Дослідження цінностей й електорального вибору в політичній психології

Перші дослідження цінностей були пов'язані з початком становлення концепції політичної культури й політичної свідомості (складовій частиною якої вважалися цінності) на початку 60–х років політологами Г. Алмодомі С. Вербою, а також з популяризацією теорії цінностей М. Рокіча. Вивченням цінностей у контексті політичної культури й політичної свідомості займалися соціологи й політологи, що прагнули встановити, чому виборці роблять той або інший політичний вибір для створення науково-узагальнених прогнозів [13]. Проте результати їхніх досліджень носили більшою мірою констатуючий, а не пояснювальний характер.

Пізніше до даних досліджень стали залучати й психологів. Але навіть за кордоном, протягом тривалого часу предметом політико-психологічних досліджень залишалася особистість політичного лідера, але не психологічні особливості електорату.

У повній мірі роль цінностей в електоральній поведінці та електоральному виборі були розглянуті в 90–х роках у роботах доктора психології Ш. Шварца. На основі власної концепції про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій й універсальності базових людських цінностей, а також на базі розроблених ним методик "Ціннісні орієнтації" й "Профілі особистості" Шварц здійснює низку досліджень, присвячених особливостям цінностей виборців. Ним була досліджена роль цінностей у політичній орієнтації виборців (Іспанія,1995р.); особливості соціально – політичних цінностей виборців у країнах Східної Європи (1996р.). У цей же час учений публікує роботи, присвячені впливу ціннісних пріоритетів на поведінку людини. В 1998 р. виходить публікація статті Ш. Шварца й Р. Барнеа, у якій описане дослідження цінностей виборців – прихильників різних політичних сил в Ізраїлі. У результаті даного дослідження проілюстровано, те, що особливості організації цінностей відбиваються в політичних перевагах виборців й якісно впливають на електоральний вибір.

Деякі з теоретичних і практичних розробок Ш. Шварца були покладені в основу нашого дослідження.

Таким чином, можемо зробити наступні висновки до першого розділу нашої роботи:

По-перше, проблема цінностей і ціннісних орієнтацій є предметом вивчення низки наук. У психології поняття цінності й ціннісні орієнтації часто використовуються як однозначні. Проте для вивчення окремих індивідів прийнято використовувати поняття "ціннісні орієнтації", а для дослідження характеристик суспільства, культур чи окремих соціальних груп використовують термін "цінності".

По - друге, у радянській психології та психології країн СНД склалася традиція розгляду ціннісних орієнтацій як складової спрямованості особистості, що відображається через установки, відносини й змісти індивіда. У зарубіжній психології більшою мірою операціоналізували поняття "цінності", яке розуміється як являють, що представляють собою керівні принципи життя.

По - третє, цінності є ідеологічною, політичною й моральною базою, що регулює поведінку індивіда практично у всіх соціальних процесах й феноменах.

По - четверте, починаючи з 60-х років ХХ століття в політичній психології, та інших суспільних науках цінності розглядаються як фактор, що регулює та впливає на політичну активність, сприйняття, поведінку та електоральний вибір індивіда.

По - п’яте, одним з найбільш успішних прикладів вивчення цінностей є концепція про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій Ш. Шварца. За нею існують два рівня організації цінностей: рівень «нормативних ідеалів», що виражає культурні, статичні цінності, та рівень «індивідуальних пріоритетів», який складається з цінностей залежних від групового тиску й які співвідносяться з конкретними вчинками людини.

По - шосте, у своїй роботі ми розглядаємо цінності як стандарти, переконання, які регулюють життєвий вибір індивіда, у тому числі електоральний вибір.

У наступному розділі розглянемо результати емпіричного дослідження особливостей цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором.

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ З РІЗНИМ ЕЛЕКТОРАЛЬНИМ ВИБОРОМ.

Організація дослідження

Мета дослідження – виявити особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором.

Завдання:

1. Вивчити електоральні переваги студентів.

2. Проаналізувати особливості цінностей студентів з різним електоральним вибором.

3. Виявити значимі розходження між цінностями студентів з різним електоральним вибором.

У дослідженні взяло участь 92 студента у віці від 18 до 22 років. Серед них представники природничих, гуманітарних і технічних факультетів.