінеральні добрива та насіннєвий матеріал. Проаналізувавши підприємство, можна зазначити що деякі показники знаходяться на низькому рівні, але в той же час підприємство має непогані передумови для розвитку.