Сутність і види доходів населення

Сучасний період економічного розвитку України зв'язується з ростом стабільності, виводом економіки із кризи, припиненням соціально-економічного спаду й досягненням позитивних темпів розвитку економіки. Для стабілізації й розвитку соціально-трудових відносин необхідне проведення системи заходів, що забезпечують соціальну справедливість на всіх рівнях взаємодії суб'єктів соціально-трудових відносин.

Всі аспекти соціально-трудових відносин впливають на рівень доходів працівників. Виходячи з основних пріоритетів соціальної політики в нашій країні, можна відзначити, що головна її ціль – підвищення рівня і якості життя населення на основі стимулювання трудової й підприємницької активності, надання кожній працездатній людині можливостей, що дозволяють своєю працею забезпечити добробут сім'ї, формування заощаджень й їх ефективне інвестування [7].

Соціально-трудові відносини, пов'язані з організацією трудової діяльності і її результатами, безпосередньо впливають на формування доходів працівників.

 

Останнім часом уряд України вживає певних заходів відносно підвищення рівня доходів населення. Державні програми передбачають скорочення розмірів заборгованості по заробітній платі, реформування пенсійної системи, збільшення витрат на освіту й охорону здоров'я [3].

З 2001 р. спостерігається зростання середньомісячної заробітної плати практично у всіх сферах економіки, що забезпечило її збільшення; однак і сьогодні за цим показником Україна є замикаючою навіть у країнах СНД.

Заробітна плата в нас не забезпечує навіть мінімальний статок. За існуючими оцінками, 78% бідних становлять сім'ї, у яких хто-небудь із дорослих працює; понад 70% працюючих одержують заробітну плату, меншу, ніж офіційно встановлений прожитковий мінімум. Розмір мінімальної заробітної плати стосовно прожиткового мінімуму в 2003 р. склав 50,7%; в 2004 р. – 57%; в 2006 р. – 80%.

У доларовому еквіваленті оплата праці в Україні виявляється меншої стосовно оплати праці в США в 12 разів, у Франції – в 9 разів, у Великобританії й Німеччині – майже в 8 разів [3].

Істотні розходження в заробітній платі зберігаються в нас за галузями; відносини перерозподілу ставлять сьогодні в невигідне положення працівників соціального забезпечення, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, мистецтва – тобто всіх тих, хто покликаний забезпечувати формування людського капіталу.

Види доходів населення представлені на рис. 9.1.

 

 

Рис. 9.1. Види доходів населення

Доходи населення діляться на грошові й натуральні.

Грошові доходи населення включають всі надходження грошей у вигляді:

доходів у вигляді заробітної плати;

доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України;

пенсій, стипендій й інших соціальних трансфертів;

доходів від власності у вигляді відсотків із внесків, дивідендів, ренти;

доходів від продажу цінних паперів, нерухомості;

надходжень від продажу продукції сільського господарства, різних виробів, доходів від зроблених на сторону різних послуг;

доходи від надання в оренду (лізинг) нерухомості та рухомого майна

доходи від продажу нерухомого майна та рухомого майна

доходів, що виплачуються у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею, благодійної допомоги, подарунків;

доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину;

сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат;

інших [2].

Натуральна форма доходів – це не тільки доходи від особистого підсобного й домашнього господарства, соціальна допомога в натуральній формі (продукти, одяг, дрова й т.д.), але й випадки видачі заробітної плати працівникам у формі продукції свого підприємства або продукції, отриманої їм в обмін за бартером в умовах кризи неплатежів. Крім того, натуральною формою доходів можуть бути коштовні подарунки працівнику підприємства або товари й послуги, що входять у соціальний пакет фірми (картки на проїзд у транспорті, абонементи в басейн і т.п.) [9].

Сукупний дохід включає всі види грошових доходів, а також вартість натуральних надходжень, отриманих від особистого господарства й використаних на особисте (домашнє) споживання. Крім грошової складової сукупні доходи включають вартість безкоштовних послуг, одержуваних за рахунок коштів державних і місцевих бюджетів і фондів підприємств. Це послуги охорони здоров'я, освіти, дошкільного виховання дітей, дотації на житло, транспорт, харчування й т.п.

Взаємозв'язок номінальних і реальних доходів може бути виражена наступною формулою:

 

                                                                               (9.1)

 

де РД – реальні доходи, тис. грн;

НД – номінальні доходи;

І_СЦ – індекс споживчих цін.

Крім розглянутих різновидів особистих доходів можна привести їх класифікацію за ступенем легальності.

За ступенем легальності варто розрізняти легальні й тіньові доходи. На відміну від легальних доходів, що мають юридично виправдану форму, тіньові доходи своїм джерелом мають невраховані й протиправні види діяльності. Тіньові доходи можна поділити на дві великі групи. Перша – нелегальні доходи кримінального походження, пов'язані з торгівлею наркотиками, рекетом, контрабандою, корупцією й т.п. Друга – доходи, що мають економічну природу: невраховані податковими службами, але некримінальні за характером види діяльності (торгівля без ліцензії, підпільні майстерні й т.д.) [9 ].