Розкриття понять «термін» та «екологія»

ВСТУП

 

На сучасному етапі розвитку цивілізації, коли питання безпеки навколишнього середовища набули надзвичайної ваги й актуальності, на межі технічних, природничих і гуманітарних наук виникають такі дисципліни, як соціальна екологія, екологічна етика, естетика, культура, психологія. Не оминули своєю увагою екологічну проблематику й лінгвістику: з’ясовано особливості формування екологічної терміносистеми української мови (С.В. Овсейчик); досліджено термінотвірні механізми й окремі тематичні групи екологічної терміносистеми англійської мови (Т.А. Алесенко, І.Г. Гусєва, Н.Г. Кантишева, М.А. Ковязіна, О.М. Іващишин); розглянуто інноваційні процеси в лексиці екологічної сфери сучасної англійської мови (Е.Г. Балюта, Ю.А. Зацний) тощо.

У теорії та практиці перекладу малодослідженою є специфіка перекладу екологічної термінології в текстах присвячених екологічній тематиці, що значно ускладнює процес розпізнання екологічної лексики у вихідному тексті, а отже і впливає на вибір адекватних способів її перекладу.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення екологічної термінології з позицій перекладознавства для вироблення адекватних способів її відтворення в текстах різного типу.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей перекладу екологічної термінології в різних типах текстів екологічної тематики.

Досягнення мети дослідження передбачає вирішення таких основних завдань:

уточнити поняття «термін», «термінологія», «екологія», «екологічна термінологія» та «текст екологічної тематики» з позицій перекладознавства;

визначити способи найбільш адекватні для перекладання екологічної термінології;

використати означені прийоми для перекладу екологічної термінології, що походить з обраних статей публіцистичного стилю екологічної тематики.

Об’єктом дослідження є екологічна термінологія в текстах різного типу, присвячених екологічній тематиці.

Предмет вивчення - способи та прийоми перекладу екологічних термінів у різних типах текстів екологічної тематики.

Матеріалом дослідження слугували англомовні оригінали статей публіцистичного стилю на екологічну тематику, що містяться у спеціалізованих і неспеціалізованих періодичних інтернет-виданнях.

Методи дослідження. Основним методом дослідження була дефінітивна методика, що слугувала для вичленування основних способів перекладу екологічної термінології в текстах екологічної тематики; тезаурусна методика - для виявлення, з одного боку, універсальних, з іншого, - етноспецифічних елементів семантики екологічної термінології.

Теоретична значущість даного дослідження визначається обґрунтуванням необхідності вивчення екологічного дискурсу з позицій перекладознавства. Застосований у роботі підхід дозволяє розглядати одиниці термінології як у межах однієї національної культури, так і в інтеркультурному плані.

Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути використані при перекладі, аналізі й редагуванні перекладів текстів екологічної тематики.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГЛОМОВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Розкриття понять «термін» та «екологія»

 

Результатом розвитку цивілізації, засобом фіксації фактів її історії та одним із засобів її формування є мова і, насамперед, спеціальна термінологія - сукупність лексичних одиниць (термінів) спеціальних галузей знань, що утворює особливий пласт словникового складу, найбільш легко піддається свідомому регулювання та впорядкування. Саме в спеціальній термінології найбільш наочно виявляється зв'язок розвитку мови з історією матеріальної і духовної культури народу.

Бурхливе зростання науково-технічних знань в наші дні відбився в тому, що понад 90% нових слів, що з'являються в сучасних мовах, складає спеціальна термінологія. Все більше число термінів проникає в загальновживаний мову, а термінологічні проблеми роблять все більший вплив на мову в цілому, тому вивчення становища в області спеціальної лексики стає все більш важливим для розвитку мови. Стрімкий розвиток науки і техніки кінця XX століття викликало порушення екологічної рівноваги, природних явищ і процесів в атмосфері нашої планети, зробило забруднення навколишнього середовища глобальною проблемою. Це призвело до того, що з'явилися нові терміни, що позначають ці процеси і способи боротьби з ними.

