Підйом та спуск потерпілого

Потерпілий може знаходитися за спиною супроводжуючого в спеціальній петлі (рюкзаку) або йти біля нього відповідно до умовної травми, про що вказується в Умовах.

Підйом або спуск потерпілого із супроводжуючим проводиться на подвійній транспортній мотузці, без супроводжуючого – на одинарній.

Під час спуску потерпілого для контролю швидкості на транспортній мотузці використовується гальмівний пристрій. На схилах стрімкістю більше 50º на транспортній вірьовці працює учасник, дві руки якого знаходяться до гальмівного пристрою.

Транспортна мотузка підстраховується схоплюючим вузлом (подвійна – з подвійного репшнура) або технічним пристроєм, допущеним ГСК.

Гілки подвійної транспортної мотузки повинні бути з’єднані вузлом, а кінці (довжина не більше 1 м), що виходять із нього, закріплюються до супроводжуючого й потерпілого у блокування ІСС. Можливе використання двох вусів зі спільним вузлом, які одинарними кінцями кріпляться до супроводжуючого і потерпілого, а до здвоєного вузла кріпиться карабіном подвійна транспортна мотузка, або вона проходить через рухомий блок (карабін), закріплений у подвійний вузол, при виконанні прийому «довгий поліспаст».

При кріпленні кінця транспортної мотузки до потерпілого та/або супроводжуючого не в грудну частину блокування повинна бути забезпечена його фіксація схоплюючим вузлом чи технічним пристроєм (від перекидання). Кінець транспортної мотузки повинен бути закріплений у точкову опору.

Учасник, який контролює транспортну мотузку при спуску потерпілого, і всі учасники, які піднімають потерпілого (працюють із транспортною та поліспастною мотузками), повинні знаходитися на самостраховці.

Потерпілий та супроводжуючий(-і) забезпечуються командною та суддiвською страховками, кожному одна з них.

Умовами може задаватися наявність суддівських страховок замість деяких командних.

На схилах стрімкістю до 50° можливий підйом або спуск потерпілого із супроводжуючим на самостраховці до перил без командної страховки.

Транспортування потерпілого в ношах (коконі) на схилах крутизною до 50° здійснюється лише з двома супроводжуючими.

Підйом та спуск потерпілого в ношах (коконі) без супроводжуючого дозволяється робити лише за відсутності рельєфу на ділянці перешкоди (у повному висі). В іншому випадку обов’язкова наявність супроводжуючого.

При транспортуванні потерпілого на ношах на етапах спуск, підйом вуса «павука» з’єднуються транспортним карабіном, а коротка з’єднувальна мотузка не застосовується. У коконі три точки продовжуються й з’єднуються транспортним карабіном. Потерпілий приєднується до цього з’єднання своєю короткою самостраховкою. Один кінець транспортної мотузки кріпиться до з’єднання вусів «павука», інший кінець – до супроводжуючого (можливе використання двох вусів зі спільним вузлом або до здвоєного вузла транспортної мотузки кріпиться короткий вус самостраховки супроводжуючого та транспортний карабін з’єднання павука чи кокона). Ноші (кокон) повинні розміщуватися перед супроводжуючим між ним і схилом на рівні поясу-грудей супроводжуючого.

Підйом із двома супроводжуючими може виконуватись як з активним, так і з пасивним потерпілим. Супроводжуючі повинні знаходитись по обидва боки відносно потерпілого (нош, кокона), запобігати чіплянню потерпілого (ложа нош, кокона) за рельєф. Інші вимоги аналогічні підйому або спуску з одним супроводжуючим.

На схилах стрімкістю до 50° можливий рух супроводжуючих із самостраховкою до перил, при цьому потерпілий забезпечується командною страховкою. Транспортна мотузка при цьому не потрібна.

Підйом учасника (потерпілого з травмою однієї руки або не потерпілого) способом «нога-нога» («груди-нога») здійснюється за допомогою двох одинарних мотузок, кожна з яких закріплена в ПС. Кожна мотузка між учасником, якого підіймають, та карабіном на ПС на ЦД етапу підстраховується схоплюючим вузлом чи пристроєм для самостраховки. На нижніх кінцях мотузки виготовляються петлі з вузлів стремено або вісімка, куди потерпілий вставляє ступні ніг, або, при підйомі «груди-нога», одна з підйомних мотузок кріпиться в блокування ІСС. Можливе використання окремих петель, з’єднаних із підйомними мотузками. Учасник, якого піднімають, має бути забезпечений противідкидною системою (наприклад, підйомні мотузки проходять через грудний карабін). Учасник, якого піднімають, повинен бути забезпечений верхньою командною страховкою. Підйом учасника відбувається почерговим підйомом ніг (ноги та тулуба при способі «груди-нога») із почерговою фіксацією підйомних мотузок.

Підйом та спуск потерпілого з тріщини

Підйом (спуск) потерпілого з тріщини є комплексом етапів навісна переправа та підйом (спуск) потерпілого. Для підйому (спуску) команда наводить переправу, може переправлятися на інший берег. Після наведення переправи відбувається підйом (спуск) потерпілого.

Для підйому (спуску) команда організовує на переправі нерухомий пункт страховки, через який проходять усі страхувальні та транспортні мотузки. Цей нерухомий пункт страховки потерпілий може використовувати для самостраховки, якщо він організований із подвійної мотузки, що закріплена на обох берегах переправи. Під час підйому (спуску) потерпілий, страхувальні та підйомні мотузки не повинні торкатися схилів, тріщини, тобто мотузки від ПС на будь-якому березі повинні горизонтально проходити до ПС на переправі, а далі вертикально до потерпілого.

Умовами визначається, як до потерпілого потрапляють підйомні мотузки й на який берег команда має переправити потерпілого, якщо це підйом. Потерпілий забезпечується верхньою командною страховкою. Підйом (спуск) та страховка потерпілого відбуваються з будь-якого берега, де є відповідні опори.

Умовами можливо задати іншу тактику долання цього варіанту транспортування потерпілого.