Особливості розвитку перехідних економік. Економічна система України

Перехідна економіка(ПЕ)- особливий стан ек-ої системи на етапі її становлення (еволюції до зрілого врівноваженого стану) і реформування (еволюції до нової ек-ої системи, до нового врівноваженого стану).

Закономірності ПЕ: 1.втрата державою фун. одноособового розпорядження ек-ми ресурсами;

2.бюджетна криза що тісно пов’язана зі зміною стану держави в ек-ці.3.трансформаційний спад (глибока ек-на криза). Риси ПЕ:1.Несталість стану (несталість розвитку, коли зміни спрямовані на підвищення несталості системи, що існує, на її поступове перетворення на нову систему).2.Суперечливість (елементами ПЕ можуть бути ек-ні форми, притаманні і старій, і новій системам; крім того, особливе місце належить перехідним формам, які є виявом трансформації систем).3.Альтернативний х-р розвитку (несталість, суперечливість обумовлюють певну варіантність перехідних процесів).4.Історичність (специфіка перехідних процесів у різних країнах, що пов'язано з соціально-політичними, ек-ми, нац-ми, культурними та іншими особливостями регіону, країни). Специфічні закономірності розвитку ПЕ: 1.Інерційність - збереження у ПЕстарих ек-их форм, що свідчить про спадкоємність еволюційного процесу; 2.Інтенсивність розвитку нових форм як виявлення необоротності трансформаційних процесів у суспільстві. Суперечності ПЕ: між старим та новим у надрах самої ек-ої с-ми; між ек-ою і політикою, між ек-ою та ідеологією; політикою та ідеологією; між соц-ми верствами, що традиційно склалися, і тими, що зароджуються, тощо. Загострення цих суперечностей часто супроводжується бажаннями та закликами повернутися до попереднього стану (фізіократи, соціалісти-утопісти, сучасні ультраліві). Типи ПЕ: залежно від масштабів та х-ру перехідних процесів можна виділити: локальну ПЕ, коли трансформаційні процеси притаманні окремим країнам та регіонам, і глобальну ПЕ, що охоплює всі країни, людство в цілому; природно-еволюційний тип ПЕ і реформаторсько-еволюційний тип, коли природно-еволюційні процеси прискорюються або гальмуються реформами, що здійснюються в умовах ПЕ.

Найважливішою ознакою вітчизняної ек-ки є її трансформаційний х-р, пов'язаний з якісними перетвореннями основоположних засад суспільного життя. Як складова єдиного народногосподарського комплексу СРСР на кінець 80-х років XX ст. укрек-ка відрізнялась такими ознаками: тотальним директивним плануванням та адміністративним контролем над усіма сферами суспільного життя; переобтяженістю ресурсомісткими, екологонебезпечними базовими галузями; значною матеріале-, капітале- та енергомісткістю; техніко-технологічною відсталістю, несприйняттям ряду важливих напрямків НТП; гіпертрофованим розвитком військово-промислового комплексу; прихованою інфляцією, масштабним дефіцитом товарів та послуг тощо. Загальний стратегічний вектор розвитку Укр - розбудова змішаної соціально орієнтованої ек-ки 28 постіндустріального типу. Перехідний період, у який вступила ек-ка Укр на прикXX ст. пов'язаний з глибинними соціально-ек-ми перетвореннями, неминучим наслідком яких стала міжсистемна криза, що охопила всю систему суспільних відносин.

Міжсистемпа трансформаційна криза - криза, пов'язана з переходом ек-ої системи до нового якісного стану, радикальною зміною ек-их основ та інституційної структури суспільства. Трансформаційний спад ек-ки Укр (1990-2000) був викликаний низкою об'єктивних та суб'єктивних чинників (таких як залишкові чинники адміністративно-командної ек-ки, негативні чинники періоду реформування командно-адміністративної системи, об’єктивні чинники ринкової трансформації нац-ої ек-ки). З 2000 р. в Укр розпочалося поступове відродження ек-ки, що знаходить вияв у стабільному щорічному прирості ВВП. Водночас уповільнення ек-ої динаміки в 2004-2006 рр. стало наслідком впливу таких чинників: вичерпання інерції відновлювального зростання екстенсивного х-ру, набутої у попередні роки, коли відбувалося підвищення ек-ої активності після глибокого та тривалого трансформаційного спаду; погіршення зовнішньої кон'юнктури та втрати укрекспортерами частини зовнішніх ринків; різкої номінальної ревальвації гривні, її перманентної реальної ревальвації та надмірно різкого зниження рівнів тарифного захисту, які спричинили послаблення позицій укртоваровиробників на зовнішніх ринках і витіснення їх із частини внутрішніх ринків через суттєве збільшення приросту імпорту; значного підвищення фіскального тиску на суб'єктів господарювання у яке відбулося внаслідок перегляду дохідної частини державного бюджету та скасування переважної частини податкових пільг; негативного впливу фіскалізації ек-ки на інвестиційні процеси, різкого сповільнення інвестиційної активності та відпливу інвестиційних ресурсів з інноваційне орієнтованих галузей промисловості, що привело до утвердження традиційно сировинної моделі вітчизняного виробництва та експорту.

Стратегічним пріоритетом розвитку вітчизняної ек-ки на сучасному етапі є перехід до людиноцентричної моделі суспільного прогресу та перетворення людського ресурсу в його інтелектуальній, інноваційній та інформаційній складових на пріоритетний напрям капіталовкладень.