Особливості цінностей молоді

За результатами досліджень західних психологів на розвиток і формування цінностей впливає ціла низка зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішнього відносятся, наприклад, елементи мікросередовища (групи, референтні групи) і макросередовища (соціальні ролі, засоби мас-медіа, соціальні інститути). До внутрішніх факторів можна віднести особливості темпераменту, задатки, здатності, рівень розвитку самосвідомості й вік, на якому в даному розділі ми зупинимося більш докладно [6].

За даними більшості сучасних вітчизняних періодизацій психічного розвитку віковий період, що цікавить нас, від 18 до 22 років, прийнято відносити до юності (Г.С. Абрамова) або пізньої юності (Б.С. Волков).

Кордони юності пов'язують із віком обов'язкової участі в суспільному житті. Юнак повинен взяти на себе відповідальність за пристрій життя, у тому ступені, у якому це можливо в конкретних соціальних умовах. "І з цього погляду, юність – це вік участі у виборах в органи державної влади" [2, стр.506]. У даний віковий період індивід характеризується підвищеною емоційною сензитивністтю й сугестивністтю, у цей період соціальний індивід також виробляє свої ідеали й ціннісні пріоритети.

У психології одним з найважливіших процесів, що відбуваються в юнацькому віці, прийнято вважати формування ціннісних орієнтації. Процес трансформації соціальних цінностей в особистісні здійснюється через момент практичного включення суб'єкта в соціальні відносини, у тому числі політичні вибори. Будучи основою моральної свідомості, цінності впливають на життєвий вибір юнацтва, проявляються в конкретних вчинках і справах (Л.И. Божович, Б.С. Братусь, С.Н. Иконникова, И.С. Кін, Н.А. Коваль, А.А. Комлев, С.Б. Каверін, В.В. Комарів, В.Т. Лисовский, И.А. Савенкова, В.И. Слободчиков, Д.И. Фельдштейнйін) [2].

Таким чином сучасні вітчизняні дослідження, присвячені особливостям цінностей студентів підтверджують, що ціннісні орієнтації мають смислоутворюючу й регуляторну функції в юнацькому віці [22].

Поняття електорального вибору в політичній психології

Електорат визначається як коло осіб, що володіють правом голосу при виборах в органи державної влади [15].

Вважається, що електорат має багато соціальних і психологічних параметрів, які стають об'єктом емпіричних досліджень. У транзитних культурах, куди відносяться, у тому числі й Україна, участь населення в політичному процесі фактично обмежується формуванням електорального вибору (участь або не участь у виборах; обранням в органи влади конкретної політичної сили) і його втілення в електоральній поведінці [18].

Д.Б. Ольшанський розглядає електоральний вибір як результат роботи політичного мислення – форми свідомого продуктивного відображення й переробки людиною процесів й явищ навколишньої політичної реальності у вигляді суджень, висновків, рішень, умовиводів і виборів [13].

Політичне мислення містить у собі не тільки когнітивні, але й емоційно-оціночні механізми, що мають власний онтологічний статус. Спеціальний аналіз сучасного політичного мислення, що здійснений в 90-х роках

О.О. Хвостовим довів, що зміст політичного мислення визначається не стільки логічними механізмами, скільки установками, цілями й цінностями [13].

Отже, можна зробити висновок про наявність взаємозв'язку між особливостями цінностей індивіда та його електоральним вибором.