Термін (від лат. terminus - кордон, межа) - слово або словосполучення, що позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності. Термін входить в загальну лексичну систему мови, але лише за посередництвом конкретної термінологічної системи (термінології) [1, 61]. Під терміном ми розуміємо слово або словосполучення, що має спеціальне значення, яке формує і виражає професійне поняття і застосовується в комунікативному процесі суспільного виробництва. Термін не тільки пасивно реєструє поняття, він впливає на це поняття, уточнює його, відокремлює від суміжних уявлень. Неправильне ж вживання термінів або їх непотрібне нагромадження тільки відділяє нас від науки, перегороджує доступ до знання.

Термін як лінгвістична одиниця літературної мови входить, поряд із загальновживаними словами, в систему цієї мови і займає в ній певне місце серед інших одиниць того ж рівня на підставі власних мовних характеристик. Інакше кажучи, і термін, і звичайне слово підкоряються загальним законам, властивим даній системі мови, є лексичними одиницями, тобто являють собою двосторонні одиниці мови, що мають план вираження і план змісту [3, 182].

Спеціальним поняттям екологія позначається комплексна наука про виживання в навколишньому середовищі (М.М. Мусієнко, В.В. Серебряков, О.В. Брайон та ін.). Утворення екології як науки відноситься до середини 19 століття. Термін «екологія» був запропонований і введений в наукову літературу в 1866 році німецьким натуралістом Е. Геккелем. Слово «екологія» утворено від грецького oicos - «дім», «житло» і logos - «наука». У ХIХ столітті нова наука займалася вивченням взаємозв'язку організму і середовища [8, 182].

Поступово, до кінця 20-х рр. ХХ ст. об'єктом екологічних досліджень став комплекс живих істот (екосистема), включаючи людину, взаємодіючих з середовищем. Необхідно відзначити, що виокремлення центральних понять даної науки і формування її термінології припадає на кінець ХІХ ст. - Першу третину ХХ ст.

Трансформація науки «екологія» з науки про взаємозв'язок організму і середовища в науку про структуру природи, роботі живого покриву Землі і його цілісності сталася приблизно в 40-50 роки ХХ століття. Екологія як наукова галузь знання сформувалася на стику таких дисциплін, як географія, біологія, хімія, гідрологія, гідрографія, фізика, медицина, метеорологія, геологія і т.д., що свідчить про міждисциплінарному характері екологічної науки як наукової дисципліни [19, 366].

Великий внесок у розвиток понятійного апарату екології зроблений британськими вченими, які ввели такі терміни, як екосистема (А. Тенслі, 1935), екологічна ніша, екологічна піраміда (Ч. Елтон, 1927); американськими вченими, що розробили поняття мікрокосм (С. Форбс, 1887), сукцесія (Г. Каульс, 90-і рр. XIX ст.), клімаксове співтовариство (Ф. Клементс, 1916); російськими екологами, які ввели поняття і терміни біологічний комплекс (А.Н. Бекетов, 1896), популяційні хвилі (Н.В. Тимофєєв-Ресовський, 1928), біогеоценоз (В.М. Сукачов, 1944), а також запропонували свою інтерпретацію змісту понять біосфера і ноосфера (В.І. Вернадський).

Методологія дослідження таких складних утворень як екосистема спричинило за собою зближення в рамках екологічних досліджень природничих і гуманітарних наук, а також фундаментальної та прикладної наукової діяльності. В результаті до кінця ХХ - початку ХХІ ст. екологія трансформувалася в комплексну інтегративну науку, об'єднуючу кілька десятків розділів і напрямків. Різноманіття відгалужень сприяло появі та розвитку нових понять, а значить і термінів їх позначають: аутоекологія, популяційна екологія, синекологія, географічна або ландшафтна екологія, глобальна екологія, екологія мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин, людини, сільськогосподарська екологія, промислова або інженерна екологія, загальна екологія, екологія суші, прісних водоймищ, морська екологія, хімічна екологія і т.д. Виділяють також аналітичну та динамічну екологію, історичну та еволюційну екологію, в системі екології людини існує соціальна екологія.

Таким чином стрімкий розвиток науково-технічних знань в наші дні призвів до того, що більшість нових слів в сучасних мовах, складає спеціальна термінологія. Термін, як слово або словосполучення, позначає поняття спеціальної галузі знання. Все більше екологічних термінів проникає в загальновживану мову, а екологічні проблеми роблять значний вплив на повсякденну мову, в той час як екологія, як наукова дисципліна, набула міждисциплінарного характеру й трансформувалася поступово в комплексну інтегративну науку.