Аналіз результативності експериментальної методики

 

Основне завдання нашого дослідження ми вбачали в тому, щоб при комплексному підході сформувати та поглибити уявлення дітей про професії, засоби та предмети праці представників різних професій, розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різних професій, виховати дисциплінованість, працьовитість, відповідальність за результати праці. Крім того ми хотіли показати, як впливає використання профорієнтаційного матеріалу на розвиток профорієнтаційних інтересів, пізнавальної сфери молодшого школяра, а також як потрібно добирати цей матеріал у відповідності до вікових та індивідуальних особливостей дітей, їхнього психічного розвитку.

Однією з дидактичних умов ефективного використання профорієнтаційного матеріалу є цілеспрямоване та системне його використання у навчально-виховної роботі учнів початкової школи, що забезпечує неперервність процесу засвоєння і поглиблення знань молодших про професії, розвитку інтересів та важливих якостей особистості.

На початку експерименту аналіз спостереження, анкетування та тестування, творчої роботи показали, що учні поверхнево володіють профорієнтаційним матеріалом; допускають помилки коли: потрібно обґрунтувати відповідь, описати та класифікувати профорієнтаційне явище, здійснити такі логічні операції порівняння, узагальнення, розв'язують завдання творчого змісту.

Розроблена експериментальна методика дозволила 11% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 32% збільшилась кількість тих респондентів, які досягнули рівня середній.

Основними науковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтована методика роботи, ядром якої є профорієнтаційний матеріал, а також визначення педагогічних умов його використання в навчально-виховному процесі.

Якщо звести результати констатувального та формувального експерименту в одне ціле, то можна одержати графік наступного виду.

Графік. Графічне зображення динаміки обізнаності молодших школярів з профорієнтаційним матеріалом, %

 

У ході експерименту проаналізовані існуючі програми, виявлено найбільшу профорієнтаційну спрямованість однієї навчальної дисципліни початкової ланки освіти ─ "Трудове навчання". Встановлено, що трудове навчання, читання, рідна мова мають найоптимальніші потенційні можливості щодо використання профорієнтаційного матеріалу.

Доведено, що підвищення ефективності якості сформованості уявлень учнів про професії, засоби праці, формуванню таких якостей особистості, як працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці передбачає необхідність систематичного та цілеспрямованого застосування профорієнтаційного матеріалу у навчанні, вихованні та розвитку учнів початкових класів, доповнення навчальною інформацією профорієнтаційного змісту, що розкриває взаємозв'язки та важливість різних видів професій у житі суспільства.

В основу формувального експерименту було поставлено технологію застосування профорієнтаційного матеріалу в навчально-виховному процесі початкової школи. Отримані результати дозволяють судити про те, що система профорієнтаційної роботи, яка передбачає цілеспрямованого, систематичного використання ефективних методів та форм навчання та виховання, дозволяє зміцнити профорієнтаційні інтереси учнів, поглибити знання та уявлення про коло відомих професії, їх важливість та незамінність, а також активізувати сприймання та відтворення навчально-виховної інформації школяра від пасивного до активної участі в ній.

Якісно-кількісний аналіз контрольного зрізу підтвердив ефективність проведеної дослідницько-експериментальної роботи - в абсолютній більшості учнів переважає високий та середній рівні сформованості професійної орієнтації.

 

Висновки

 

Проведене експериментальне дослідження засвідчило, що застосування розробленої системи заходів щодо професійної орієнтації позитивно вплинуло на рівень сформованості професійної орієнтації молодших школярів.

У здійсненому дослідженні було вивчено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, уточнено зміст професійної орієнтації, його складові, встановлено функції, принципи та джерела профорієнтаційної інформації.

У дослідженні визначено, що основними дидактичними умовами, які забезпечують ефективність використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі початкової ланки освіти є:

- дотримання критеріїв: доступності, цілеспрямованості та систематичності;

- емоційної насиченості та особистісної значущості профорієнтаційного матеріалу для учнів;

- зв’язку із життям;

- різноманітності форм та методів.

Дуже важливим фактором при використанні профорієнтаційного матеріалу є такі методи роботи як: розповідь, бесіда, читання спеціальної літератури, перегляд телефільмів. Всі вони займають не останнє місце і не позбавляють школярів у можливості розширити свої профорієнтаційні інтереси.

Визначну роль надано характеристиці особливостей профорієнтаційного матеріалу, запобіганню типовим помилкам при підборі та застосуванні його в початковій школі.

Дослідження показало, що основними критеріями сформованості уявлень про профорієнтаційне середовище виступають:

─ сформованість уявлень про світ професій;

─ орієнтація в атрибутах, засобах та предметах праці представників різних професій;

─ розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різного професійного середовище;

─ працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці.

У процесі діагностичного рівня сформованості в учнів професійної орієнтації Доброводівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів встановлено, що в експериментальному класі високий рівень мають 20% школярів, середній — 32%, низький — 47%, відповідно у контрольному - 10% школярів з високим рівнем якості знань, 28% - з середнім і 62% з низьким. Як бачимо майже не існує істотної відмінності.

Поглиблене вивчення аспектів професійної освіти молодших школярів показало, вона виступає в системі навчально-виховного процесу важливою ланкою пропедевтичної професійної орієнтації, забезпечує орієнтацію учнів у широкому спектрі профорієнтаційних явищ, всесторонній розвиток особистості учня.

Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень профорієнтації сформовано у 31% учнів, середній - у 64% та низький -5%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості профорієнтації змін майже не відбулося.

Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:

- комплексне використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі;

- залучення сім'ї та громадськості до професійної орієнтації;

- формувати банк профорієнтаційної інформації для дітей молодшого шкільного віку;

- інтенсифікацію професійної орієнтації;

- використання різноманітних форм за змістом та організацією.

Дослідження підтвердило гіпотезу - навчально-виховний процес буде значно ефективнішим, якщо краєзнавчий матеріал на уроках у початкових класах використовуватиметься з дотриманням основних дидактичних вимог.

Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають такі аспекти проблеми як формування інформаційного "банку" профорієнтації для вчителів початкових класів з врахуванням регіонального аспекту.